ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" грудня 2022 р. справа № 300/1987/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправною та скасування відмови №Б/89 від 12.04.2022, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправною та скасування відмови №Б/89 від 12.04.2022, зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою відповідача щодо призначення компенсації в розмірі 2700 гривень за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, за сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з числа членів своєї сім"ї, який спільно проживає з позивачем і який потребує постійного стороннього догляду. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 вказаний вище позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом 1 групи загального захворювання, що підтверджується довідкою МСЕК АВ № 0225434.
Позивач неодноразово зверталась до Витвицької сільської ради з проханням здійснювати такі законом передбачені виплати. Однак, виплати не отримувала, у зв"язку з відсутністю коштів.
16.12.2021 звернулась до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо призначення мені компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. У відповідь позивачу було повідомлено, що призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної державної адміністрації. З огляду на зазначене, структурний підрозділ забезпечує призначення , формування виплатних документів та передачу виплатних відомостей до територіальних громад. Фінансування компенсації здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
За інформацією управління соціального захисту населення Калуської райдержадміністрації позивачем були подані документи для призначеної вище компенсації 06.11.2020.
08.04.2022 позивач повторно звернулась із заявою до Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області з вимогою здійснити їй такі виплати.
26.04.2022 позивач отримала відповідь №Б/89 від 12.04.2022 року, у якій їй відмовлено у виплаті вищезгаданої допомоги у зв'язку з відсутністю у бюджеті сільської ради коштів.
Позивач не погоджуючись із такою відповіддю відповідача, звернулося до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII базові соціальні послуги - це соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - ради об'єднаних територіальних громад).
Пунктом 3 частини першої статті 11 Закону № 2671 визначено, що до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 2671 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за попередніх шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Так, механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, встановлено Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі - Порядок № 859).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 (в первинній редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади (далі - структурний підрозділ) за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
У разі відсутності в об'єднаній територіальній громаді структурного підрозділу призначення і виплата компенсації можуть здійснюватися структурним підрозділом згідно з договором про співробітництво територіальних громад відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад".
Згідно з пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до структурного підрозділу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 859 компенсація виплачується щомісяця за вибором фізичної особи, яка надає соціальні послуги та якій призначена компенсація, через АТ "Укрпошта" або через уповноважені банки, визначені в установленому законодавством порядку.
Виплата компенсації та покриття витрат на її доставку здійснюються відповідно до підпункту "а" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Пунктом 16 Порядку № 859 визначено, що суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.
Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.
Суд звертає увагу на те, що фінансування надання соціальних послуг регламентовано статтею 27 Закону № 2671. Так, частиною першою статті 27 Закону № 2671 визначено, що фінансування надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань) та інших джерел, не заборонених законом.
Відповідно до підпункту "а" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ та міст належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: а) державні програми соціального забезпечення: притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, припадає на територію відповідної територіальної громади), малі групові будинки; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); центри соціальної реабілітації дітей з інвалідністю; центри професійної реабілітації осіб з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї; компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.
При цьому, вищевказані положення про те, що до видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ та міст належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі: державні програми соціального забезпечення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, також були чинними ще в редакції Бюджетного кодексу України компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема й на компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги.
Суд звертає увагу на те, що Бюджетний кодекс України містить примітку про те, що підпункт "а" пункту 4 частини першої статті 89 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2621-VIII від 22.11.2018, № 907-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року.
Це пов'язано з процесом децентралізації в Україні та зміною адміністративно-територіального устрою, внаслідок якого після формування об'єднаних територіальних громад створено територіальні громади адміністративним шляхом, до яких перейшли функції, в тому числі, в соціальній сфері.
Зважаючи на вищевказані норми чинного законодавства, згідно яких виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, суд вважає, що безумовно, обов'язок щодо здійснення видатків на виплату такої компенсації покладено на виконавчі органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1074 "Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", яка набрала чинності 23.10.2021, пункт 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі викладено в такій редакції:
"Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".
Таким чином, з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 20.10.2021 № 1074 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій (окрім держадміністрацій міст Києва та Севастополя) виключені з переліку суб'єктів владних повноважень, які наділені повноваженнями з призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Також суд звертає увагу на те, що Витвицька сільська рада територіальної громади листом від 12.04.2022 № Б/89 повідомила ОСОБА_1 про те, що коштів у сільському бюджеті немає. У зв"язку з неможливістю здійснення таких виплат, сільська рада змушена відмовляти особам, які звертаються з відповідними заявами.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 здійснює соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за власним сином - ОСОБА_2 , які спільно проживають, - обов'язок з виплати позивачу компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі покладено на Витвицьку сільську раду територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.
Що стосується посилання відповідача у листі № Б/89 від 12.04.2022, що в бюджеті Витвицької сільської ради Територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на 2021 рік не передбачені кошти на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, то суд звертає увагу на таке.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (далі - ЄСПЛ) (статті 1, 17).
Так, відповідно до рішень ЄСПЛ "Кечко проти України" (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, пункт 43), реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Отже, згідно усталеної практики ЄСПЛ, посилання органами державної чи місцевої влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд ухвалює стягнути з бюджетних асигнувань Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову № Б/89 від 12.04.2022 Витвицької сільської ради Територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області.
Зобов'язати Витвицьку сільську раду Територіальної громади Калуського району Івано- Франківської області призначити і виплати ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 2700 грн. за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, за сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з числа членів своєї сім'ї, який спільно проживає з ОСОБА_1 , який пов'язаний спільним побутом і який потребує постійного стороннього догляду.
Стягнути з бюджетних асигнувань Витвицької сільської ради територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Витвицька сільська рада Територіальної громади Калуського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04355898, вул. З.Красівського, 63а, с.Витвиця, Калуський район, Івано-Франківська область, 77533).
Суддя Шумей М.В.