30 листопада 2022 р. Справа № 120/6610/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці у письмовому провадженні питання про ухвалення додаткового судового рішення за заявою представника позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького міського голови та виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання розпорядження протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/6610/21-а за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького міського голови та виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання розпорядження протиправним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням суду від 03.11.2022 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмільницького міського голови від 19.07.2022 № 127-рк "Про звільнення з посади ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу із забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Хмільнику з 20.07.2022. Стягнуто з виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.07.2022 до 03.11.2022 включно в сумі 50 350,03 грн, з відрахуванням при його виплаті податків та інших загальнообов'язкових платежів.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Повний текст рішення суду складено 08.11.2022.
07.11.2022 до суду надійшла заява представника позивачки, адвоката Никитюка О.І., про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн, понесених позивачкою у зв'язку з розглядом цієї адміністративної справи.
Ухвалою суду від 11.11.2022 для вирішення питання про розподіл судових витрат позивачки шляхом постановлення додаткового рішення суду призначено судове засідання. Цією ж ухвалою відповідачам встановлено 3-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання до суду клопотання про зменшення судових витрат позивачки (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат).
21.11.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідачів, адвоката Грушко Ж.В., про зменшення розміру витрат позивачки на оплату правничої допомоги.
Представник відповідачів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу адвоката враховується реальність адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На думку представника відповідачів, у матеріалах справи відсутні будь-які документально підтвердженні витрати позивачки на правничу допомогу, зокрема розрахунки таких витрат та акт надання послуг з правової допомоги.
Крім того, представник відповідачів вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи, непропорційний предмету спору та обсягу наданих адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивачки.
У судове засідання сторони не з'явивилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Водночас представниця відповідачів подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також частиною третьою статті 252 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
З огляду на викладене і беручи до уваги, що належним чином повідомлені сторони не прибули у судове засідання, а від представниці відповідачів надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, суд вирішує питання про розподіл витрат позивачки на правову допомогу адвоката за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
При цьому покладення обов'язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
Судом встановлено, що 04.08.2022 між позивачкою ОСОБА_1 (далі - Довіритель) та адвокатом Никитюк О.І. (далі - Адвокат) було укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1 та 2 цього Договору предметом договору є надання правничої допомоги у справі про скасування розпорядження міського голови м. Хмільника від 19.07.2022 № 127-рк про звільнення Довірителя з роботи. Правова допомога включає в себе: роз'яснення діючого законодавства про працю та законодавства, що регулює правовідносини у сфері проходження служби в органах місцевого самоврядування, трудової дисципліни, притягнення до відповідальності; оскарження незаконних актів індивідуальної дії; виготовлення, підписання та подання до суду позовної заяви про скасування розпорядження Хмільницького міського голови від 19.07.2022 № 127-рк, виготовлення, підписання та подання до суду інших заяв по суті, участь адвоката в судовому засіданні.
Відповідно до приписів пункту 6 Договору за надання правничої допомоги вноситься оплата в фіксованому розмірі - 9000 (дев'ять тисяч гривень).
Оплата Довірителем гонорару Адвокату за надання правничої допомоги по Договору від 04.08.2022 у сумі 9000,00 грн підтверджується квитанцію до прибуткового касового ордеру № 19 від 07.08.2022.
Таким чином, витрати позивачки в розмірі 9000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.
Водночас суд зазначає, що вимога представника позивачки, викладена у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, про стягнення витрат на правничу допомогу у фіксованому розмір 11000,00 грн не підтверджується поданими до суду документами.
Суд враховує, що адвокатом Никитюком О.І. оформлено та подано до суду від імені позивачки позовну заяву з додатками, а також забезпечено представництво інтересів позивачки в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.
Разом з тим суд зауважує, що справа не вважається складною, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів не є значними.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідачів про відсутність у матеріалах справи будь-яких документально підтверджених витрати на правову допомогу, зокрема розрахунку витрат та акту надання послуг з огляду на таке.
У постанові від 28.12.2020 (справа № 640/18402/19) Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правничої допомоги не є обов'язковим документом. Однак у такому випадку витрати теж підлягають оцінці з точки зору їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Отже, як встановлено судом за умовами договору про надання правничої допомоги від 04.08.2022, розмір винагороди адвоката за надання позивачці правничої допомоги визначено у фіксованій сумі - 9000,00 грн. Відтак, з урахуванням вищенаведеного висновку Верховного Суду, подання детального опису робіт чи інших документів з метою деталізації змісту та обсягу наданих адвокатом послуг не вимагається.
Однак суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність порушених у справі правових питань, її значення для позивачки та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивачки в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, враховуючи клопотання представника відповідачів про зменшення розміру витрат позивачки на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн, на відшкодування яких у позивачки виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивачки про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 34422134, місцезнаходження: вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове судове рішення складено 30.11.2022.
Суддя Сало Павло Ігорович