Провадження № 11-кп/4823/567/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30 листопада 2022 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ___.
з участю: прокурора - ____.
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2022 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Франківського районного суду м. Львів від 21.11.2017 року за ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна,
задоволено клопотання засудженого та звільнено його умовно-достроково на невiдбутий строк покарання 1 (один) рік 02 (два) дні позбавлення волі.
Роз'яснено засудженому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.4 ст.81 КК України, у разі вчинення протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71, 72 КК України.
Місцевий суд, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання умовно-достроково вказав, що у судовому засіданні знайшло підтвердження, що засуджений відбув ? частини призначеного строку покарання, а також сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування призначеного покарання. Зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, не взяв до уваги, що засуджений на шлях виправлення не став, оскільки його поведінка за весь час відбування покарання не завжди була сумлінною. А відбутий ОСОБА_7 строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст.81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; захисника засудженого, котрий просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як слідує з матеріалів справи, вироком Франківського районного суду
м. Львів від 21 листопада 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст.190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна (а.к.п.25-26).
Згідно з ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2018 року, вирок Франківського районного суду м. Львів від 21 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 було залишено без змін (а.к.п.27-28).
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з 20 жовтня 2018 року.
На час розгляду місцевим судом клопотання засудженого ОСОБА_7 , останній відбув 3/4 частину призначеного судом покарання та станом на 18 жовтня 2022 року невідбутий строк покарання становить 1 рік 02 дні позбавлення волі.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід з'ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, суд дотримався наведених вимог закону та, врахувавши особу засудженого, обґрунтовано прийшов до висновку про можливість його звільнення від невідбутої частини покарання.
З характеристики засудженого, затвердженої 15 серпня 2022 року начальником Державної установи «Менська виправна колонія (№91)», довідки про стягнення та заохочення, вбачається, що засуджений ОСОБА_7 перебуває в місцях позбавлення волі з 21 жовтня 2018 року.
За час перебування в СІЗО м. Києва режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав, до суспільно корисної праці не залучався.
В ДУ «Менська ВК (№91)» відбуває покарання з 21 січня 2019 року, де 14 січня 2021 року за зберігання забороненого предмету (мобільного телефону) отримав дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яке на даний час погашене у встановленому законом порядку, на підставі наказу №87/ОД-21 від 04 лютого 2021 року перебував на профілактичному обліку засуджених, які схильні до вчинення злісних порушень встановленого порядку відбування покарання, знятий з вказаного профілактичного обліку на підставі наказу №181/ОД-21 від 10 серпня 2021 року, в подальшому порушень не допускає, розпорядок дня виконує, дотримується вимог, які визначають порядок та умови відбування покарання, в установі виконання покарань характеризується задовільно. З 22 вересня 2020 року по 22 грудня 2020 року виконував обов'язки старшого днювального відділення СПС №4, з 16 липня 2021 року по 08 вересня 2021 року виконував обов'язки старшого днювального відділення СПС №1, на підставі договору цивільно-правового характеру №163 від 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року залучався до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства. На підставі договору цивільно-правового характеру №46 від 02 травня 2022 року на даний час залучений до суспільно корисної праці на швейній дільниці підприємства, за виконання покладених на нього обов'язків та додержання правил поведінки 12 серпня 2022 року отримав заохочення у вигляді подяки начальника установи виконання покарань. Залучається до виконання робіт з благоустрою та робіт з поліпшення житлово-побутових умов засуджених, до яких ставиться позитивно. Бере участь у проведенні робіт з благоустрою сектору максимального рівня безпеки, де зарекомендував себе як відповідальний працівник, за активну участь у ремонтних роботах у відділенні №1 15 вересня 2021 року отримав заохочення. Заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі та відділенні, відвідує, реагує на них позитивно. Бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Правова просвіта», заходи передбачені планом вказаної програми реалізовує в повному обсязі.
05 квітня 2022 року засуджений ОСОБА_7 за сумлінне виконання своїх обов'язків згідно з умов договору цивільно-правового характеру, досягнення позитивних показників у наданні послуг підприємству отримав заохочення у вигляді подяки в.о. директора ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)» заступника начальника установи ОСОБА_8 .
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №5 від 15 березня 2022 року) засудженому ОСОБА_7 було погоджено застосування до нього пільги, передбаченої ст.82 КК України, оскільки останній став на шлях виправлення.
Згідно з опитувальним аркушем щодо заміни умов тримання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_7 члени комісії установи одноголосно висловили думку про те, що засуджений ОСОБА_7 заслуговує на застосування до нього ст.82 КК України.
16 березня 2022 року засудженим ОСОБА_7 на ім'я начальника ДУ «Менська ВК (№91)» подано заяву, в якій останній просить не направляти до суду матеріали стосовно нього за ст.82 КК України у зв'язку з відсутністю конвоювання (а.о.с.68).
Подання про застосування до засудженого ОСОБА_7 пільги, передбаченої ст.82 КК України, до суду не вносилось.
Отже, станом на березень 2022 року поведінка засудженого ОСОБА_7 та його ставлення до праці свідчили про те, що останній вже став на шлях виправлення.
Після позитивного вирішення комісією установи виконання покарань питання про застосування до засудженого пільги, передбаченої ст.82 КК України, засуджений ОСОБА_7 ще двічі заохочувався.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №14 від 29 липня 2022 року) засудженому ОСОБА_7 відмовлено в застосуванні до нього ст.81 КК України, оскільки останній не довів своє виправлення. Рішення комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» про відмову у застосуванні засудженому ОСОБА_7 ст.81 КК України належним чином не мотивовано.
Згідно з опитувальним аркушем щодо заміни умов тримання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_7 думка членів комісії установи щодо застосування до нього пільги, передбаченої ст.81 КК України, не була одноголосна, 5 голосів членів комісії були проти погодження застосування до засудженого пільги, передбаченої ст.81 КК України, 3 голоси комісії висловились позитивно, начальником відділення СПС ОСОБА_9 була висловлена позиція, що засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення, а тому заслуговує на застосування ст.81 КК України.
Відповідно до постановою спостережної комісії Менської міської ради №58 (протокол №20 від 06 вересня 2022 року), останньою погоджено застосування до засудженого ОСОБА_7 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За змістом ст.6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Обов'язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбуття покарання є встановлення судом факту, що особа довела своє виправлення.
У даному випадку, колегія суддів вважає, що позитивні зміни у поведінці засудженого та його прагнення до неухильного дотримання умов відбування покарання, проходження ним певних програм соціального виховання, свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
Враховуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного дійшла висновку, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а отже є всі підстави для його умовно-дострокового звільнення від невідбутої частини покарання.
Сам по собі факт наявності у ОСОБА_7 одного стягнення, яке до того ж є погашеним, не є безумовною перешкодою для застосування умовно-дострокового звільнення.
Отже, місцевий суд при розгляді клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про необхідність його задоволення, з чим погоджується і колегія суддів, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом першої інстанції рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 18 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4