іменем України
30 листопада 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/13052/21
Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/927/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шарапової О.Л.
суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,
секретар: Приліпко В.В.
позивачка - відповідач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
відповідач - позивач: ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради.
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3 .
Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2022 року.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила вселити її та доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2004, є власником квартири АДРЕСА_1 . З 27.03.2008 року ОСОБА_3 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.04.2019 розірвано. Від даного шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що вона та донька ОСОБА_4 , зареєстровані у спірній квартирі по даний час. У листопаді 2020 року ОСОБА_3 змусив їх залишити квартиру і з цього часу вона з донькою не можуть отримати доступ помешкання та користуватися ним.
У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що він, на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2004 року, є власником квартири АДРЕСА_1 . З 27.03.2008 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.04.2019 року розірвано. Від даного шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 зареєстрована у належній йому квартирі. Після розірвання шлюбу він створив нову сім'ю, проте, оскільки колишня дружина разом з їх спільною дочкою залишились проживати у належній йому квартирі, він був змушений разом з новою сім'єю проживати в іншому помешканні. Під час проживання у вказаній квартирі, ОСОБА_1 не сплачувала комунальні платежі, чим створила борг за квартплату. Також йому стало відомо, що його колишня дружина здавала квартиру в оренду без його згоди. ОСОБА_1 по теперішній час зареєстрована, але не проживає у його квартирі більше одного року. Позивач вказує, що її реєстрація у квартирі перешкоджає йому розпоряджатися своїм майном.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2022 року позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення - задоволено. Вселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2022 року та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, , що суд першої розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 , а його позовну заяву фактично залишено поза увагою.
Особа, яка подала апеляційну скаргу,посилається на те, що після їх розлучення ОСОБА_1 разом з донькою залишилась проживати у спірній квартирі за спільною домовленістю, та повинна була сплачувати комунальні послуги.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що ОСОБА_1 виселилась з квартири добровільно та без його згоди здала її в оренду стороннім особам.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що ним було змінено замки на вхідних дверях квартири, а тому ОСОБА_1 не могла до неї вселитись у жовтні 2020 року.
Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що висновок суду, щодо того, що позивачка не втратила інтерес до спірної квартири, пославшись на звернення до поліції, однак не зрозуміло чому вона не зверталась до суду з даним позовом до листопада 2021 року.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.07.2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2004 року ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 53, 54).
27.03.2008 року сторони зареєстрували шлюб (т. 1 а.с 12), який рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.04.2019 року було розірвано (т. 1 а.с. 14-15).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 7).
З довідки про реєстрацію місця проживання особи Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради №5305 від 17.07.2021 вбачається, що ОСОБА_1 з 07.08.2008 року і по теперішній час зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 13).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №273451985 від 06.09.2021 року про право власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 відсутнє (т. 1 а.с 29).
Згідно акту Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 КП «Деснянське» Чернігівської міської ради вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані але не проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з квітня 2020 року по теперішній час, акт складено 11 листопада 2021 року зі слів сусідів (т. 1 а.с. 108).
Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 04.12.2020 року зареєстровано кримінальне провадження за заявою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактом домашнього насильства, яке вчиняє її колишній чоловік (т.1 а.с. 143).
Згідно заяв позивачки на ім'я Начальника ЧВП ГУНП в Чернігівській області, вбачається, що ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_8 , погрожують їй та застосовують відносно неї фізичне насильство у присутності доньки (т. 1 а.с. 147, 148).
Згідно заяв позивачки на ім'я Начальника ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 23.11.2020 року, 22.11.2020 року, 22.09.2021 року, 30.09.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 чинить їй та їх дитині перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 149, 150, 151, 152, 153).
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 156 ЖК Української РСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка та донька сторін правомірно користуються квартирою АДРЕСА_1 , а тому наявні правові підстави для усунення перешкод у користуванні спірним помешканням шляхом їхнього вселення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 не має іншого житла, при цьому вона та донька сторін вселились до спірного жилого приміщення з дозволу ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 ніколи не втрачала інтересу до спірної квартири, а її тимчасова відсутність спричинена конфліктом з колишнім чоловіком.
Апеляційний суд в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 та дитина сторін були вселені у спірну квартиру, яка належить ОСОБА_3 на праві власності, як члени сім'ї та за згодою останнього.
Припинення шлюбних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не позбавляє права останню на користування спірним жилим приміщенням. Спірна квартира була постійним та залишається єдиним житлом ОСОБА_1 та дитини сторін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2022 року - залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 01 грудня 2022 року.
Головуюча: Судді: