01 грудня 2022 року м.Суми
Справа №585/351/22
Номер провадження 22-ц/816/1001/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»,
треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2022 року в складі судді Євтюшенкової В.І., ухвалене в м. Ромни, повний текст якого складено 13 червня 2022 року,
10 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. про стягнення безпідставно набутих коштів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на початку травня 2020 року вона в усній формі від приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. дізналася, що відносно неї вчинений виконавчий напис від 14 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 6195.
Вищевказаний виконавчий напис про звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 за кредитним договором R071.002-TEK.0054110 від 28 жовтня 2015 року, укладеним з ПАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором БТ-ПВ-01 від 04 червня 2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». У даному виконавчому написі вказано, що строк платежу за вказаним кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 червня 2019 року по 11 листопада 2019 року. Сума заборгованості складає 50739 грн 38 коп., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 21269 грн 26 коп.; прострочена заборгованість за комісією становить 16913 грн 13 коп.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12556 грн 99 коп.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 00,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 00,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 00,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 00,00 грн.
16 червня 2020 року вона направила письмове звернення до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. з проханням надати копію виконавчого листа та винесені документи відносно неї в порядку примусового виконання виконавчого напису. 08 липня 2020 року нею отримано запитувані документи. Вона ніколи не оформляла кредитів, позик, тому звернулася до суду з відповідним позовом. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2021 року у справі за № 585/2320/20 (рішення набрало законної сили 13 липня 2021 року) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрований в реєстрі за № 6195.
Проте з її пенсії за період з червня 2020 року по жовтень 2021 року утримано борг в розмірі 7300 грн на користь відповідача. З урахуванням того, що виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, вважає, що відсутня правова підстава, на якій з неї стягнуто грошові кошти, тому просила стягнути з відповідача на її користь в порядку повернення стягнутих за виконавчим написом, вчиненим 04 грудня 2019 року, безпідставно набутих коштів у розмірі 7300 грн 00 коп.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне встановлення та з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що між сторонами виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням кредитного договору, що виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України є помилковими, оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є достатньою підставою для повернення коштів.
Від сторін в установлений судом строк відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року: 2481 * 100 = 248100 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором R071.002-TEK.0054110 від 28 жовтня 2015 року, укладеним з ПАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором БТ-ПВ-01 від 04 червня 2019 року є ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». У даному виконавчому написі вказано, що строк платежу за вказаним кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 червня 2019 року по 11 листопада 2019 року. Сума заборгованості складає 50739 грн 38 коп., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 21269 грн 26 коп.; прострочена заборгованість за комісією становить 16913 грн 13 коп.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12556 грн 99 коп.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 00,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 00,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 00,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 00,00 грн (а.с. 11).
01 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61128156 (а.с. 10).
13 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід в Роменському об'єднаному управлінні ПФУ в Сумській області. Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 20 % доходів, в межах виплати загальної суми боргу 56513 грн 32 коп. (а.с. 12).
01 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. винесено постанову про стягнення боржника основної винагороди у розмірі 5123 грн 94 коп. (а.с. 13).
01 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. винесено постанову про визначення для боржника ОСОБА_1 загальної суми мінімальних витрат у розмірі 150 грн 00 коп. (а.с. 14).
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрований в реєстрі за № 6195, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R071.002-ТЕЛ.0054110 від 28 жовтня 2015 року в розмірі 50739 грн 38 коп. Рішення набрало законної сили 13 липня 2021 року (а.с. 15-16).
13 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 61128156 на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області у справі № 585/2350/20 від 21 квітня 2021 року (а.с. 17).
Відповідно до повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14 грудня 2021 року за матеріалами пенсійної справи з ОСОБА_1 , починаючи з 01 червня 2021 року проводяться відрахування на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. від 13 травня 2020 року ВП № 61128156 на загальну суму боргу в розмірі 56513 грн 32 коп. (а.с. 18).
З повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14 грудня 2021 року вбачається, що стягувачем боргу згідно з постановою значиться ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс». Загальна сума боргу становить 56513 грн 32 коп. Стягнення з пенсії проводились в розмірі 20 % пенсії відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з пенсії ОСОБА_1 за період з червня 2020 року по жовтень 2021 року утримано борг в сумі 7300 грн 00 коп. Залишок невідшкодованих коштів, відповідно до вищезазначеної постанови складає 49213 грн 32 коп. На виконання вимоги приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. від 13 жовтня 2021 року № 39613 відрахування з пенсії припинено з листопада 2021 року (а.с. 19).
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що до матеріалів даної справи не додано доказів на підтвердження того факту, що кошти були перераховані на рахунок відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», а тому прийшов до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог, а відтак відмовив в задоволенні позову.
Проте, з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.
Зазначений правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц.
Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншої особи, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, встановлене свідчить про те, що між сторонами справи існує спір щодо правової природи стягнення грошових коштів, і позивач довела, що набуття відповідачем грошових коштів є безпідставним, внаслідок рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області по справі № 585/2320/20 від 21 квітня 2021 року, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрований в реєстрі за № 6195, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R071.002-ТЕЛ.0054110 від 28 жовтня 2015 року в розмірі 50739 грн 38 коп. Рішення набрало законної сили 13 липня 2021 року.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про те, що до матеріалів даної справи не додано доказів на підтвердження того факту, що кошти були перераховані на рахунок відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».
З письмових доказів, що знаходяться в матеріалах справи, а саме з повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14 грудня 2021 року вбачається, що стягувачем боргу згідно з постановою значиться ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс». Загальна сума боргу становить 56513 грн 32 коп. Стягнення з пенсії проводились в розмірі 20 % пенсії відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з пенсії ОСОБА_1 за період з червня 2020 року по жовтень 2021 року утримано борг в сумі 7300 грн 00 коп. Залишок невідшкодованих коштів, відповідно до вищезазначеної постанови складає 49213 грн 32 коп. На виконання вимоги приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. від 13 жовтня 2021 року № 39613 відрахування з пенсії припинено з листопада 2021 року (а.с. 19).
З'ясувавши обставини справи та оцінивши наявні докази, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, колегія суддів апеляційного суду вважає встановленим та доведеним, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі 7300 грн 00 коп., що стягнуті з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, а тому отримані відповідачем кошти у вказаній сумі є безпідставно набутими коштами та підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував про те, що не отримав в рахунок виконання спірного виконавчого напису за рахунок ОСОБА_1 7300 грн 00 коп. Відсутнє і заперечення з боку приватного виконавця Закорка В.В. щодо виконання виконавчого напису на суму 7300 грн 00 коп., що були утримані з пенсії ОСОБА_1 згідно постанови виконавця.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 08.09.2021 року у справі № 201/6498/20.
При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
За таких обставин, оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів, отже слушними є доводи апеляційної скарги, а тому скаргу слід задовольнити та стягнути з ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 7300 грн 00 коп.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, що складаються з 992 грн 40 коп., сплачених при поданні до суду позовної заяви та 1488 грн 60 коп. судового збору, сплачених за подання апеляційної скарги, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як такі, що документально підтверджені.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2022 року скасувати і прийняти нову постанову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутих за виконавчим написом, вчиненого 04 грудня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 6195, безпідставно набутих коштів у розмірі 7300 грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 992 грн 40 коп. та 1488 грн 60 коп. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. Ю. Кононенко
С. С. Ткачук