Справа № 336/1509/22
Провадження № 33/807/574/22 Головуючий в 1-й інст. Боєв Є.С.
Категорія - ст.124 КУпАП Доповідач в 2-й інст. Рассуждай В.Я.
11 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участі ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого - адвоката Келембета С.В., потерпілого ОСОБА_3 , клопотання потерпілого ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2022 року, якою провадження в справі, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
При цьому підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, що були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
22 вересня 2022 року потерпілий у справі ОСОБА_2 безпосередньо до канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя подав апеляційну скаргу на постанову вказаного суду від 23 серпня 2022 року, в якій навів клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку потерпілий обґрунтовує тим, що в судовому засіданні 23 серпня 2022 року участі не приймав, оскільки не був належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду. Копію постанови його представник отримав лише 16 вересня 2022 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Проте такі доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спростовані в судовому засіданні під час його розгляду і клопотання відповідно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано судове рішення або копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
В противагу доводам апелянта, апеляційний суд встановив, що з постанови суду першої інстанції вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 був присутні в судовому засіданні та надав особисто пояснення по справі.
Крім того, апеляційним судом запитано в суді першої інстанції відомості, чи приймав потерпілий ОСОБА_2 участь в судовому засіданні 23 серпня 2022 року.
Відповідно до листа Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 листопада 2022 року за №01-37/44/2022 зазначено наступну інформацію.
Так, згідно журналу відвідувачів суду, ОСОБА_2 зареєструвався у чергового Служби судової охорони 23 серпня 2022 року о 9 годині 53 хвилин, надавши паспорт громадянина України, за викликом до судді Боєва О.С. О 10 годині 23 хвилин він зареєструвався, як такий що вийшов із суду. Номер запису в Журналі за 23 серпня 2022 року - 12.
Згідно інформаційного листа, наданого помічником судді - О. Бутенко, потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні 23 серпня 2022 року був присутній.
Безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду під час вирішення клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та іншій потерпілий у справі ОСОБА_3 вказали, що справу 23 серпня 2022 року суддею Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було розглянуто за їх участі та участі ОСОБА_2 , в присутності якого суддею було оголошено остаточне рішення по справі.
Таким чином, апеляційний суд вказує, що вищенаведені обставини спростовують повністю доводи клопотання апелянта про те, що він не мав можливості подати апеляційну скаргу вчасно, оскільки не приймав участь в судовому засіданні через неповідомлення його судом про час та місце розгляду.
Інших обставин, які стали перешкодою для звернення із апеляційною скаргою до суду апелянтом в межах строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, у клопотанні не наведено.
Розглядаючи питання щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Так, Європейський суду з прав людини встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Пономарьов проти України» з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (п.п. 41-42).
Відповідно до вказаного, постанова судді районного суду набрала законної сили і підлягає виконанню.
Таким чином, намагання апелянта поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, за підстав наведених у клопотанні після набрання законної сили суперечить принципу остаточності судового рішення.
З урахуванням наведеного суддя апеляційного суду доходить до висновку, що вказані доводи апелянта у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови районного суду об'єктивно не могли перешкодити оскаржити постанову судді місцевого суду у межах встановленого процесуального строку, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведеної постанови, відсутні.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2022 року, якою провадження в справі, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 336/1509/22