Справа № 752/29833/21
Провадження № 2/752/4602/22
Іменем України
01 грудня 2022 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ольшевської І.О.,
за участю секретаря Гладибороди Л.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представниці ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
Стислий виклад позиції позивача
10 грудня 2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов означений позов.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.10.2003 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований 18.10.2003 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва, про що зроблений актовий запис №1605, свідоцтво про одруження - НОМЕР_1 , від 10.02.2004 року. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія: НОМЕР_2 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції у місті Києві від 07.02.2003 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія: НОМЕР_3 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції у місті Києві від 10.10.2013 року. Після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами було вирішено, що діти будуть проживати з матір'ю.
Отже, посилаючись на указані обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 01 грудня 2021 року і до повноліття ОСОБА_4 , а потім у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до повноліття ОСОБА_5 .
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року в даній цивільній справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У подальшому, у зв'язку із перебуванням судді Слободянюк А.В. у відрядженні, вказана цивільна справа на підставі повторного автоматизованого розподілу справи між суддями 20.04.2022 року надійшла у провадження судді Ольшевської І.О.
Стислий виклад позиції відповідача
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Фактичні обставини, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом установлено, що 18.10.2003 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований 18.10.2003 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва, про що зроблений актовий запис №1605, свідоцтво про одруження - НОМЕР_1 , від 10.02.2004 року.
У шлюбі народилися діти:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія: НОМЕР_2 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції у місті Києві від 07.02.2003 року;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія: НОМЕР_3 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції у місті Києві від 10.10.2013 року.
За твердженням позивача, останньою подавалась позовна заява про розірвання шлюбу між сторонами, в якій відкрито провадження, однак відомостей про постановлене рішення, матеріали справи не містять.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності в нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів, у разі їх сплати, перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів зворотного в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України з даного приводу в розпорядження суду не надано. Також не містять матеріали справи і доказів щодо реєстрації відповідача як безробітного та наявності на утриманні осіб, які потребують стороннього догляду.
Позивач просить суд стягнути на її користь на утримання двох дітей аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів відповідача, що є правом позивача для призначення аліментів для спільних із відповідачем дітей, яке під час судового розгляду встановлено і підлягає визнанню.
Однак суд не погоджується із визначеним позивачем способом стягнення аліментів після досягнення найстаршою дитиною повноліття шляхом зміни розміру аліментів з 1/3 частини на 1/4 частини з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Крім того, необхідно звернути увагу сторін на положення ч. 3 ст. 183 СК України якою визначено, що після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином, визначення судом частки, яка має стягуватись після досягнення найстаршою дитиною повноліття, виходить за межі компетенції суду на даному етапі, а має вирішуватись державним або приватним виконавцем під час примусового виконання виконавчого листа виданого на підставі рішення в даній справі, яке набрало законної сили.
Беручи до уваги вищевикладене, суд за наявності для того законних підстав приходить до висновку про можливість стягнення аліментів в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що встановлено абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Крім того, на думку суду, вказаний спосіб для стягнення аліментів у частці 1/3 від доходу платника аліментів з врахуванням рівного обов'язку обох батьків на утримання та виховання дітей буде відповідати інтересам та потребам останніх.
Відповідачем доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання синів суду не надано.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Приписами ст. 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Таким чином, стягнення аліментів у даному випадку необхідно рахувати від дня пред'явлення позову, а саме з 08 грудня 2021 року, оскільки позовна заява була подана засобами поштового зв'язку 08 грудня 2021 року.
А тому дата, визначена позивачем як початок строку для стягнення аліментів, а саме з 01 грудня 2021 року, необґрунтована та в цій частині задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи уваги те, що спільні діти сторін проживають разом з позивачем, перебувають на її утриманні, відповідачем допомога в утриманні доньок не надається в належному розмірі та порядку, що б дало можливість задовольнити інтереси дітей відповідно до їх віку, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення аліментів, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь аліменти.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 80, 84, 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 в особі представниці ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 08 грудня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
3. В іншій частині позовної вимоги відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 01.12.2022р.
Суддя І.О. Ольшевська