Справа № 724/1508/22
Провадження № 2/724/480/22
01 грудня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
04.08.2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що передав у борг відповідачу 1 500 дол. США, борг відповідач зобов'язався повернути до 20.10.2021 року. На підтвердження передачі коштів відповідач написав розписку. На даний час відповідач уникає зустрічей з позивачем, на усні пропозиції щодо повернення коштів, відповідає, що немає коли повернути кошти, або взагалі уникає зустрічей.
Позивач вказує, що неодноразово в телефоні розмові вимагав повернути кошти. Наявність не погашених боргових зобов'язань відповідача є підтвердження наявності у нього боргової розписки.
Враховуючи вище викладене позивач просить суд задовольнити його позовну заяву та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 54 852 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.08.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 04.11.2022 року подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності, просить стягнути з відповідача борг саме в дол. США у розмірі 1500. Щодо заочного рішення не заперечує. 01.12.2022 року подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності, позовні вимоги та заяву від 04.11.2022 року підтримує та просить задовольнити. Щодо виклику свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовляється.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у його відсутності суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 позичив кошти у сумі 1 500 дол. США в ОСОБА_1 та зобов'язався їх повернути до 20.10.2021 року, що підтверджується борговою розпискою в матеріалах справи.
Частина 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зазначає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, однак у разі порушення зобов'язань згідно зі ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 509 Цивільного Кодексу України вказує, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов'язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Наслідки порушення договору позичальником визначені статтею 1050 ЦК України, відповідно до частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Отже, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суд повинен виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
За своїми правовими характеристиками договір позики є реальною, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана в оригіналі розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Надана розписка - письмова форма договору позики внаслідок її реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд дослідивши боргову розписку виявив справжню правову природу укладеного договору. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання відповідача перед позивачем, містить суму отриманих відповідачем грошей в іноземній валюті та зобов'язання їх повернення до 20.10.2022 року.
Щодо стягнення боргу у іноземній валюті.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
Враховуючи вище викладене суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 1 500 дол.США.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які становлять 992,40 грн. судового збору за подання позовної заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.202, 207, 509, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України та ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-89, 141, 206, 247, 265, 352 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 паспорт № НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) борг у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) дол.США.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 паспорт № НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01.12.2022 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ