Справа № 180/1505/22
1-кс/180/280/22
01 грудня 2022 р.
Слідчий суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Марганець клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12.12.2019 Дніпровським апеляційним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
04.11.2022 звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором Нікопольської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на те, що ОСОБА_4 28.11.2022 року близько 09 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, відкрито, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, відкрито вихватив з рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Nokia» моделі «BL-5CB», вартість якого, згідно висновку експерта від 28.11.2022 року №3524/22 становить 340 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_7 , після чого, тримаючи вказаний предмет, вийшов з вищевказаної території домоволодіння, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_7 на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину.
Слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить, на думку слідчого, реальне запобігання вказаним вище ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з підстав, зазначених в клопотанні.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання слідчого, та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Захисник підтримав підозрюваного і зазначив, що прокурор не довів ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, з огляду на підстави якими обґрунтовується доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному, приходжу до такого.
В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041330000440 внесено запис про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, згідно обставин якого 28.11.2022 приблизно о 09:45 ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито заволодів мобільним телефоном «Нокіа», належним ОСОБА_7 , чим завдав останній матеріального збитку.
28.11.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України і 29.11.2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до такого.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні вказано на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 має не зняту та не погашену судимість, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не працює, не має інших законних джерел доходу, не одружений, не має утриманців, тому наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає недоведеним.
Враховуючи викладене та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Мати підозрюваного - ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні, що її син тяжко хворіє, що вона сама є пенсіонеркою, проживає у власній квартирі з двома синами, і здатна утримувати свого сина ОСОБА_4 під час цілодобового домашнього арешту. Однак, доказів на підтвердження тяжких захворювань підозрюваного ОСОБА_4 та її здатності його утримувати, лікувати та утримати від вчинення інших кримінальних правопорушень суду не надано.
Отже, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, встановлені в ході судового засідання обставини, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання підозрюваного та захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно із ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу, яка підозрюється, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 50160,00 гривень.
Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного повинні бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 цієї статті на строк не більше 2 (двох) місяців, а у разі невиконання цих обов'язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.
Згідно вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.110, 176-178, 182, 183, 193-194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 29 січня 2023 року включно.
Визначити щодо підозрюваного ОСОБА_4 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 50160 (п'ятьдесят тисяч сто шістьдесят) гривень.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 встановленої застави у розмірі 50160,0 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 строком до 29 січня 2023 року, виконувати наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків може бути застосовано інший запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Нікопольську окружну прокуратуру Дніпропетровської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1