29 листопада 2022 р. Справа № 520/6345/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 28.08.21 по справі № 520/6345/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо незарахування до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, військову службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити надбавку за стаж служби в поліції за весь час служби в поліції з урахуванням служби в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року, а також здійснити перерахунок додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням вказаного періоду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, військову службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити надбавку за стаж служби в поліції за весь час служби в поліції з урахуванням служби в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил за період з 29 липня 2006 року по 11 вересня 2007 року, а також здійснити перерахунок додаткових днів оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції з урахуванням вказаного періоду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1816,00 гривень.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що не є спірним той факт, що позивач з 29.07.2006 по 11.09.2007 проходив службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил і що вказані обставини підтверджено також копією військового квитка позивача. Просить урахувати, що навчання позивача на кафедрі військової підготовки не є проходженням військової служби, а є військовою підготовкою у розумінні ст. 11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, з військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що у п. 9 Проходження військової служби зазначено - «не служив».
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного апеляційного суду від 31.10.2022 для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, запропоновано позивачу надати інформацію про укладення контракту про проходження військової служби (навчання) при Харківському університеті Повітряних Сил.
На виконання ухвали суду позивачем надані письмові пояснення з інформацією щодо укладення контракту про проходження військової служби (навчання) при зазначеному вищому навчальному закладі.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 25.04.2008 почав проходити службу в ОВС України, на теперішній час в Національній поліції України.
Позивач 01.03.2021 звернувся із рапортом до ГУНП в Харківській області, в якому просив повідомити, чи зараховано до стажу службу в поліції, який дає право на встановлення та виплату надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки час навчання на військовій кафедрі при Харківському університеті Повітряних Сил.
ГУНП в Харківській області 11.03.2021 надало відповідь, зі змісту якої вбачається, що стаж навчання на військовій кафедрі при Харківському університеті Повітряних Сил не зарахований, і не буде зарахований, зважаючи на позицію відповідача, оскільки це не передбачено ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Зі змісту заяв по суті справи, поданих позивачем та відповідачем, установлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Закону України «Про Національну поліцію» в частині зарахування до стажу служби в поліції вислуги років щодо проходження службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, ураховуючи встановлені обставини справи та приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1-3 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони ( зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 року, до вказаних змін - час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих); 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 06.04.2016 за № 260, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені ч. 2 ст. 78 Закону України "Про національну поліцію".
Отже при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію", якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
Відповідно до приписів частин 1, 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на час проходження позивачем курсу військової підготовки) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
До видів військової служби, зокрема, відноситься військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з п. 3 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Частинами 3, 4, 5 статті 25 Закону № 2232-XII встановлено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу положень Закону № 2232-XII, у редакції, чинній на час проходження позивачем курсу військової підготовки на кафедрі військової підготовки, вбачається, що такий період був окремим видом військової служби, яку проходили особи, що відповідають критеріям, установленим цим Законом, на підставі укладеного контракту між ними та ректором вищого навчального закладу. Днем зарахування на такий вид військової служби був день прибуття на навчання. Після проходження такої підготовки випускникам військових кафедр присвоювалось первісне офіцерське звання молодшого лейтенанта.
Аналогічні положення містяться у вказаному Законі, у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби.
Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 7 листопада 2001 року за N 1053/2001 (надалі також - Положення), визначено порядок проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, їх права та обов'язки, порядок виконання цими особами військового обов'язку в запасі.
У пунктах 2, 3 Положення зазначено, що до офіцерського складу Збройних Сил України належать громадяни України, яким присвоєно військові звання від молодшого лейтенанта і вище, а до складу прапорщиків (мічманів) - ті, яким присвоєно військові звання прапорщика (мічмана), старшого прапорщика (старшого мічмана). Для осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) установлено такі види служби: військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба осіб офіцерського складу за призовом; кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України до запровадження військової служби за контрактом; військова служба за контрактом прапорщиків (мічманів).
Особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройні Сили України комплектуються, зокрема, за контрактом: випускниками вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, що мають кафедри військової підготовки (факультети, відділення, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу (далі - військові навчальні заклади), з числа курсантів (слухачів), які пройшли підготовку на посади осіб офіцерського складу з присвоєнням первинного офіцерського звання, - на військову службу осіб офіцерського складу.
Згідно з п. 16 Положення військове звання молодшого лейтенанта присвоюється, зокрема, студентам, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу і склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, після закінчення вищого навчального закладу.
Організація підготовки офіцерів запасу з числа студентів була передбачена Інструкцією про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів, затвердженою спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти та науки України від 11.11.2004 за № 531/857 (у редакції, чинній станом на 2006 рік, на час проходження позивачем курсу військової підготовки).
Так, відповідно до пункту 1.2.3 вказаної Інструкції військова підготовка студентів проводиться у військових навчальних підрозділах (військових інститутах, на факультетах та кафедрах військової підготовки) вищих навчальних закладів (далі - військові навчальні підрозділи) або у вищих військових навчальних закладах. У разі відсутності у ВНЗ військового навчального підрозділу військова підготовка студентів може здійснюватися у ВВНЗ або у військових навчальних підрозділах інших ВНЗ на підставі договорів про військову підготовку студентів за програмою офіцерів запасу.
Наказ від 11.11.2004 за № 531/857 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони N 719/1289 від 14.12.2015.
З наведених правових приписів убачається: 1) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом; 2) у добровільному порядку громадяни проходять військову службу на кафедрі військової підготовки; 3) у разі відсутності у вищому навчальному закладі військового навчального підрозділу військова підготовка студентів може здійснюватися у військових навчальних підрозділах інших ВНЗ на підставі договорів про військову підготовку студентів за програмою офіцерів запасу; 4) умовами для присвоєння первинного військового звання молодший лейтенант запасу є: здобуття особою вищої освіти; проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, складення встановлених іспитів та атестація до офіцерського складу.
Як убачається з матеріалів справи, під час навчання в Харківському національному аерокосмічному університеті ОСОБА_1 пройшов військову підготовку при Харківському університеті Повітряних Сил. В зв'язку з цим 29 липня 2006 року він склав військову присягу і Наказом Міністерства оборони України від 11 вересня 2007 року за № 861 йому присвоєно військове звання «молодший лейтенант». ІНФОРМАЦІЯ_1 09 листопада 2018 року ОСОБА_1 видано військовий квиток серії НОМЕР_1 .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не є спірним те, що позивач з 29.07.2006 по 11.09.2007 проходив службу в Збройних Силах України під час навчання на кафедрі військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил.
Вказані обставини підтверджено копією військового квитка серії НОМЕР_1 позивача та відповідачем не спростовано.
Після закінчення Харківського національного аерокосмічного університету, здобуття вищої освіти та проходження повного курсу військової підготовки при Харківському університеті Повітряних Сил ОСОБА_1 присвоєно первинне офіцерське звання.
Тобто до вступу на службу в органи Національної поліції України позивач вже мав первинне офіцерське звання молодший лейтенант, присвоєне Наказом Міністерства оборони України від 11 вересня 2007 року за № 861.
Отже до вступу на службу в поліцію позивач пройшов військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку і відповідно до приписів ч. 2 ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію" є підстави для зарахування часу навчання на кафедрі військової підготовки до вислуги років.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Посилання відповідача на ті обставини, що з військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що у п. 9 Проходження військової служби зазначено - «не служив», наведені вище висновки суду не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 по справі № 520/6345/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін