справа № 380/16943/22
про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
25.11.2022 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії в/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлене протоколом №22 від 17 вересня 2021 року, про виключення майора ОСОБА_1 зі складом сім'ї, з обліку в загальній черзі та першочерговій черзі квартирного обліку як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ОСОБА_1 , разом з членами його сім'ї на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач в позовній заяві просить поновити строк на подання позовної заяви. Обґрунтовує тим, що Верховним Судом змінено висновки щодо юрисдикції розгляду аналогічних спорів. Зокрема, вказав, що у постанові від 08.06.2022 року Велика Палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у справі №488/1176/14-а від 29.08.2018 року, а також у справі №806/5217/15 від 23.01.2019 року, щодо розгляду справ про зобов'язання прийняття рішення про надання службового житла/погодження списку розподілу службового житла за правилами цивільного судочинства. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв'язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів Таким чином до 08.06.2022 позивач мав сподівання, що в нього є достатній термін на оскарження рішення житлової комісії, так як до позиції Верховного Суду зазначені рішення можливо було оскаржувати в порядку цивільного судочинства, а згідно ЦПК строк звернення до суду 3 роки, а згідно КАСУ 6 місяців. Аналогічного висновку дійшов Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 23.08.2022 у справі №380/11395/22. З вищезазначених підстав, просить поновити строк на звернення до суду.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Судом встановлено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 вказала, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв'язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації.
Оскільки дана адміністративна справа з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п'ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям оскаржуваних наказів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся в суд з позовом 25.11.2022 та просить скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №22 від 17 вересня 2021 року, про виключення майора ОСОБА_1 зі складом сім'ї, з обліку в загальній черзі та першочерговій черзі квартирного обліку як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов.
Відтак, позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду.
Крім того у позовній заяві як на підставу поновлення пропущеного строку позивач посилається на зміну судової практики постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022, зауваживши, що до 08.06.2022 позивач мав сподівання, що в нього є достатній термін на оскарження рішення житлової комісії, так як до позиції Верховного Суду зазначені рішення можливо було оскаржувати в порядку цивільного судочинства, а згідно ЦПК строк звернення до суду 3 роки.
Отже, як на підставу поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №362/643/21, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах №488/1176/14-а від 29.08.2018, а також у справі №806/5217/15 від 23.01.2019 та зазначила, що вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної.
Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Позивач у позові зазначав про існування постанови Великої Палати Верховного Суду 08.06.2022 (у якій Велика Палата відступила від попередньо викладених висновків), натомість з позовом до суду звернувся лише 25.11.2022, тобто за межами місячного строку.
При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду надано не було.
Суд наголошує, що до спорів щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
За установлених обставин суд відхиляє доводи позивача щодо поновлення строку оскільки ним не наведено поважних причин для поновлення такого строку
Жодних інших обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -
в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.І. Кузан