Віньковецький районний суд Хмельницької області
Єдиний унікальний номер № 670/524/21
Провадження № 1-кп/670/8/22
29 листопада 2022 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243000001844 від 27.09.2021 року та за № 12022243660000025 від 12.04.2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Віньківці Віньковецького району, Хмельницької області, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Віньковецьким районним судом 23.09.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_8 01.09.2021 року близько 11 год., тимчасово проживаючи з дозволу власника ОСОБА_9 у житловому будинку по АДРЕСА_2 , з метою вчинення крадіжки, перебуваючи на вищевказаному домогосподарстві, переслідуючи корисливий мотив та мету наживи, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав із підвального приміщення житлового будинку металевий каналізаційний люк вартістю 600 гривень 32 копійки, саморобний металевий каток вартістю 332 гривні 32 копійки та чавунну ванну об'ємом 250 літрів, вартістю 600 гривень, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 1532 гривні 64 копійки.
Крім того 11.09.2021 року близько 11 год. ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і не зможе перешкодити йому довести свій злочинний намір до кінця, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав із підвального приміщення житлового будинку ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , електродвигун потужністю 5,5 кВт вартістю 1170 гривень, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того ОСОБА_8 був засуджений вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт, та 04.11.2021 року поставлений на облік Хмельницького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області у зв'язку з необхідністю відбування призначеного йому покарання.
17.11.2021 року в Хмельницькому районному секторі № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області ОСОБА_8 ознайомився під особистий підпис з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання у виді громадських робіт, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання, в той же день отримав направлення у Віньковецьку селищну раду, згідно якого ОСОБА_8 мав відпрацьовувати громадські роботи по місцю проживання у КП «Віньковецький комунсервіс».
Після цього 22 та 23 листопада 2021 року ОСОБА_8 допустив невиходи на громадські роботи, а 24.11.2021 року надав пояснення, що причиною невиходів на громадські роботи є навчання на денній формі у ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти». У зв'язку з перебуванням на навчанні відпрацювання громадських робіт було призупинено.
26.11.2021 року із Віньковецької селищної ради отримано повідомлення про те, що відкоригувати графік виконання ОСОБА_10 громадських робіт у КП «Віньковецький комунсервіс» не представляється можливим, оскільки графік роботи установи співпадає із розпорядком занять засудженого.
04.01.2022 року із ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» службою пробації отримано лист про те, що ОСОБА_8 в період з 30.12.2021 року по 14.01.2022 року перебуває на зимових канікулах, у зв'язку з чим до Віньковецької селищної ради було направлено лист про відновлення відбування покарання у виді громадських робіт ОСОБА_8 .
Таким чином ОСОБА_8 , будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, свідомо ігноруючи покладене на нього зобов'язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилитися від відбування покарання, у період з 05.01.2022 року по 14.01.2022 року тричі не з'явився для відбування покарання у вигляді громадських робіт у Віньковецьку селищну раду, згідно розпорядження якої ОСОБА_8 мав відпрацьовувати громадські роботи по місцю проживання у КП «Віньковецький комунсервіс», не маючи на те законних підстав чи будь-яких поважних причин, тобто умисно, свідомо ухилився від виконання покарання у виді громадських робіт.
У зв'язку із цим 10.01.2022 року інспектором органу з питань пробації ОСОБА_8 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, з яким останній ознайомився та власноручно підписав, після чого отримав направлення у Віньковецьку селищну раду, згідно розпорядження якої, ОСОБА_8 мав відпрацьовувати громадські роботи по місцю проживання у КП «Віньковецький комунсервіс», для відбування покарання у виді громадських робіт.
Однак будучи письмово попередженим про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, ОСОБА_8 , незважаючи на винесене застереження, надалі свідомо ігноруючи покладене на нього зобов'язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилитися від відбування покарання, починаючи з 14.02.2022 року по 18.02.2022 року жодного разу не з'явився для відбування громадських робіт в комунальне підприємство «Віньковецький комунсервіс», не маючи на те законних підстав чи будь-яких поважних причин, тобто свідомо ухилився від виконання покарання у виді громадських робіт.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 389 КК України.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю та щиро розкаявся.
Показав, що влітку 2021 року близько трьох місяців його теща винаймала будинок у потерпілого ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , де він також мешкав разом із дружиною ОСОБА_11 . Заглядаючи у підвал під будинком, він бачив там різні речі, а у вересні зняв скло на дверях підвального приміщення, після чого заліз всередину, та відкривши двері, витягнув через них надвір каналізаційний люк, чавунну ванну, саморобний металевий каток. Через декілька днів після цього він висунув надвір із підвалу електродвигун, і викрадені речі вирішив здати на металолом. Для цього ОСОБА_12 попросив свого знайомого ОСОБА_13 перевезти викрадене автомобілем на пункт прийому металобрухту «Караван», сказавши, що купив будинок і речі його. ОСОБА_14 приїхав разом із ОСОБА_15 , вони погрузили ванну в багажник автомобіля, і обвинувачений здав її в « ОСОБА_16 ». Скільки отримав за ванну, не пам'ятає. Решту викраденого йому допоміг перевезти на цей же пункт прийому металобрухту ОСОБА_17 .
Цивільний позов потерпілого про відшкодування майнової шкоди визнає частково, лише на суму 2702 гривень, тобто в межах пред'явленого обвинувачення, оскільки іншого майна з господарства потерпілого він не викрадав. Моральну шкоду визнає на суму 1000 грн.
З приводу невиконання покарання у виді громадських робіт обвинувачений показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народилась дочка ОСОБА_18 , та оскільки дружина ОСОБА_19 вирішила йти на роботу, то він змушений був доглядати дитину. Він говорив дружині, що не може сидіти з дочкою, бо йому необхідно відпрацьовувати громадські роботи, але вона кожен день працювала в кафе з ранку до пізнього вечора, а крім нього з дитиною не було кому залишитись. ОСОБА_12 повідомляв про це в орган пробації, після чого начальник ОСОБА_20 роз'яснив йому наслідки ухилення від виконання громадських робіт та повідомив про можливе притягнення до кримінальної відповідальності. Вказану причину невиконання покарання обвинувачений вважає неповажною.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому, його винність повністю підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_9 винуватість обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілого та свідків.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 у суді показав, що постійно проживає у АДРЕСА_2 , прийняв у спадщину житловий будинок, який здає у найм для проживання. За будинком наглядають сусіди -- ОСОБА_21 та його дружина ОСОБА_22 . На господарстві розміщені також підвал і гараж. Вказані приміщення постійно закриті, а ключі від них знаходяться у ОСОБА_21 . На початку липня 2021 року до потерпілого зателефонувала жінка на ім'я ОСОБА_23 , і попросила здати житло її сім'ї. Спочатку ОСОБА_9 не погоджувався, а потім на прохання ОСОБА_22 за певну суму дозволив ОСОБА_23 з чоловіком ОСОБА_24 та маленькою дитиною, і матері ОСОБА_25 , проживати у будинку. У середині вересня 2021 року потерпілий вислав пожильцям будинку газову колонку для підігріву води, а коли 26.09.2021 року зателефонував до ОСОБА_21 дізнатись, чи вона встановлена, то останній повідомив йому, що в підвалі розбите скло, все перевернуте, та немає електродвигуна, чавунної ванни, металевого люка й саморобного катка. ОСОБА_21 заявив про крадіжку у поліцію, а пізніше ввечері по телефону сказав, що були поліцейські і в скоєнні крадіжки зізнався ОСОБА_12 .
Цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме про стягнення із ОСОБА_8 86505 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, та 25000 гривень на відшкодування моральної шкоди, потерпілий підтримав повністю і просив задовольнити.
За показаннями свідка ОСОБА_22 протягом останніх років вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_21 наглядає за будинком ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , та ключі від будинку зберігаються у них. У липні 2021 року потерпілий дозволив заселитись у будинок ОСОБА_19 з дитиною, її матері ОСОБА_26 , а починаючи із серпня у будинку почав також проживати співмешканець ОСОБА_27 . У неділю 26.09.2021 року вона з чоловіком зайшла у підвал і побачила, що немає деяких речей. Вони викликали на місце поліцію, а через деякий час на господарство повернувся ОСОБА_12 і визнав, що майно викрав він. Також ОСОБА_22 вказала, що до того, як в будинок заселився обвинувачений, вона не раз заходила у підвал і бачила там чавунну ванну, мотор, тіски великі, плитку чавунну шестикутну та інше.
Свідок ОСОБА_21 у суді показав, що доглядаючи за господарством потерпілого, він приходив туди приблизно раз на тиждень, щоб перевірити, чи все в порядку, та час від часу заходив у підвал будинку. 26.09.2021 року відкривши ключем основні двері, ОСОБА_21 заніс у підвал газову колонку, і побачив, що дерев'яні двері, через які можна було зайти у підвал з долини і які до половини були засипані землею, зламані, скло в них розбите, защіпки зняті, і земля відгорнута. Речі, які там зберігались, були перевернуті, та не було на своїх місцях каналізаційного люка, електродвигуна, саморобного катка, чавунної ванни. ОСОБА_21 одразу ж по телефону повідомив потерпілого, а коли приїхали поліцейські, то ОСОБА_12 зізнався їм у вчиненні крадіжки.
Згідно із показаннями свідка ОСОБА_28 , у вересні 2021 року обвинувачений сказав йому по телефону, що купив хату, і хоче здати металолом. ОСОБА_14 разом із своїм знайомим ОСОБА_15 під'їхали автомобілем ВАЗ 2104 до обвинуваченого, де втрьох із двору якогось господарства винесли чавунну ванну та поклали у багажник. Потім ОСОБА_12 погрузив ще дві чавунні розрізані труби, і вони завезли все на пункт прийому металобрухту. Скільки отримав обвинувачений за зданий металолом, ОСОБА_14 не знає, але на двох із ОСОБА_15 він заплатив їм 200 грн.
Показання свідка ОСОБА_28 підтвердив у суді допитаний як свідок ОСОБА_29 , який вказав, що близько півроку тому ОСОБА_28 повідомив, що ОСОБА_12 купив хату, і просить допомогти йому здати металолом. ОСОБА_29 погодився, після чого він та ОСОБА_14 приїхали до господарства, де знаходився ОСОБА_12 , разом з останнім винесли з двору та загрузили в автомобіль стару чавунну ванну, і завезли її на прийомний пункт металолому «Караван» по вул. Заславська в смт. Віньківці.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що із обвинуваченим знайомий через його батька. Восени 2021 року, точного числа не пам'ятає, в обідню пору, коли він перебував автомобілем Жигулі 2102 в смт. Віньківці, до нього підійшов ОСОБА_12 і попросив завезти здати металолом. Приїхавши на якусь вулицю, обвинувачений сказав, що тут живе його теща, а він робить ремонт і позбувається непотрібних речей. ОСОБА_30 допоміг ОСОБА_31 погрузити в багажник автомобіля три мішки із залізом, побитий іржавий люк, і вони поїхали на прийомний пункт металобрухту «Караван», де все заважило близько 300 кг. За перевезення металолому обвинувачений заплатив йому 100 гривень.
Об'єктивно винність обвинуваченого підтверджується такими дослідженими судом доказами.
По факту крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_9 :
-- протоколом огляду місця події від 27.09.2021 року із фотоілюстраціями, предметом огляду якого було домогосподарство потерпілого ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , а саме житловий будинок із підвальним приміщенням, у якому знаходяться різні будівельні матеріали та господарські речі;
-- протоколом огляду від 27.09.2021 року із фотоілюстраціями, згідно з яким була оглянута територія металоприймального пункту «Укрметальянс» за адресою: АДРЕСА_3 , де серед брухту виявлено металевий саморобний каток довжиною центральної частини -- 75 см, діаметром - 23 см, з обох сторін виступаючі частини (ручки) довжиною по 5 см та діаметром по 4 см кожна, вага катка - 62 кг, та металевий люк з основою кріплення, товщина люка -- 2 см, діаметр - 62 см, висота основи - 16,5 см, внутрішній діаметр нижньої частини - 80 см, загальна вага люка та основи - 112 кг, які з місця вилучені, та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_32 ;
-- розпискою ОСОБА_32 від 27.09.2021 року про те, що він отримав від працівників поліції на відповідальне зберігання металевий люк з основою та саморобний металевий каток;
-- постановою про приєднання до провадження речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.09.2021 року, згідно з якою визнано речовим доказом металевий саморобний каток та металевий люк з основою, та вказані речові докази передані на відповідальне зберігання ОСОБА_32 ;
-- висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 3031/3032/21-26 від 08.10.2021 року, відповідно до якої ринкова вартість металевого саморобного катка вагою 62 кг за станом на 01.09.2021року як брухту чорних металів складала 332,32 грн; ринкова вартість металевого люка з основою загальною вагою 112 кг за станом на 01.09.2021 року як брухту чорних металів складала 600,32 грн;
-- довідкою ФОП ОСОБА_33 від 08.10.2021 року, згідно з якою за станом на 01.09.2021 року вартість бувшого у користуванні електродвигуна потужністю 5,5 кВт вагою 70 кг становить 1170 гривень;
-- довідкою ФОП ОСОБА_33 від 08.10.2021 року, згідно з якою за станом на 11.09.2021 року вартість бувшої у користуванні чавунної ванни об'ємом 250 л становить 600 гривень;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2021 року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_21 опізнав особу на фото під № 1, вказавши, що його звати ОСОБА_24 і він винаймав будинок АДРЕСА_2 та 26.09.2021 року зізнався у крадіжці;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2021року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_22 опізнала особу на фото під № 4 на ім'я ОСОБА_12 , вказавши, що він винаймав будинок АДРЕСА_2 ;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2021року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_32 опізнав особу на фото під № 3 на ім'я ОСОБА_24 , вказавши, що 01.09.2021 року та 11.09.2021 року він здавав металеві вироби;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2021року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_28 опізнав особу на фото під № 2 на ім'я ОСОБА_12 , з яким 11.09.2021 року він виніс чавунну ванну з господарства АДРЕСА_2 та яка була здана в пункт прийому металобрухту;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2021року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_29 опізнав особу на фото під № 1, вказавши, що 11.09.2021 року належним йому автомобілем він вивіз з господарства АДРЕСА_2 на пункт прийому металобрухту чавунну ванну;
-- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2021року, відповідно до якого серед пред'явлених на фотознімках для впізнання чотирьох осіб чоловічої статі свідок ОСОБА_17 опізнав особу на фото під № 3 на ім'я ОСОБА_12 ,вказавши, що 01.09.2021 року він допомагав останньому вивезти металобрухт з господарства АДРЕСА_2 .
Ухилення ОСОБА_8 від відбування покарання у виді громадських робіт об'єктивно підтверджується такими доказами:
-- вироком Віньковецького районного суду від 23.09.2021 року, згідно з яким ОСОБА_12 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді громадських робіт на строк 160 годин;
-- підпискою ОСОБА_8 від 17.11.2021 року, згідно з якою він ознайомлений з порядком та умовами відбування призначеного йому судом покарання у виді 160 годин громадських робіт;
-- направленням начальника Хмельницького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації'у Хмельницькій області майора внутрішньої служби Івана Гончарука за вих. № 43/2/526-21 від 17.11.2021 року на адресу голови Віньковецької селищної ради ОСОБА_34 , відповідно до змісту якого засуджений Віньковецьким районним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт ОСОБА_12 направлений для відбування призначеного покарання з 22.11.2021 року;
-- розпорядженням селищного голови Віньковецької селищної ради № 99/2021-р від 17.11.2021 року «Про відбування кримінального покарання у виді громадських робіт накладеного на гр. ОСОБА_8 », відповідно до якого засудженого ОСОБА_8 прийнято на роботу для відпрацювання громадських робіт в кількості 160 годин з 22.11.2021 року, час роботи з 08.00 год. до 12.00 год., характер і місце роботи - впорядкування території смт. Віньківці;
-- графіком виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_8 за період з 22.11.2021 року по 30.11.2021 року, за даними якого останньому визначено роботи у Віньковецькому комунсервісі по 4 години з 08 год. до 12 год. 22.11.2021 року, 23.11.2021 року, 24.11.2021 року, 25.11.2021 року, 26.11.2021 року, 29.11.2021 року, 30.11.2021 року (розвезення соляно-піщаної суміші по вул. Шевченка, Л.Українки, Заславська, рубання та складання дров, збирання гілля та сміття), з яким ОСОБА_12 ознайомлений під розписку 19.11.2021 року;
-- актом перевірки виконання вироку суду щодо особи засудженої до покарання у виді громадських робіт від 23.11.2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_12 22.11.2021 року та 23.11.2021 року був відсутній на визначених об'єктах у КП «Віньковецький комунсервіс» у зв'язку з невиходом на роботу, про причини неявки не повідомив;
-- табелем виходу на роботу засудженого ОСОБА_8 за листопад 2021 року, відповідно до якого він без поважних причин не відпрацював визначених графіком годин у КП «Віньковецький комунсервіс» 22.11.2021 року, 23.11.2021 року, 24.11.2021 року, 25.11.2021 року, 26.11.2021 року, 29.11.2021 року, 30.11.2021 року;
-- графіком виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_8 за період з 05.01.2022 року по 14.01.2022 року, згідно з яким останньому визначено роботи у Віньковецькому комунсервісі по 4 години з 8 год. до 12 год. 05.01.2022 року, 06.01.2022 року, 10.01.2022 року, 11.01.2022 року, 12.01.2022 року, 13.01.2022 року, 14.01.2022 року (збирання гілля та збирання сміття на території Віньковецької селищної ради, рубання та складання дров у КП «Віньковецький комунсервіс»), з яким ОСОБА_12 ознайомлений під розписку 04.01.2022 року;
-- актом перевірки виконання вироку суду щодо особи засудженої до покарання у виді громадських робіт від 06.01.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_12 05.01.2022 року та 06.01.2022 року був відсутній на визначених об'єктах у зв'язку з невиходом на роботу, про причини неявки не повідомив;
-- актом перевірки виконання вироку суду щодо особи засудженої до покарання у виді громадських робіт від 10.01.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_12 10.01.2022 року був відсутній на визначених об'єктах у зв'язку з невиходом на роботу, про причини неявки не повідомив;
-- попередженням засудженого ОСОБА_8 від 10.01.2022 року про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у зв'язку з його відсутністю 05.01.2022 року, 06.01.2022 року та 10.01.2022 року на робочому місці при відбуті громадських робіт без поважних причин;
-- довідкою КП «Віньковецький комунсервіс» № 7 від 14.01.2022 року про відпрацювання громадських робіт засудженим ОСОБА_8 за січень 2022 року, згідно з якою із визначених 28 годин громадських робіт він не відпрацював 12 годин без поважних причин;
-- графіком виходу на роботу засудженого до громадських робіт ОСОБА_8 за період з 14.02.2022 року по 18.02.2022 року, згідно з яким останньому визначено роботи у Віньковецькому комун сервісі по 4 години з 8 год. до 12 год. 14.02.2022 року, 15.02.2022 року, 16.02.2022 року, 17.02.2022 року, 18.02.2022 року (рубання та складання дров у КП «Віньковецький комунсервіс»), з яким ОСОБА_12 ознайомлений під розписку 11.02.2022 року;
-- актом перевірки виконання вироку суду щодо особи засудженої до покарання у виді громадських робіт від 15.02.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_12 14.02.2022 року та 15.02.2022 року був відсутній на визначених об'єктах у зв'язку з невиходом на роботу, про причини неявки не повідомив;
-- табелем виходу на роботу засудженого ОСОБА_8 за лютий 2022 року, відповідно до якого він без поважних причин не відпрацював визначених графіком годин у КП «Віньковецький комунсервіс» без поважних причин 14.02.2022 року, 15.02.2022 року, 16.02.2022 року, 17.02.2022 року, 18.02.2022 року;
-- попередженням засудженого ОСОБА_8 від 15.02.2022 року про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України у зв'язку з не відпрацюванням згідно графіку громадських робіт;
-- довідками Хмельницького районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 16.02.2022 року № 43/2-61-22 та від 12.04.2022 року № 43/2-101-22, відповідно до змісту яких засуджений ОСОБА_12 за станом на 15.02.2022 року із визначених 160 годин громадських робіт відпрацював 16 годин, не відпрацював - 144, та на громадські роботи не виходив без поважних причин.
Таким чином, суд всебічно, повно і неупереджено дослідивши всі обставини кримінальних правопорушень, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, доходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень та вважає, що органом досудового розслідування його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Оскільки ОСОБА_12 винний у скоєнні цих кримінальних правопорушень, то підлягає покаранню.
Призначаючи покарання, відповідно до ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів.
Обвинувачений у скоєному щиро розкаявся, що виразилось у повному визнані ним своєї вини у вчиненому, критичному відношенні до скоєного, готовності нести покарання, що суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставиною, яка обтяжує покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є вчинення злочину відносно особи похилого віку.
Обставин, які б обтяжували покарання за ч. 2 ст. 389 КК України, не встановлено.
За місцем проживання на території Віньковецької селищної ради ОСОБА_12 характеризується позитивно, згідно довідок КНП «Віньковецька БЛ» на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обираючи вид та розмір покарання, суд бере до уваги, що згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01червня 2020 року у справі № 766/39/17, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів); якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення покарання» № 7 від 24.10.2003 року - призначення покарання за сукупністю вироків застосовується у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як встановлено судом, вироком Віньковецького районного суду від 23.09.2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт. Невідбута частина покарання за вказаним вироком складає 144 години.
Кримінальне правопорушення (злочин), та зокрема крадіжку у потерпілого ОСОБА_9 обвинувачений вчинив до постановлення попереднього вироку, а кримінальний проступок під час відбуття покарання за вироком Віньковецького районного суду від 23.09.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання спочатку за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, а потім згідно з вимогами ст. 71 КК України покарання за сукупністю вироків та за правилами, передбаченими ст. 72 КК України. При цьому, остаточне покарання за сукупністю вироків, з огляду на положення ч. 4 ст. 71 КК України, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як зазначено вище, ОСОБА_12 вчинив нове кримінальне правопорушення та став на шлях злісного ухилення від відбуття призначеного судом покарання у виді громадських робіт, у зв'язку з чим притягується до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 389 КК України, що вказує на недосягнення мети призначеного судом покарання, визначеної у ст. 50 КК України.
За наведених обставин, беручи до уваги загальні засади призначення покарання, які спрямовані на забезпечення індивідуалізації, гуманності і справедливості покарання,суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді арешту на строк і в межах санкції статей, за якими він засуджується, оскільки саме таке покарання буде достатнім та досягне його мети, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України.
Водночас враховуючи, що ОСОБА_12 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, на шлях виправлення не став, ухилявся від суду, а згідно досудової доповіді Хмельницького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та його виправлення без ізоляції від суспільства не можливе, підстав для застосування ст. 69 КК України, як просив захисник, суд не вбачає.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої злочином, суд доходить такого.
Частиною 2 ст. 127 КПК України визначено, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.
Статтями 1166, 1167 ЦК України визначено загальні підстави відшкодування майнової та моральної шкоди.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт вчинення крадіжки обвинуваченим в межах пред'явленого обвинувачення, на користь ОСОБА_9 із ОСОБА_8 належить стягнути 600 гривень за викрадену чавунну ванну та 1170 гривень за викрадений електродвигун, всього на відшкодування майнової шкоди стягнути 1770 гривень, оскільки металевий каналізаційний люк вартістю 600 гривень 32 копійки та саморобний металевий каток вартістю 332 гривні 32 копійки повернуто потерпілому.
Водночас в суді не знайшли свого підтвердження доводи потерпілого про відшкодування вартості викраденого обвинуваченим іншого майна з його домогосподарства, яке зазначено у позовній заяві, а саме пральної машини вартістю 290 грн, чавунної тротуарної плитки у кількості 100 штук вартістю 6500 грн, металевого вала із чавунним колесом для криниці вартістю 450 грн, шліфувальної машини по бетону вартістю 4200 грн, тиски слюсарні вартістю 800 грн, 2 газових балонів вартістю 200 грн кожен, 4 чавунних труби вартістю 600 грн, 10 чавунних колін діаметром 200 мм вартістю 1000 грн, 2 алюмінієвих бідонів вартістю 500 грн, циркулярного диска діаметром 100 мм вартістю 1600 грн, набору слюсарних інструментів вартістю 560 грн, швелера № 300 3 шт. по 3,5 метра вартістю 333 грн, залізної залізничної рейси марки «К.-38» вартістю 800 грн, сталь кругла діаметром 130 мм вагою 160 кг та вартістю 16672 грн, сталь кругла діаметром 140 мм вагою 150 кг вартістю 15630 грн, сталь кругла діаметром 120 мм вагою 180 кг та вартістю 18000 грн.
Тому позовні вимоги потерпілого про стягнення коштів за це майно задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст. 23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконним діями чи бездіяльністю.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв'язок між скоєним обвинуваченим злочином та перенесеними потерпілим моральними переживаннями.
Так, внаслідок крадіжки речей потерпілий зазнав душевних страждань, переніс стрес, що призвело до зміни його звичного способу життя, тому враховуючи характер, глибину та обсяг моральних страждань, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди, та визначити її в розмірі 4000 гривень, що на переконання суду в повній мірі відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, ст. ст. 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, яке призначене за вироком Віньковецького районного суду від 23 вересня 2021 року, більш суворим, яке призначене за цим вироком, призначити ОСОБА_31 за сукупністю злочинів покарання у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.
ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання частково, у виді 10 днів арешту, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Віньковецького районного суду від 23 вересня 2021 року, та остаточно призначити ОСОБА_31 покарання у виді 5 (п'яти) місяців 10 (десяти) днів арешту.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 на відшкодування майнової шкоди 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) гривень, та 4000 (чотири тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.
В решті позову ОСОБА_9 відмовити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.09.2021 року на майно, а саме металевий саморобний каток та металевий люк з основою, які належать ОСОБА_9 , скасувати.
Речові докази: металевий саморобний каток та металевий люк з основою, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_32 згідно з розпискою від 27.09.2021 року, повернути потерпілому ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Держави 2059,32 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 32 копійки) гривень за проведення товарознавчої експертизи.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_31 рахувати з дня фактичного приведення вироку до виконання.
Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1