Справа № 215/2726/22
3/215/1762/22
29 листопада 2022 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП,-
27.07.2022 о 22:45 год. в Дніпропетровській області, в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. С. Колачевського буд. №3а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя. На вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в закладі охорони здоров'я, у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Правопорушення зафіксовано на бодікамери 475134, 475168, 475430. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 10.08.2022 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №275316 від 27.07.2022 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, в якому вказано, що 27.07.2022 о 22:45 год. в Дніпропетровській області, в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. С. Колачевського буд. №3а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, днз НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування, відповідно до постанови державного виконавця Тернівського відділу ДВС міста Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області Ярмоленко А.Г. від 07.11.2018, чим порушив ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення зафіксовано на бодікамери 475134, 475168, 475430. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з огляду на вказане, суддя визнає причини неявки особи в судове засідання неповажними, тому справа розглядається за наявними матеріалами.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №275316 від 27.07.2022 (а.с. 6), протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 138803 від 27.07.2022 (а.с. 23), постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с. 8), рапорти працівників поліції (а.с. 9, 27), довідки від 28.07.2022, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 10), постанову держаного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 07.11.2018 по виконавчому провадженню № 56188750 (а.с. 11-12), направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 24), письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 26), записи відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 2, 18), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід урахувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП на стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що передбачає стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даних правопорушень передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, та про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає накладення стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Оскільки згідно довідки від 28.07.2022 встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, а.с.- 28, тому він підлягає адміністративній відповідальності, як інша особа, яка керувала транспортним засобом, та відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення алкогольного чи іншого стану сп'яніння, що також передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 496,20 грн. із розрахунку (2481 *0,2).
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, -
Адміністративну справу №215/2725/22; 3/215/1763/22 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України об'єднати в одне провадження з адміністративною справою № 215/2726/22; 3/215/1762/22 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КпАП України, яка знаходиться в проваджені судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.