Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2022 року Справа№200/4707/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому проваджені) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати мені пенсії з 24.09.2022, неврахування при обчисленні пенсії заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 та неврахування страхового стажу до 16.07.2022, тобто до дня звернення за пенсією;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати увесь страховий стаж позивача до 16.07.2022, тобто до дня звернення за пенсією;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії позивачу з 24.09.2022, а також відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 нарахувати та виплатити суми пенсії, не отримані з вини Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- стягнути на користь позивача за рахунок Державного бюджету України з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області сплачений мною судовий збір.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким виплата пенсії зупинена. Позивач вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною, з огляду на те, що виплату пенсії було припинено не з підстав, передбачених статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, вважає свої права на пенсійне забезпечення порушеними. Крім того, відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 період його роботи з 16.11.2016 по теперішній час у якості помічника командира загону та заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2002.
Ухвалою суду 25.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі №200/4707/22 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії та перерахунок пенсії, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до пільгового та страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право, рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , рішення (розпорядження) про зупинення нарахування та виплату пенсії, пояснення щодо врахувати заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2002, відповідь на листи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.08.2022 за вих. №0500-1605-9/48627, та від 06.10.2022 за вих. №0500-1605-9/60174 щодо перевірки правильності зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 16.11.2016 по 06.07.2022 та правильності обчислення заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2002.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вказує на її безпідставність та зазначив, що припиняючи виплату пенсії управління діяло в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення № 05253000340 від 25.10.2022 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах (далі - Рішення) ОСОБА_1 . В результаті розгляду заяви №1536 від 16.07.2022 та долучених до неї документів, встановлено що страховий стаж позивача складає 29 років 08 місяців 22 дні, в тому числі ільговий стаж - 25 років. Але в результаті контрольної перевірки призначених справ встановлено, що до пільгового стажу безпідставно враховано період роботи з 16.11.2016 по 06.07.2022. Згідно довідки №04/7-718 від 06.07.2022, яка видана ДВГС Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном, ОСОБА_1 працював на посаді помічника командира загону, яка не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202. Період роботи з 16.11.2016 по 06.07.2022 було зараховано до Списку №1.
У зв'язку з встановленими обставинами, рішенням Головного управління ПФУ в Волинській області № 052530003406 від 25.10.2022 Позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
Отже, пільговий стаж позивача становить 19 років 08 місяців 07 днів. Враховуючи вищезазначене, права на пенсію заявник не має, оскільки відсутній пільговий стаж відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058. Станом на жовтень 2022 виплату пенсії припинено. Щодо незарахування заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 повідомляємо, що зазначений період підтверджується довідкою №05/7-588 від 01.06.22, яка видана ДВГС Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном. Відповідно до частини 1 статті 40 Закон №1058 у разі, якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. За наданими документами право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 114 Закону України №1058, ОСОБА_1 набуде після досягнення 50 років.
На підставі вищезазначеного Головним управлінням ПФУ в Волинській області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах від 25.10.22 згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах приймала третя особа, а не відповідач, який згідно п.4.10 Порядку 22-1 є органом, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном» від 06.07.2022 №04/7-718 ОСОБА_1 у період з 16.11.2016 по теперішній час у якості помічника командира загону, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт. Зазначена професія передбачена постановою КМУ від 24.06.2016 №461 (Список №1, розділ І, підрозділ І).
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 16.11.2016 працює на посаді помічника командира загону ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін» (запис 22).
16.07.2022 позивач звернувся за допомогою сервісу веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління із заявою №1536 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. Страховий стаж позивачу враховано по 06.07.2022, який складає 29 років 8 місяців 22 дні, пільговий стаж роботи відповідно до частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова №202) - 25 років 3 місяці 28 днів, коефіцієнт стажу - 0,54667. Пенсія обчислена відповідно заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.06.2022, яка складає 37454,79грн. (10846,37грн.- показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2019 - 2021 роки х 3,45321 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії з 16.07.2022 складав 20270,00грн. Пенсія у розмірі 20270,00грн. Позивачу у серпні 2022 року пенсія виплачена разом з боргом за період з 16.07.2022 по 31.07.2022 у сумі 10461,94грн.
29.09.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою № ВЕБ-05001-Ф-С-22-085946 про надання інформації.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.10.2022 повідомлено позивача, що після перевірки пенсійної справи Головним управлінням було встановлено порушення у розрахунку пільгового стажу, а саме період роботи, зазначений у довідці 04/7-718 від 06.07.2022, яка видана ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном», з 16.11.2016 по теперішній час у якості помічника командира загону зарахований відповідно до частини 3 Постанови №202 замість ч. 2 ст. 114 Закону №1058 за Списком №1 виробництв, робіт, професій і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, оскільки зазначена посада відсутня у переліку підземних робіт Постанови №202.
Головним управлінням ПФУ в Донецькій області 05.08.2022 за вих. №0500-1605- 9/48627 направлено лист до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо перевірки правильності зарахування зазначеного вище періоду роботи до пільгового стажу та право на призначення ОСОБА_1 пенсії. Тому з 01.10.2022 позивачу призупинено виплату пенсії до з'ясування обставин.
Рішення щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії Головним управлінням ПФУ в Донецькій області не приймалось. Додатково повідомили, що при обчисленні пенсії позивача заробітна плата за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 не врахована, оскільки довідкою від 01.06.2022 №05/7-588, виданою ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном» не підтверджено сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
06.10.2022 Головним управлінням вдруге направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області лист за вих. №0500-1605-9/60174 щодо перевірки правильності зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 16.11.2016 по 06.07.2022 та правильності обчислення заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2002.
Позивач не погодившись з діями відповідача та третьої особи звернувся до суду з цим позовом.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Комплексний аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Вирішуючи питання щодо спірних періодів роботи позивача, суд виходить з такого.
Щодо не зарахування заробітної плати за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 у зв'язку з відсутністю відомостей щодо сплати єдиного соціального внеску суд зазначає наступне.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.10.2022 повідомлено, що при обчисленні пенсії позивача заробітна плата за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 не врахована, оскільки довідкою від 01.06.2022 № 05/7-588, виданою ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном» не підтверджено сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Виходячи з наведеного заробітна плата за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 протиправно не врахована при обчисленні пенсії позивача.
Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи позивача період його роботи з 16.11.2016 по теперішній час суд зазначає наступне.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 16.11.2016 працює на посаді помічника командира загону ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін» (запис 22).
Відповідно до довідки ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном» від 06.07.2022 №04/7-718 ОСОБА_1 у період з 16.11.2016 по теперішній час у якості помічника командира загону, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт. Зазначена прфесія передбачена постановою КМУ від 24.06.2016 №461 (Список №1, розділ І, підрозділ І).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.10.2022 повідомлено позивача, зокрема, що після перевірки пенсійної справи Головним управлінням було встановлено порушення у розрахунку пільгового стажу, а саме період роботи, зазначений у довідці 04/7-718 від 06.07.2022, яка видана ДВГС «Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном», з 16.11.2016 по теперішній час у якості помічника командира загону зарахований відповідно до частини 3 Постанови №202 замість ч. 2 ст. 114 Закону №1058 за Списком №1 виробництв, робіт, професій і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, оскільки зазначена посада відсутня у переліку підземних робіт Постанови №202.
Суд зазначає, що постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» було затверджено Список № 1, у п. 5 Розділу 1 якого значиться: Державна воєнізована гірничорятувальна служба. Особовий склад, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.
Крім того Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Так Списком №1 розділом 3 Постанови №202 передбачено посаду командира відділень і взводів, їх заступники (помічники).
Виходячи з наведеного, суд спростовує твердження відповідача, що посада помічника командира загону відсутня у переліку підземних робіт Постанови №202, отже період роботи ОСОБА_1 з 16.11.2016 по теперішній час протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача, оскільки передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 та постановою КМУ від 24.06.2016 № 461.
Суд зазначає, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Відтак, факт роботи позивача у спірний період ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін» підтверджений належним чином та сторонами не оспорюється, спірним є питання щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.
З матеріалів справи вбачається що атестація робочих місць на ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін» проводилась шість разів, що підтверджується наказами про проведення атестації робочих місць на ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін» від 30.05.1995 №106/а, від 05.04.1999 №103, від 27.04.2004 №148, від 24.04.2009 №74, від 14.04.2014 №130 та від 12.04.2019 №107, однак відповідач не приймає це до уваги через порушення порядку проведення такої атестації.
Питання атестації робочих місць врегульовано Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442).
Згідно п.п. 1, 2, 4 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (461-2016-п), Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (1290-97-п), Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (163-2001-п), Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.
Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому вбачається, що працівник, який працює на посаді, віднесеній до відповідного Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений будь-якими повноваженнями або обов'язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Тому, суд дійшов висновку, що відмовляючи працівнику в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, відповідач фактично покладає відповідальність за не проведення атестації робочих місць на підприємстві на позивача.
Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеною постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
В означений постанові Верховний суд наголосив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено протиправність дій відповідача щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 16.11.2016 по теперішній час на ДВГС «Десятий воєнізований гірничорятувальний загін».
Крім того, суд зазначає, що згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов'язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
У відповідності до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 цього ж Закону встановлює, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з частиною другою статті 46 Закон № 1058-IV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути компенсацію з нарахованої, але не виплаченої пенсії, що відповідає вимогам закону.
Таким чином, вимога позивача з цього приводу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір в розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: вулиця Кравчука, 22В, м.Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: вулиця Кравчука, 22В, м.Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 13358826) № 052530003406 від 25.10.2022 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області врахувати увесь страховий стаж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 16.07.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області(84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) врахувати заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.07.2000 по 28.02.2002 відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.09.2022, а також відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058 нарахувати та виплатити суми пенсії, не отримані з вини Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 992,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 28 листопада 2022 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв