Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2022 року Справа№200/4190/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Аляб'єва І.Г.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в якій просить:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) страхових виплат з 01.04.2015 року;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.04.2015 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 992,40 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що має право на отримання страхових виплат як особа, яка постраждала внаслідок трудового каліцтва. На переконання позивачки невиплата страхових виплат порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
29.08.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 27.09.2022 витребувані у Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області докази зміни адреси проживання позивачки (заява, акт, тощо), копію постанови №0534/73172/21 від 08.04.2015.
Відповідачем надано відзив, в якому викладено заперечення проти задоволення заявлених вимог. Свою позицію вмотивовував тим, що зняття з обліку та припинення проведення виплат відбулося у квітні 2015 року у зв'язку зі зміною місця проживання позивача. Зазначив, що з квітні 2015 року позивач не звертався до органів Фонду соціального страхування України за продовженням страхових виплат та не перебував на обліку у зв'язку з цим нарахування не здійснювалось, а заборгованість відсутня. Зазначає, що тимчасово переміщені особи, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених виплат відповідно до Закону №1105 в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем фактичного проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Наголошує, що позивачем попущено строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб - тобто до 21.11.2022.
Враховуючи викладене, станом на час постановлення рішення суду в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи”. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянкою України, що підтверджено
Судом встановлено та статистичними даними інформаційно-аналітичної системи Фонду підтверджено, що позивачка перебувала на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області з 01.08.2009.
Страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області ОСОБА_1 отримувала по травень 2014 року.
В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області, з заявою про продовження раніше призначеної страхової виплати, які вона отримувала від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області. Страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області ОСОБА_1 отримувала з 01.10.2014 по 31.03.2015 включно.
В квітні 2015 ОСОБА_1 була сплачена заборгованість по страховим виплатам за період з червня 2014 року по вересень 2014 року.
Постановою відповідача №0534/73172/21 від 08.04.2015 страхові виплати ОСОБА_1 були припиненні відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області з 01.04.2015 у зв'язку зі зміною проживання потерпілої.
З квітня 2015 року по теперішній час до будь-якого відділення, яке перемістилось на територію підконтрольній українській владі із заявою про тимчасове продовження раніше призначених страхових виплат, позивачка не зверталася, тому відповідач не мав підстав на отримання страхових виплат за цей період.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на виконання ухвали суду від 27.09.2022 повідомляє, що не має можливості надати витребувані докази зміни адреси проживання позивачки (заява, акт, тощо), у зв'язку з введенням в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.09.2022 воєнного стану, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX та який продовжено Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб, - до 21.11. 2022.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачкою написана заява про припинення нарахування та виплату страхових виплат у зв'язку зі зміною місця проживання.
Спірним питанням даної справи є правомірність припинення страхових виплат.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі - Закон № 1105-XIV, Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування").
Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Статтею 36 Закону №1105-XIVвизначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV).
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, у зв'язку з чим призначені щомісячні грошові суми в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку - безстроково.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Отже, страхові виплати, призначені позивачу у зв'язку із втратою працездатності внаслідок профзахворювання, мали сплачуватись останньому безстроково.
Згідно п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно д ост. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VI I(далі Закон№ 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб") внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За приписами ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. […]. Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону №1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від .01.10.2014 № 509, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Суд зазначає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-IV), не може позбавляти його права на отримання страхових виплат. Отримання позивачем страхових виплат не може фактично ставитись в залежність від місця проживання особи, прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або "інші права", як це зазначено уст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIVстрахові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пічкур проти України" виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.
Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
За приписами ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Керуючись ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як встановлено судом, постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області №0534/73172/21 від 08.04.2015 вирішено зняти з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 (причина - зміна місця проживання ВПО), також цією постановою вирішено припинити страхові виплати по справі з 01.04.2015.
Беручи до уваги наведені вище нормативно-правові приписи, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що постанова відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області №0534/73172/21 від 08.04.2015 - є протиправною.
Згідно ч. 1ст. 5 КАС України дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що саме прийняття постанови про припинення виплати страхових сум створило порушення прав позивача, а тому належним способом захисту у даному випадку має бути визнання цієї постанови протиправною та її скасування.
У зв'язку із наведеним вище, беручи до уваги приписи ч. 2ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати цю постанову протиправною та скасувати її.
Враховуючи висновок суду щодо протиправності постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області №0534/73172/21 від 08.04.2015 та її скасування, відсутність нарахованих сум щомісячної страхової виплати, беручи до уваги приписи ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV, суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов'язання управління поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2015.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо строку звернення суд зазначає.
За загальним правилом, встановленим КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить, що КАС є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано спірні правовідносини, є Закон № 1105.
Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 47 Закону № 1105 виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про виплату щомісячних страхових виплат, право на які відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно зі ст. 47 Закону № 1105 суми заборгованості зі сплати щомісячних страхових виплат виплачуються без обмеження будь-яким строком.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, вул.Свободи, 5, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Константинівка Донецької області №0534/73172/21 від 08.04.2015.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, вул.Свободи, 5, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122) поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.04.2015.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, вул.Свободи, 5, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.11.2022 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв