Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2022 року Справа№200/16060/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про зупинення видаткових операцій, -
Позивач, Головного управління ДПС у Донецькій області, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» в якому просить зупинити видаткові операції на розрахункових рахунках Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку та зобов'язати виконати законні вимоги податкового керуючого, щодо надання документів для опису майна у податкову заставу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що за ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» обліковується податковий борг в загальному розмірі 992 483 068,92 гривень, який станом на дату звернення до суду не погашено.
Листом від 16.09.2021 контролюючий орган звернувся до відповідача щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу, а також копії фінансової звітності.
Листом ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 29.09.2021 надано лише дебіторську заборгованість згідно підписаного акту звіряння з ТОВ «Краснолиманське» в сумі 696 857 869,69 станом на 31.07.2020 та перелік майна, що відноситься до спеціальної сфери на суму 6844687,52, який складається з будівлі профілакторію «Промінь», будинку культури «Шахтар» та їх складові частини. При цьому вказані об'єкти соціальної сфкри все перебувають у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 26.08.2015 №11.
За таких обставин контролюючий орган звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в кій просить відмовити в задоволені позову. В обгрунтування відзиву відповідачем зазначено, що відповідно до останньої бухгалтерської звітності станом на 30.09.2021 сума основних засобів ДП «ВК «Краснолиманська» складає 2 163 583,00 тис. грн. ГУ ДПС у Донецькій області з метою отримання переліку ліквідованого майна для доопису майна у податкову заставу до суми, відповідної суми податкового боргу направило до відповідача листі від 16.09.2021 №25211/6/05-99-13-08-28, ким зобов'язало надати перелік ліквідованого майна для доопису його в податкову заставу на суму 42009205557 грн із зазначенням найменування такого майна, його вартості ті іншої інформації, необхідної для його чіткого описання. Листом від 29.09.2021 №01/11-181/2 ДП «ВК «Краснолиманська» направило на адресу позивача до якої, зокрема, додано перелік ліквідованого майна для доопису у податкову заставу та яким підтвердило, що майно у податкову заставу іншим особам не надавалось.
Відповідач наголошує, що саме з матеріалів справи йому стало відомо що податковим керуючим були складені акти «Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу» від 21.10.2021 №1/16/31599 та «акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим» від 21.10.2021 №1/16/31599557. Дані акти підприємство не отримувало, тому позивачу невідомо було, що даний перелік не був взятий до уваги для доопису майна у податкову заставу.
Крім того, зазначені вище акти були підписані податковим керуючим Власовою Тетяною, але згідно з наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 19.07.2021 №503 «Про призначення податкових керуючих'п.п.1.2. ОСОБА_1 була призначена податковим керуючим на території Мирноградської та Новогродівської міьких територіальних громад з усіма відповідними адміністративно - територіальними одиницями. ДП «ВК «Краснолиманська» не відноситься ні до однієї з цих територіальних громад.
Також відповідач звертає увагу суду, що ДП «ВК «Краснолиманська» перебуває в стадії приватизації, що підтверджено Наказом від 08.06.2018 №762 «Про прийняття рішення про приватизацію Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», а відповідно до норм чинного законодавства відчужувати майно боржника, який перебуває на стадії приватизації - заборонено.
Головне управління ДПС у Донецькій області надіслало відповідь на відзив, в якій зазначає, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» посилається на Закони України «Про приватизацію державного майна» та «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», як на підставу для відмови у задоволенні позову (у справі про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі?). Також заперечує про факт перешкоджання виконанню повноважень податковому керуючому (офісу великих платників податків ДФС).
Головне управління ДПС у Донецькій області вважає доцільним звернути увагу суду на таке.
Постановою Верховного суду від 12.01.2021 по справі №813/2700/15 зроблено наступні висновки: «Відповідно до пункту 3 розділу 1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Колегія суддів зазначає, що мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження вугледобувних підприємств стосується виключно нерухомого майна, інших необоротних активів, земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт (основні фонди).» Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного суду від 21.01.2021 по справі №813/2156/17: «Відтак, мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження вугледобувних підприємств стосується виключно нерухомого майна, інших необоротних активів, земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт (основні фонди).
Разом з тим, готова продукція (вугілля, відходи шахтного виробництва) є оборотнім активом, відносно якого будь-яких застережень щодо реалізації, в тому числі примусової, законодавством не встановлено.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в постановах від 11.12.2018 у справі №813/933/15 (адміністративне провадження №К/9901/19296/18), від 18.03.2020 у справі №813/3962/15 (адміністративне провадження №К/9901/28897/18), від 24.03.2020 у справі №813/3326/15 (адміністративне провадження №К/9901/27483/18), від 04.06.2020 у справі №813/2271/17 (адміністративне провадження №К/9901/55166/18), від 12.01.2021 у справі №813/2700/15 (адміністративне провадження №К/9901/25823/18).».
Зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку є правовим механізмом впливу на платника, який має нести ризик настання негативних наслідків внаслідок здійснення ним противоправної поведінки.
Стосовно того, що ДП «ВК «Краснолиманська» не відноситься до Мирноградської міської, Новогродівської міської територіальних громад з усіма відповідними адміністративно- територіальними одиницями на території яких, відповідно до пп. 1.2 Наказу Головного управління ДПС у Донецькій області № 503 від 19.07.2021 «Про призначення податкових керуючих» (далі - Наказ) податковим керуючим було призначено ОСОБА_2 .
Відповідно до пп. 1.3 вищенаведеного наказу податковим керуючим по всім боржникам, які мають місце реєстрації або пов'язані з оподаткуванням об'єкти на території Гродівської селищної територіальної громади, до якої також відноситься ДП «ВК «Краснолиманська», було призначено головного державного ревізора - інспектора Покровського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Донецькій області Луценка Сергія. Підпунктом 3.3 пункту 3 Наказу встановлено, що на період тимчасової відсутності (відпустка, тривале відрядження, лікарняний тощо): податкового керуючого ОСОБА_3 його функції, як податкового керуючого виконує головний державний ревізор - інспектор Покровського відділу по роботі з податковим боргом ГУ ДПС Власова Тетяна.
На момент складання Акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 21.10.2021 №1/16/31599557 та Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 21.10.2021 №1/16/31599557 ОСОБА_4 було звільнено з 20.07.2021 року, відповідно до наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 14.07.2021 № 328-о.
Функції податкового керуючого у відповідності до пп.3.3 п.3 Наказу виконувала саме ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.12.2021.
15.12.2021 розгляд справи відкладено на 04.01.2022.
Ухвалою суду від 04.01.2022 продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження. Підготовче засідання відкладено на 16.02.2022.
Ухвалою суду від 16.02.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 14.03.2022.
Представник позивача та відповідача до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб - тобто до 21.11.2022.
Враховуючи викладене, станом на час постановлення цього рішення в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 №9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26.02.2022 прийнято наказ №14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи”. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» є юридичною особою, зареєстроване 14.04.2003 року за № 12711200000000183, ідентифікаційний код 32281519, місцезнаходження - 85310, Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, ДП "Вугільна компанія " Краснолиманська".
У зв'язку з несплатою ДП "Вугільна компанія " Краснолиманська" узгодженних податкових зобов'язань боржнику було направлено податкову вимогу від 21.11.2014 № 4005-25 на суму 1885392,06 грн. Зазначена вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Відповідно до рішення заступника начальника ГУ ДФС у Донецькій області від 27.10.2021 №443-1 на підставі статті 89 розділу ІІ ПКУ здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ДП «ВК «Краснолиманська».
Про опис майна боржника складені акти опису: від 26.08.2015 №11, від 24.11.2017 №55, від 27.02.2018 №82, від 12.02.2020 №2/07, від 11.07.2012 №7/19-014-6, від 08.08.2012 №9/19-014-6, від 14.12.2015 №5/10/28-013, від 06.04.2016 №24, від 11.04.2016 №26, від 31.10.2017 №43, від 03.11.2017 №3/28-10-47-17/31599557, від 09.02.2018 №1/28-10-47-17/31599557, від 28.03.2018 №108, від 10.04.2018 №4/28-10-47-16/31599557, від 30.05.2018 №1/16, від 30.07.2018 №8/16, від 29.09.2020 №28/16/31599557, від 30.11.2020 №31/16/31599557, від 31.05.2021 №6/16/31599557, від 14.05.2018 №7/28-10-47-16/31599557 на суму 567 557 755,87 грн.
Стом на 11.11.2021 до ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" обліковується податковий борг у розмірі 992 483 068,92 грн у тому числі: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 8964768,71 грн; рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення) у розмірі 160216,89 грн; рентна плата за користування надрами для видобування кам'яного вугілля коксівного та енергетичного у розмірі 3104,7 грн; податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт послуг) у розмірі 916842024,52 грн; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2218895,94 грн; земельний податок з юридичних осі у розмірі 183595,79 грн; орендна плата з юридичних осіб у розмірі 3747,62 грн; екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) у розмірі 10877880,20 грн; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 109386,28 грн; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини у розмірі 10178486,99 грн; екологічний податок який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 219887,14 грн; адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 42722874,14 грн.
Відповідно до останньої бухгалтерської звітності (баланс «Звіт про фінансовий стан») станом на 30.09.2021 сума основних засобів ДП «ВК «Краснолиманська» складає 2163583,0 тис грн.
16.09.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області з метою отримання переліку ліквідованого майна для опису майна у податкову заставу до суми, відповідної суми податкового боргу направило до відповідача лист №25211/6/05-99-13-08-28.
Листом ДП «ВК «Краснолиманська» від 29.09.2021 №01/11-181/2 надано: дебіторську заборгованість по ТОВ «Краснолиманське» згідно підписаного акту звіряння на суму 696857869,69 грн; перелік майна, що відносить до соціальної сфери.
21.10.2021 податковим керуючим були складені акти: «Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу» №1/16/31599 та «акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим» №1/16/31599557.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Особливості погашення податкового боргу врегульовано главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (надалі - ПК України).
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положення підпунктів 14.1.39, 14.1.137, 14.1.155, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлюють, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Про джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків йдеться у статті 87 ПК України, згідно із пунктом 87.2 якої джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).
Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності.
З метою виконання вимог податкового законодавства позивачем надіслано відповідачеві лист від 16.09.2021 щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати перелік ліквідних активів, які можливо було б використати для погашення податкового боргу, а також копії фінансової звітності.
21.10.2021 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1/16/31599557, згідно із яким платник податків відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.
Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.
Щодо твердження відповідача про заборону відчужувати майно боржника, який перебуває на стадії приватизації суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відтак, рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
На підставі матеріалів справи судами констатовано, що контролюючим органом дотримано встановлений порядок звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.
Разом з тим, з урахуванням того, що відокремлені підрозділи підприємства відповідача перебувають в стадії приватизації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідно до норм чинного законодавства відчужувати майно боржника, який перебуває на стадії приватизації, - заборонено.
Пункт 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" від 12.05.2012 №4650-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює, що вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.
Згідно з частиною другою статті 7 цього Закону визначення способу приватизації об'єкта приватизації, включеного до переліку об'єктів приватизації, здійснюється державними органами приватизації спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Положення статті 13 Закону №4650-VI передбачають, що з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.
На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.
Пункт 2 статті 16 (прикінцеві та перехідні положення) Закону №4650-VI визначає, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.
Як встановлено приписами статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 №2163-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Згідно з частиною четвертою та шостою статті 12 Закону №2163-XII з моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється, зокрема здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований такий об'єкт; прийняття рішень про припинення господарської організації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення та інше.
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом приватизації (розміщення акцій), і оформляється рішенням відповідного державного органу приватизації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності" затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, в тому числі Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська”.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Пунктом 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, визначено основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Як встановлює пункт 5 для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби (земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом; будівлі, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби), інші необоротні матеріальні активи (бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи).
Згідно з пунктами 4-6 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 запаси - активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених вище законодавчих норм свідчить про те, що лише сукупність відповідних обставин є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме: наявність податкового боргу; наявність майна платника податків, описаного у податкову заставу; відсутність коштів на рахунках платника податків в обслуговуючих банках.
До об'єктів приватизації належать: вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси.
Тобто, об'єктом приватизації є майно (нерухоме майно, інші необоротні активи, земельні ділянки, на яких розташовані такі об'єкти), яке відноситься до основних засобів.
З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.
З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об'єкт, забороняється, зокрема здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності; обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований такий об'єкт; прийняття рішень про припинення господарської організації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення та інше.
Готова продукція (вугілля, відходи шахтного виробництва) є оборотнім активом, відносно якої будь - яких застережень щодо реалізації, в тому числі примусової, законодавством не встановлено.
Аналогічна правова позиці викладена в постановах Верховного суду від 12.01.2021 по справі №813/2700/15, від 11.12.2018 у справі №813/933/15 (адміністративне провадження №К/9901/19296/18), від 18.03.2020 у справі №813/3962/15 (адміністративне провадження №К/9901/28897/18), від 24.03.2020 у справі №813/3326/15 (адміністративне провадження №К/9901/27483/18), від 04.06.2020 у справі №813/2271/17 (адміністративне провадження №К/9901/55166/18), від 12.01.2021 у справі №813/2700/15 (адміністративне провадження №К/9901/25823/18).».
Отже, зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку є правовим механізмом впливу на платника, який має нести ризик настання негативних наслідків внаслідок здійснення ним противоправної поведінки.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
З урахуванням положень частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515) до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557, вул.Перемоги, 9, м.Покровськ, Донецька область, 85310) про зупинення видаткових операцій - задовольнити.
Зупинити видаткові операції на розрахункових рахунках Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557, вул.Перемоги, 9, м.Покровськ, Донецька область, 85310) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.
Зобов'язати Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557, вул.Перемоги, 9, м.Покровськ, Донецька область, 85310) виконати законні вимоги податкового керуючого, щодо надання документів для опису майна у податкову заставу.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.11.2022 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв