28 листопада 2022 р. Справа № 160/18740/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», в якій просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової (уточненої) довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", з обов'язковим врахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, та премії - 118%, які за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі № 160/9890/20, співвідносяться до посадового окладу, окладу за спеціальним званням у відсотковому значенні і є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені;
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нову(уточнену) довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера МВС(міліції) ОСОБА_1 , станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейський Національної поліції", з обов'язковим врахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; премії - 118%, які за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/9890/20 від 09.10.2020 року співвідносяться до посадового окладу, окладу за спеціальним званням у відсотковому значенні і є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені, із зазначенням складових грошового забезпечення в наступних розмірах:
- посадовий оклад - 3 400,00 грн.;
- оклад за спеціальним званням (полковник поліції) - 2 400,00 грн.;
- надбавка за стаж служби (50% - вираховується з посадового окладу - 3400 грн. + окладу за спеціальним званням - 2400 грн.) - 2 900,00 грн.;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань (50% згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі №160/9890/20), вираховуються у відповідності до Наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 з посадового окладу - 3400 грн. + окладу за спеціальним званням - 2400 грн. + надбавки за стаж служби - 2900 грн.) - 4 350,00 грн.;
- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15% - вираховується з посадового окладу - 3400 грн.) - 510,00 грн.;
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (74,57% вираховуються з посадового окладу - 3400 грн. + окладу за спеціальним званням - 2400 грн. + надбавки за стаж служби - 2900 грн.) - 6 487,59 грн.;
- премія - 118% (згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі №160/9890/20), вираховується множенням відсоткового значення премії, тобто 118%/100, на суму всього встановленого грошового забезпечення) 23 656,16 грн.;
- індексація - 887, 09 грн.; всього: - 44 590,84 грн., для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії;
- стягнути із відповідача - Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп..
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) після одержання позовної заяви суд з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 160/9890/20 визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не направлення довідки про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 та зобов'язано МВС України направити довідку, згідно додатку № 3 “Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року” до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , з урахуванням усіх складових грошового забезпечення які встановлені на час звільнення зі служби, а саме: посадового окладу; окладу за спеціальне звання; надбавки за вислугу років - 50%; надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%; премію - 118%, які співвідносяться до посадового окладу, окладу за спеціальним званням у відсотковому значенні і є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені. На виконання рішення суду Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» було виготовлено та направлено до пенсійного фонду довідку від 02.12.2021 року №33/24/С-5550 про грошове забезпечення за листопад 2019 року, в якій включені складові в наступних розмірах: посадовий оклад - 3400 грн.; оклад за військове звання - 2400 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2900 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 74,57 % - 6487, 59 грн.; особи, які працюють в умовах режимних обмежень - 15% - 510 грн.; премія - 76,81 % - 12057,32 грн., всього 27754,91 грн.
Проте, позивач не погоджується з таким розрахунком та зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі №160/9890/20 було зобов'язано відповідача виготовити та направити довідку до пенсійного фонду з урахуванням усіх складових грошового забезпечення а саме: посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за виконання особливо важливих завдань - 50%, премії - 118%, які співвідносяться до посадового окладу, окладу за спеціальним званням у відсотковому значенні і є невід'ємними складовими формули розрахунку грошового забезпечення при призначенні пенсії та не можуть бути виключені або змінені.
Позивач вважає, що такі дії (бездіяльність) відповідача при виготовленні довідки на виконання судового рішення, порушує вимоги закону та права позивача, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладені обставини, можна дійти висновку, що спірні правовідносини фактично виникли у зв'язку із неналежним виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 160/9890/20, яке набрало законної сили.
Так, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
За приписами статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Під час розгляду позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» щодо складових грошового забезпечення, що відображенні у довідці №33/24/С-5550 від 02.12.2021 року, що видана ОСОБА_1 за листопад 2019 року, фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі № 160/9890/20.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача, допущеної при виконанні рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
З огляду на викладене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №160/9890/20 порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно статті 378 КАС України, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно частини 2 статті 170 вказаного Кодексу про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Так, позовна заява надійшла до суду 22.11.2022 року, тому останнім днем для вирішення питань, передбачених статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України, є 27.11.2022 року, оскільки - 27.11.2022 року - вихідний день, ухвалу суду постановлено першого робочого дня - 28.11.2022 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 241, 243, 248, 256, 257, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №160/18740/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із матеріалами позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець