29.11.2022
Провадження № 2о/337/152/2022
Справа №337/3977/22
29 листопада 2022 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Кучерук І.Г. перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником адвокатом Михайловим Д.О., заінтересована особа: Хортицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,
28.11.2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подана їх представником ОСОБА_3 , про встановлення факту народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь, АР Крим, Україна, матір'ю якого є громадянка України- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у зареєстрованому шлюбі не перебуває, батьком, відповідно до ч.2 ст. 125 СК України (за спільною заявою матері та батька) є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у заявників народилася дитина чоловічої статі - ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про народження так званого 99100006 Відділу реєстрації народження м. Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану Міністерсва юстиції Республіки Крим від 20.09.2019 року НОМЕР_1 та виписний епікриз (із акушерського стаціонару).
Встановлення факту народження необхідно для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразку, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних ій прав та свобод громадянина України.
Заявники не зверталися до Хортицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) з приводу отримання відмови у проведенні реєстрації.
Судове засідання просив провести у відсутність адвоката та заявників.
Допустити негайне виконання рішення у справі. Звернути судове рішення до виконання.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 7 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження №61-434св19), зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право».
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження дитини у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, заявники посилаються на те, що вони є громадянами України. Діти народились на тимчасово окупованій території України, а тому підставою для проведення державної реєстрації акту цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Разом з тим, згідно ч. 2, ч. 4 статті 13, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до положення частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
На підтвердження факту народження дитини в місті Сімферополі АР Крим Україна, заявниками суду надано копію виписного епікризу (із акушерського стаціонару) та свідоцтва про народження, які були видані органом та особою на тимчасово окупованій території.
Вказані документи у відповідності до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, визнаються дійсними в Україні.
Доказів того, що заявникам відмовлено в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв'язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою суду не надано.
З огляду на викладене, звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки законом визначено позасудовий порядок встановлення факту, про який просять заявники.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Згідно п.14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Отже, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини, відповідно до вищезазначеного закону є звернення заявника до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У разі відмови компетентного органу проведення державної реєстрації народження дитини, така відмова (бездіяльність) може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду про те, що з часу внесення змін до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022 проведення реєстрації факту народження дитини в органах РАЦС можливе за документами виданими на тимчасово окупованих територіях, відповідає цим обставинам та вимогам Закону.
В порядку ст. 317 ЦПК України можливе звернення до суду за встановленням факту народження дитини на окупованих територіях, але вказана норма має застосовуватись в сукупності зі ст. 315 ЦПК України.
Тобто, коли в особи відсутні документи, які вона може подати до органів РАЦСу для проведення реєстрації факту народження, вона реалізує своє право на подачу до суду заяви про встановлення такого юридичного факту.
З огляду на те, що заявники звернулись з заявою про встановлення факту народження у них дитини у 2019 році, при цьому заява про встановлення факту народження була подана після внесення змін Законом № 2217-ІХ від 21 квітня 2022 року, заявники можуть звернутись з заявою про реєстрацію народження дитини, подавши наявні в них медичні документи та свідоцтво про народження, які вони отримали на тимчасово окупованій території, а в разі відмови провести таку реєстрацію, можуть оскаржити дії органів РАЦСУ.
Тобто держава з метою захисту прав дітей, народжених на тимчасово окупованих - територіях, на законодавчому рівні врегулювала можливість проведення реєстрації факту народження на підставі документів, виданих на тимчасово окупованих територіях.
Так, відповідно до п. 1) ч. 1ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючисьст.ст. 186, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником адвокатом Михайловим Д.О., заінтересована особа: Хортицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: