Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4494/22
29.11.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Гонтар Л.І., про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Гонтар Л.І., про визнання права власності.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат Позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.04.2022.
Про те, що ОСОБА_3 є рідним братом Позивачки підтверджується витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, згідно якого так як і у позивачки їх батьками є, батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 .
Після смерті у брата Позивачки ОСОБА_3 залишився житловий будинок із надвірними спорудами, щ знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки № 302 від 13.07.2022 рахувався за ОСОБА_3
12 липня 2022 року, Позивач ОСОБА_1 звернулась до Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Гонтар Л.І. із заявою на відкриття спадщини за законом, після смерті брата ОСОБА_3 .
Цього ж дня, 12 липня 2022 року, у приватного нотаріуса Гонтар Л.І. Позивач ОСОБА_1 отримала лист за № 17, згідно якого, їй відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки житловий будинок, що знаходився у АДРЕСА_1 і рахувався за її братом не був зареєстрований у установленому законом порядку і на нього не були наявні правовстановлюючі документи.
03 серпня 2022 року у КП «Виноградівське РБТІ» Позивач отримала довідку за № 515 від 03.08.2022 та технічний паспорт, згідно яких на земельній ділянці, що розташована у АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з надвірними спорудами, який не зареєстрований у встановлений законом спосіб.
Відповідно до технічного паспорту житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , під літ. А позначений площею 144,8 м 2, під літерою Б позначений навіс площею 18,6 кв. м, під літерою В позначена літня кухня площею 24,3 кв.м, під літерою Г позначений сарай площею 17,8 кв.м, під літерою Д позначений свинарник площею 12,4 кв.м, під літерою Е позначена вбиральня площею 1.6 кв.м, за №1 ворота за №2 огорожа.
Спадкодавець за життя не оформив за собою право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 липня 1961 року.
15 грудня 1973 року Позивачка одружилась та після одруження, їй присвоєне чоловіка прізвище ОСОБА_6 .
Позивачка є рідною сестрою спадкодавця, однак позбавлена можливості оформити за собою свідоцтво про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач та відповідач є спадкоємцями за законом.
Місцем відкриття спадщини є с. Шаланки, Берегівського (колишнього Виноградівського) району, вказана обставина підтверджується довідкою старости с. Шаланки від 13.07.2022 за №302.
Згідно положень ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак, Позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити за собою право власності.
Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Враховуючи те, що за рідним братом Позивача спадкодавцем рахувалось нерухоме майно, яке він не вспів за життя зареєструвати, а також через те, що Позивач прийняла спадщину після смерті свого брата, є всі підставі у суду задовільнити позовну заяву у повному обсязі та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позивачка у судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.32).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, проте до суду подано клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає (а.с.33).
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, з врахуванням того, що відповідачем позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ч.4 ст.206 ЦПК України визнання відповідачами позову прийнято судом. Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат Позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.04.2022 (а.с.14).
Факт родинних відносин, що ОСОБА_3 є рідним братом Позивачки підтверджується витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, згідно якого так як і у позивачки їх батьками є, батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 (а.с.17-17 зв.).
Після смерті у брата Позивачки ОСОБА_3 залишився житловий будинок із надвірними спорудами, щ знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки № 302 від 13.07.2022 рахувався за ОСОБА_3 (а.с.16).
12.07. 2022 року у приватного нотаріуса Гонтар Л.І. Позивач ОСОБА_1 отримала лист за № 17, згідно якого, їй відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, оскільки житловий будинок, що знаходився у АДРЕСА_1 і рахувався за її братом не був зареєстрований у установленому законом порядку і на нього не були наявні правовстановлюючі документи (а.с.15).
03.08.2022 року у КП «Виноградівське РБТІ» Позивач отримала довідку за № 515 від 03.08.2022 та технічний паспорт, згідно яких на земельній ділянці, що розташована у АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з надвірними спорудами, який не зареєстрований у встановлений законом спосіб (а.с.18-20, 22).
Відповідно до технічного паспорту житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , під літ. А позначений площею 144,8 м 2, під літерою Б позначений навіс площею 18,6 кв. м, під літерою В позначена літня кухня площею 24,3 кв.м, під літерою Г позначений сарай площею 17,8 кв.м, під літерою Д позначений свинарник площею 12,4 кв.м, під літерою Е позначена вбиральня площею 1.6 кв.м, за №1 ворота за №2 огорожа.
Спадкодавець за життя не оформив за собою право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.07.1961 року (а.с.7).
15.12.1973 року Позивачка одружилась та після одруження, їй присвоєне чоловіка прізвище ОСОБА_6 (а.с.8).
Позивачка є рідною сестрою спадкодавця, однак позбавлена можливості оформити за собою свідоцтво про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач та відповідач є спадкоємцями за законом.
Місцем відкриття спадщини є с. Шаланки, Берегівського (колишнього Виноградівського) району, вказана обставина підтверджується довідкою старости с. Шаланки від 13.07.2022 за №302 (а.с.16).
Згідно положень ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Однак, Позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити за собою право власності.
Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Позивач є спадкоємцем за законом другої черги.
Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і збоку матері.
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою другої черги спадкування, спадщину прийняла, оскільки подала заяву нотаріусу про прийняття спадщини, інші особи, які мають право претендувати на спадкове майно від своїх прав відмовилися, про що подали відповідні заяви. Спадковий будинок будівництвом завершений, однак правовстановлюючих документів спадкодавцем за життя не виготовлено, що є перешкодою позивачу в оформленні спадкових прав. Іншого способу захистити своє право у спадкоємця, як визнання права власності в судовому порядку, у позивача не має.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, де житловий будинок, із площею під усім будинком 144,8 кв. м, визначено під літерою А, під літерою Б розміщений навіс площею 18,6 кв.м, під літерою В розміщена літня кухня площею 24,3 кв.м, під літерою Г сарай площею 17,8 кв.м, під літерою Д свинарник площею 12,4 кв.м, під літерою Е вбиральня площею 1,6 кв.м, під №1 розміщені ворота, під №2 огорожа, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо