Справа № 351/883/22
Номер провадження №2/351/462/22
15 листопада 2022 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Петрички О.Є. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Снятинської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
Адвокат Петричка Олександр Євгенович звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Снятинської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач 30.08.2011 зареєстрував шлюб з відповідачем. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які на сьогоднішній день проживають з позивачем. Спільне життя не склалося з причини розбіжності характерів та втрати почуття любові і поваги один до одного. Подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе. Просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 30.08.2011 виконкомом Горішньозалучанської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13. Окрім того, просив визначити місце проживання малолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Петричка О.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала частково, в частині розірвання шлюбу з відповідачем, в іншій частині просила відмовити у його задоволенні, просила залишити дітей проживати з нею.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Органу опіки та піклування Снятинської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву з проханням розглянути справу без його участі та ухвалити рішення на розсуд суду.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 30.08.2011 виконкомом Горішньозалучанської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 30.08.2011 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 13. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , прізвище дружини - ОСОБА_3 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30.01.2017 виконкомом Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1. Батьком дитини записаний ОСОБА_1 , а матір'ю - ОСОБА_3 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 30.01.2017 виконкомом Хутір-Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 2. Батьком дитини записаний ОСОБА_1 , а матір'ю - ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою № 326 від 08.07.2022, виданою виконавчим комітетом Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , 1989 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: дружина - ОСОБА_3 , 1992 р.н, зареєстрована але не проживає; дочки ОСОБА_5 , 2017 р.н. - проживає, ОСОБА_4 , 2017 р.н. - проживає, мама - ОСОБА_9 , 1966 р.н. - проживає.
Згідно з довідкою № 080722 від 08.07.2022, виданою ТОВ «Лідер Стірол», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно працює в ТОВ «Лідер Стріол» з 12.03.2015 по теперішній час машиністом екструдера (Наказ № 7-К від 12.03.2015).
Відповідно до висновку про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Службою у справах дітей Снятинської міської ради, затвердженого рішенням Органу опіки та піклування Снятинської міської ради № 318-21/2022 від 13.09.2022, Служба у справах дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою № 68 від 08.11.2022, виданою Снятинською багатопрофільною лікарнею Снятинської міської ради Консультативно-поліклінічного відділення, ОСОБА_1 , 1989 р.н., житель с. Хутір-Будилів Коломийського району не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті Снятинської ЦРЛ.
Згідно з довідкою № 68 від 08.11.2022, виданою Снятинською багатопрофільною лікарнею Снятинської міської ради Консультативно-поліклінічного відділення, ОСОБА_1 , 1989 р.н., житель с. Хутір-Будилів Коломийського району не перебуває на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Снятинської ЦРЛ.
Згідно з довідкою № 16 від 14.11.2022, виданою Хутір-Будилівським закладом дошкільної освіти «Дзвіночок» Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідують Хутір-Будилівський ЗДО «Дзвіночок». Батько щодень приводить та забирає дітей з дошкільного закладу, відвідує батьківські збори та виховні заходи в закладі, своєчасно сплачує батьківську плату за харчування дітей, цікавиться освітнім процесом, є активним учасником всіх заходів в ЗДО «Дзвіночок» та сумлінно справляється з батьківськими обов'язками.
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей разом із батьком. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини та Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні встановлено, що шлюбні та сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб носить формальний характер, фактичні шлюбні відносини притаманні подружжю припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача, які не бажають примирення.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
При цьому, суд враховує, що визнання відповідачем позовної вимоги про розірвання шлюбу не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
За таких обставин суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання малолітніх дітей суд зазначає про таке.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Із системного тлумачення статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, статей 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).
Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов'язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім'ї, свого народу та Батьківщини.
Вирішуючи позов та визначаючи місце проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходить з того, що відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При визначенні місця проживання дітей суд враховує, що позивач займається вихованням дітей, піклується про них, має житло, в якому створені усі належні умови для виховання дітей, діти мають усе необхідне для навчання та розвитку, зокрема, є столик, іграшки, ноутбук. Діти постійно проживають з батьком та знаходяться на його повному утриманні, оскільки батько працює машиністом екструдера і має постійний та стабільний дохід, а отже забезпечений матеріально. Діти відвідують Хутір-Будилівський ЗДО «Дзвіночок» за місцем свого постійного проживання, куди їх щоденно приводить батько та забирає батько, який відвідує батьківські збори та виховні заходи в закладі, своєчасно сплачує батьківську плату за харчування дітей, цікавиться освітнім процесом. Отже, з боку батька створені усі належні умови для виховання та розвитку дітей за їх постійним місцем проживання.
Підстави, передбачені ч. 2 ст. 161 СК України, відповідно до яких суд не може передати дитину для проживання з батьком, у судовому засіданні не встановлені.
Натомість відповідачка на теперішній час не може приділити достатньо часу для повноцінного виховання й розвитку дітей та взагалі має намір виїхати на заробітки за кордон, при цьому не має можливості взяти доньок з собою. Відсутність постійного доходу у матері, на думку суду, не може бути вирішальним фактором у визначенні місця проживання дітей, водночас наміри матері виїхати за кордон, мають суттєве значення, а отже мати не зможе на постійній основі належним чином виконувати батьківські обов'язки по утриманню та вихованню доньок.
На думку суду, залишення малолітніх дітей проживати з батьком у їх звичному середовищі з належним доглядом про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, сприятиме повноцінному їх вихованню та розвитку.
За таких обставин, ураховуючи інтереси дітей, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог, є достовірними, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з їхнім батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягають задоволенню, а таке рішення суду буде в повній мірі відповідати інтересам дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанціями ID № 4658-4747-1745-0578 від 12.07.2022 про сплату судового збору у сумі 992,40 грн. та ID № 6841-2153-8841-8615 від 12.07.2022 про сплату судового збору у сумі 992,40 грн., а разом у загальній сумі 1 984, 80 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Снятинської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ою, зареєстрований 30 серпня 2011 року Виконкомом Горішньозалучанської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 13.
Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути зОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 1 984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
- третя особа: Орган опіки та піклування Снятинської міської ради, місцезнаходження: 78300, Івано-Франківська область, м. Снятин, вул. Шевченка, буд. 70, код ЄДРПОУ 04054240.
Повне рішення складено 25 листопада 2022 року.
Суддя Іван ПОСОХОВ