Справа №348/2239/20
15 листопада 2022 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківскої області
в складі головуючої - судді: Міськевич О.Я.
з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
представника позивача: Семко В.С.
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
Короткий зміст позовних вимог:
ТОВ «Страхова компанія «Віді-Страхування» звернулось з позовом в суд до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, 17.07.2019р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №VZ 0010, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, в тому числі, транспортним засобом Fоrd Тrаnsin, реєстраційний номер НОМЕР_1
26.06.2020року по вул. Є. Коновальця, 170 у м. Івано-Франківськ, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Fоrd Тrаnsin, номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.07.2020 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно події, яка сталася 26.06.2020 р.
25.07.2020 р. до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося АТ КБ «ПриватБанк» з Листом про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля, внаслідок протиправних дій відповідача, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.
31.07.2020 р. ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором, на підставі Листа АТ КБ «ПриватБанк», враховуючи Лист ПАТ АБ «Укргазбанк» від 23.07.2020, Страхового акту № 6654 від 29.07.2020 р., виходячи з Рахунку № РХ007866 від 10.07.2020 р. та Акту виконаних робіт № АА-К-000000000000740 від 29.08.2020 р., здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 78077,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3192 від 31.07.2020р.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, що підтверджується листом МТСБУ від 07.09.2020 р.
Враховуючи викладене, ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про відшкодування шкоди від 06.08.2020 р., яку він отримав 15.08.2020 р,
09.10.2020р ОСОБА_1 надіслав лист-відповідь на вих. № 15/04/8.10/303-20 від 06.08.2020 р. в якому зазначається, що свою вину визнає повністю відносно події, яка сталася 26.06.2020 р. Разом з цим, відповідач вказує на те, що згідно з висновками спеціалістів, вартість відновлювального ремонту становить 10 000-12 000 грн. Однак не надав жодних висновків спеціалістів (експертів), рахунків, в яких зазначено аргументований розрахунок вартості відновлювального ремонту у розмірі 10 000-12 000 грн. застрахованого ТЗ., також не погоджувався із пошкодженнями ТЗ, та вважав рахунок надуманим та таким що не відповідає дійсності.
Вважають, що відповідно до вищевказаного та беручи до уваги рахунок № НОМЕР_3 від 10.07.2020 р. та акт виконаних, робіт № АА-К-000000000000740 від 29.08.2020 р., фактичний розмір ремонту застрахованого ТЗ являється повним для усунення пошкоджень, які були спричинені внаслідок ДТП. Відповідачем не здійснено відшкодування завданої шкоди. Таким чином до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» підлягає сума грошових коштів загальним розміром 78 077,26 грн., які не невідшкодовані.
Короткий зміст відзиву на позов:
22.12.20 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає в повному об'ємі. Зазначає про суперечності в страховому акті від 29.07.20р., зокрема: подія сталась 26.06.20р., подали заяву про подію 01.07.20р. та визначено, що страхувальник належно виконав умови договору, хоча за п.8.1.3 Умов страхування повинен був повідомити протягом 2-х робочих днів, крім того його визнали винним в настанні події, хоча Ів-Франківським міським судом постанову було винесено тільки 21.07.20р., що вступила в законну силу тільки 03.08.20р. та виготовлена була 26.08.20р., також за страховим актом було складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) асистуючої компанії від 01.07.20р. та зроблено фотододатки, але їх не додано до матеріалів справи, крім того платіжним дорученням № 3192 від 31.07.20р. перераховано 78077,26 грн, але доручення без підпису, печатки та назви банку, що не являється реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування.
Також містяться суперечності в доданих матеріалах, а саме за рахунком ТзОВ «Компанія Авто-Альянс» вартість матеріалів та виконаних робіт становить 78077,26 грн., хоча фактично вони були виконані за актом виконаних робіт тільки 29.08.20р. при чому цей акт підписано односторонньо та без завірення печатками, зміст листа ПАТ «Приватбанк» від 29.07.20р. не зрозумілий та посилаються на договір з іншим номером і датою, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не зазначено хто є власник, а за додатком № 3 до договору визначено, шо перебуває в лізингу, лізингоотримувачем є «Укргазбанк» , а за листом ПАТ «Укргазбанк» від 23.07.20р. цей банк є лізингоотримувачем за договором лізингу від 23.05.19р., якого в справі взагалі не має і його зміст не відомий та не відомо хто є лізингодавачем, водночас цей банк цим листом погоджує спрямування грошей на відновлювальний ремонт шляхом перерахування коштів на рахунок СТО, хоча не являється власником. за договором добровільного страхування № VZ 0010 від 17.07.19р. невід'ємною частиною договору є 4 додатки, однак №2 та №4 не долучено до позову, додаток № 1 (умови страхування) невідомо з якого договору, а №3 є нечитабельним та без визначення державних номерних знаків автотранспорту та їх належної ідентифікації. Крім цього не визначено франшизу.Категорично не погоджується з розміром завданої ДТП шкоди в сумі 78077,26 грн., так як обсяг і характер пошкоджень не відповідають обставинам ДТП, фотодокументам та висновкам спеціалістів, оскільки петля та двері багажника, клик і бампер підлягали відновлювальному ремонту, а не заміні на нові, фонар був цілий та необхідно усунути суперечності між актом виконаних робіт та складеним розрахунком.
Також просить врахувати його тяжке матеріальне становище, що він є інвалід 3-ї групи з дитинства та не працюю, також вину потерпілого і її ступінь та зменшити розмір відшкодування.
Також зазначає, що згідно договору лізингу, всі ризики випадкової втрати та/або пошкодження предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під користування (експлуатації) предметом лізингу, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг. При цьому лізингоодержувач не має право без погодження з лізингодавцем передавати предмет лізингу третім особам. Водночас, предмет лізингу було передано 3-й особі, що є неправомірним, тому саме він повинен нести відповідальність.
Просить відмовити в позові, а при частковому задоволенні врахувати його інвалідність, тяжке матеріальне становище, вину потерпілого і її ступінь та зменшити суму відшкодування та урахувати франшизу, ПДВ та коефіцієнт зносу деталей.
Короткий зміст відповіді на відзив:
Познайомившись зі змістом відзиву ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАНПЯ», вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне: -страхувальник повідомив про настання події з письмовою заявою вчасно, так як 29 червня (понеділок) був вихідний, а тому звернення страхувальника із заявою від 01 липня 2020 р. не є порушенням строків передбаченими Договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) № У2 0010 від 17 липня 2019 р.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2020 року, визнано відповідача винним. Оскільки постанова протягом 10 днів з дня ухвалення не була оскаржена, то вступила в силу 03 серпня 2020 року а вимога про відшкодування шкоди була надіслана 06 серпня 2020 р., а отже після набрання законної сили.
Окрім того, на офіційному сайті «Судова влада України» містилася інформація шодо винності ОСОБА_1 до моменту виготовлення вищевказаної постанови. Дата виготовлення постанови не є датою визнання винним ОСОБА_1 внаслідок події, яка мала місце 26 червня 2020 р. Окрім того, ОСОБА_1 визнає свою вину у спричиненні пошкоджень автомобілю «Fоrd Тrаnsin, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач акцентує увагу, що платіжне доручення не завірене, в свою чергу позивач звертає, що платіжне доручення № 3192 засвідчене печатками та підписами банку АТ «Ощадбанк». Відповідач вказує: «За рахунком ТзОВ «Компанія Авто-Альянс» вартість матеріалів та виконаних робіт становить 78 077,26 гри., хоча фактично вони були виконані за актом виконаних робіт тільки 29.08.20 р. при чому цей акт підписано односторонньо та без завірення печатками».
Позивач повторно звертає увагу відповідача, що відповідно до п.п. 8.3.11 Договору страхування, документи, що підтверджують розмір заподіяних збитків автомобілю «Fоrd Тrаnsin, реєстраційний номер НОМЕР_1 є:
-п.п.8.3.11.1. Рахунки (акти виконаних робіт, квитанції, інші документи із зазначенням переліку відновлювально-ремонтних робіт, складових частин ТЗ, що замінюються, їхньої вартості тощо) з СТО, на якій буде здійснено відновлювальний ремонт застрахованого ТЗ, визначеної відповідно до підстави визначення розміру збитку, передбаченої в СЧД (Спеціальній частині Договору), та погодженої Сторонами відповідно до умов цього Договору, або
-п.п. 8.3.11.2 Звіт про оцінку ТЗ за умови письмового погодженням суб'єкта оціночної діяльності, який його складає, зі Страховиком (крім випадку, коли Страховик скористався своїм правом, передбаченим в п. 7.3.7 цього Договору).
Також, враховуючи вищевикладене, страхове відшкодування було здійснене відповідно до п. 8.3.11.1., а саме, Рахунку № РХ007866 від 10 липня 2020 р. в сумі 78 077,26 грн., а акт виконаних робіт складався за фактом закінчення відновлювальних ремонтних робіт автомобіля (складався 29 серпня 2020 р., який належним чином підписаний та завірений печаткою підприємства).
В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказаний власник АТ КБ «ПриватБанк». АТ КБ «ПриватБанк» є лізингодавцем, а ПАТ АБ «Укргазбанк» лізингоотримувачем/лізингоодержувачем.
ОСОБА_1 зазначає, що в листі АТ КБ «ПриватБанк» вказані невірні дані договору та дати, а також незрозумілим являється хто виступає лізингоодержувачем. В листі вказані: договір №VZ 0010,41 від 30-08-2019року. В додатку №3 до Договору вказано лізингоодержувача... номер додатку до договору, та початок періоду страхування. Оскільки для ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» цього достатньо для ідентифікації всіх документів, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.
Відповідно п. 9.5.1. Договору страхуваннz у разі спрямування страхового відшкодування на відновлювальний ремонт ТЗ шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО, визначеної та погодженої Сторонами відповідно до умов цього Договору. В зв'язку з цим, листами АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ АБ «Укргазбанк» було вирішено перерахувати кошти на рахунок СТО (ТзОВ «Компанія Авто-Альянс»).
Розмір фактичних заподіяних збитків становить 78 077, 26 гри., що підтверджується Рахунком № РХ007866 від 10 липня 2020 р. та Актом виконаних робіт № АА-К-000000000000740 від 29 серпня 2020 р.
Окрім того, на думку позивача, відповідач підміняє поняття, а саме намагається застосувати норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які регулюють відносини, в сфері обов'язкового страхування. В той час, як до відносин між Позивачем та Відповідачем, норми ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» застосувати неможливо, а мають бути застосовані, зокрема, норми Закону України «Про страхування». Через невірне розуміння наведених норм, Відповідач безпідставно загострює увагу суду на ймовірному коефіцієнті зносу деталей, та відповідно на відсутності висновку автотоварознавчого дослідження, що є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/9396/17).
Що стосується франшизи згідно до п.8 Спеціальної частини Договору, розмір безумовної франшизи складає за ризиком «Незаконне заволодіння ТЗ» або конструктивного чи фізичного знищення ТЗ - 5,0% від страхової суми, по решті ризиків - 0,0%.
Також звертають увагу, що ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність за полісом ОСЦПВ, що підтверджується листом МТСБУ № 9-02/25050, тому ст. ст. 12, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосовувати неможливо.
Також зазначають, що відповідач не підпадає під категорію громадян зазначених ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки в пенсійному посвідченні зазначена 3-тя група.
Зазначають, що відповідно до ст.ст.6,7 Закону України «Про страхування» добровільне страхування наземного транспорту та обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є двома абсолютно різними видами страхування.
Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» зазначено, до страховика (Позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (що підтверджено Актом виконаних робіт № АА-К-000000000000740 від 29 серпня 2020 р.) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування (АТ КБ «ПриватБанк»), має до особи, відповідальної за завдані збитки
Згідно договору лізингу, всі ризики випадкової втрати та/або пошкодження предмета лізингу, а також відповідальність за шкоду, що заподіяна третім особам під користування (експлуатації) предметом лізингу, переходять до лізингоодержувача з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу в лізинг. При цьому лізингоодержувач не має право без погодження з лізингодавцем передавати предмет лізингу третім особам.
Предмет лізингу не передавався 3-ій особі, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» є лізингоодержувачем, за договором лізингу.
Короткий зміст заперечення:
Отримавши відповідь на відзив, керуючись сі. 180 ЩІК, подаю аргументи та мотиви його відхилення. Зазначає, що за вимогами п. 8.1 та п.8.1.3 Умов страхування водій ТЗ повинен письмово повідомити про страховий випадок не пізніше 2-х робочих днів, а не виконання цього обов'язку, за п.10.1.11 та п. 7.2.5 є підставою для відмови в виплаті страхового відшкодування. Також звертає увагу, що основний договір страхування № VZ 0010 від 17.07.19р. (КАСКО) підписано невідомими особами, не зазначено їх посад та назви, що вказує на його нікчемність.
Крім цього, за змістом договору страхування в графі вигодонабувач міститься запис про лізингоотримувача- ПАТ АБ « Укргазбанк».
Таким чином, якщо за договором КАСКО вигодонабувачем визначено лізингову компанію, то страхове відшкодування, повинно було здійснено в користь лізингоотримувача - ПАТ АБ «Укргазбанк», що повністю відповідає вимогам ст.809 ЦК України, за якими ризик випадкового pнищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також звертав увагу, що договір страхування від 17.07.19р укладено на звичайні машини машини марки Fоrd Тrаnsin , а не спеціалізовані.
Згідно п.п. 11 п.4.1 Умов страхування не є страховими випадками використання ТЗ не за призначенням або з порушенням вимог технічної документації , встановлених виробником ТЗ як і за п.п. 12 п.4.1 внесення змін в конструкції ТЗ або встановлення на ТЗ деталей чи обладнання, які не входять в перелік обладнання та аксесуарів, рекомендованих для встановлення виробником ТЗ.
Стверджує, що всупереч даним Умовам страхування, пошкоджений автомобіль було перероблено під спеціалізований та 04.09.19р. зареєстровано, як інкасаційний з панцерованим захистом ПЗСА-3, тобто після укладення 17.07.19р. договору страхування.
В нашому випадку, застрахований автомобіль використовували під інкасаторську машину, обладнали сейфом та іншими додатковими аксесуарами , що є порушенням Умов Страхування та підставою для визнання нестраховим випадком, на що не звернув увагу позивач.
Крім того Умовами страхування та виведеною формою відшкодування франшиза не відшкодовується, водночас позивач не зменшив розмір відшкодування на франшизу (5%), що є додатковою підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного, аргументи викладені у відповіді на відзив, як позовні вимоги не визнає. Просить в задоволенні позову відмовити.
Стислий виклад позицій сторін:
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав зазначених а позовній заяві та відповіді на візив. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», суму в розмірі 78 077,26 грн., як відшкодування шкоди; а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Позивача -ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ», сплачений судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. за подання до суду позовної заяви.
Відповідач в судове засіданні позовні вимоги не визнав, заперечив обставини на які посилається позивач з підстав зазначених у відзиві та запереченні. Просив в задоволенні позовної заяви відмовити, а при частковому задоволенні врахувати його інвалідність, тяжке матеріальне становище, вину потерпілого і її ступінь та зменшити суму відшкодування та урахувати франшизу, ПДВ та коефіцієнт зносу деталей. В подальшому в судове засідання повторно не з'явився з поважних причин.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченні , просив в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, а при частковому задоволенні врахувати його інвалідність, тяжке матеріальне становище, вину потерпілого і її ступінь та зменшити суму відшкодування та урахувати франшизу, ПДВ та коефіцієнт зносу деталей. В судовому засіданні він як представник відповідача клопотання про призначення автотоварозначаї експертизи не підтримав.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.11.2020 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2021 в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи ПАБ АТ « Укргазбанк» -відмовлено.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.04.2021 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.
Протокольною ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.11.2022 прийнято відмову представника відповідача від призначення автотоварозначаї експертизи.
Обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.07.2019р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № VZ 0010, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, в тому числі, транспортним засобом Fоrd Тrаnsin, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а.с. 6 ,121)
26.06.2020 року по вул. Є. Коновальця, 170 у м. Івано-Франківськ, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Fоrd Тrаnsin, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ2107, реєстраційний номер НОМЕР_2 яким керував ОСОБА_1 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.07.2020 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно події, яка сталася 26.06.2020 р. (а.с.18).
25.07.2020 р. до ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося АТ КБ «ПриватБанк» з Листом про виплату страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля, внаслідок протиправних дій відповідача, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.(а.с.21,17)
31.07.2020 р. ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором, на підставі Листа АТ КБ «ПриватБанк», враховуючи Лист ПАТ АБ «Укргазбанк» від 23.07.2020, Страхового акту № 6654 від 29.07.2020 р., виходячи з Рахунку № РХ007866 від 10.07.2020 р. та Акту виконаних робіт № АА-К-000000000000740 від 29.08.2020 р., здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 78 077, 26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3192 від 31.07.2020р.(а.с. 19-24).
Відповідно з листом МТСБУ від 07.09.2020 р. на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.(а.с.25)
06.08.2020р ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося до ОСОБА_1 з письмовою вимогою про відшкодування шкоди (а.с.26)
09.10.2020р відповідач ОСОБА_1 надіслав лист-відповідь - заперечення , згідно якого свою вину визнає повністю відносно події, яка сталася 26.06.2020 р. Разом з цим, відповідач вказує на те, що згідно з висновками спеціалістів, вартість відновлювального ремонту становить 10 000-12 000 грн. та добровільно погоджується на відшкодування шкоди в сумі 15000грн. (а.с. 30)
Позиція суду, застосовані норми права та мотиви,з яких виходить суд при прийнятті рішення
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зазначено: «[…] стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди ПАТ КБ Приват банк в порядку суброгації.
Таким чином, враховуючи, що відповідальність потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді була застрахована згідно договору добровільного страхування № VZ 0010, від 17.07.2019р. страховиком на підставі заяви страхувальника було складено страховий акт та виплачено страхове відшкодування, яке за заявою було погоджено між сторонами, враховуючи, що саме відповідач як особа винна у вчиненні ДТП зобов'язана відшкодувати шкодою, яка відшкодована ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ з урахуванням виплаченого страхового відшкодування суд доходить висновку про обґрунтованість позову ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ та необхідність задоволення позову.
Щодо доводів відповідача висловлених в запереченнях суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до приписів цивільного процесуального закону докази у процесі мають відповідати певним критеріям. Зокрема докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК), допустимими, тобто такими, що підтверджують певні обставини справи, які за законом не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.79 ЦПК), достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК) та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування(ст. 80 ЦПК).
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи відповідача щодо завищеного розміру відшкодування є необгрунтованими.
За таких обставин щодо визначення вартості пошкоджень та наявність таких потребує спеціальних знань і можливе шляхом проведення судової експертизи, або надання учасником висновку експертизи, який би відповідав вимогам ст.106 ЦПК України, чого в даній справі не встановлено.
Представник відповідача в судовому засідання клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи не підтримав і не надав відповідного висновку експертизи. Фактично позиція відповідача полягає в тому, що вартість відновлювального ремонту має становити 10000грн - 12000грн. та рахує що суд має погодитися із його думкою, що очевидно та поза всяким розумним сумнівом суперечить вимогам процесуального закону щодо правил оцінки доказів.
Крім того відповідачем ОСОБА_1 було підписано схему місця ДТП, відповідно до якої в переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП, зазначено: задній бампер, задня права кришка та правий габарит, що свідчить про погодження з його боку.
Також в судом встановлено, що відповідно до п.2 договору страхування АТ КБ'ПриватБанк» визначено, як страхувальник вигодобувач. Виплата страхового відшкодування була здійснена на рахунок СТО( офіційного дилера транспортних засобів марки Ford ТзОВ «Компанія Авто-Альянс») погоджена листами АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ АБ «Укргазбанк».
Відповідно до умов Договору страхування позивач на момент укладення договору страхував автомобільVD C3/M3 FT на базі Fоrd Тrаnsin, як спеціалізований, інкасаційний з панцерованим захистом ПЗСА-3, про що засвідчує розмір страхової суми.
Отже доводи представника відповідача є припущеннями.
Відповідно до п.8 спеціальної частини договору зазначено, що розмір безумовної франшизи складає за ризиком «Незаконне заволодіння ТЗ» або конструктивного чи фізичного знищення ТЗ - 5,0% від страхової суми, по решті ризиків - 0,0%. Відповідно зменшення розміру страхового відшкодування на франшизу 5,0% неможливе.
Доводи представника відповідача не знайшли підтвердження в судовому засіданні та є необгрунтованими.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» -суму в розміром 78077 грн. 26 коп , як відшкодування шкоди.
Щодо стягнення судових витрат:
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» підлягають стягненню з відповідача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання до суду позову в розмірі 2102,00 грн.
Висновки суду за результатами розгляду.
Враховуючи встановлені обставини суддійшов висновку, що позов необхідно задоволити в повному обсязі та необхідно стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»- суму в розмірі 78077 грн. 26 коп. як відшкодування шкоди та судові витрати.
На підставі ЗУ «Про страхування», ст.ст.530,993, 999, 1166, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 77, 79, 80, 89, 106, 141 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ 35429675) - матеріальну шкоду в порядку регресу на суму 78077 грн. 26 коп. (сімдесят вісім тисяч сімдесят сім гривень двадцять шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (код ЄДРПОУ 35429675) - 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», код ЄДРПОУ 35429675, місцезнаходження юридичної особи: вул. Велика Кільцева 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08031.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Міськевич О.Я.
Повний текст рішення
складено 29.11.2022.