"10" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2299/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій
за участю представників:
від позивача - Боровицька Л.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” до Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” про стягнення заборгованості в сумі 1606071,03 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” про стягнення заборгованості за договором № 1120 про постачання природного газу від 21.10.2021 р. в загальній сумі 1606071,03 грн., у т.ч. 1079395,83 грн. - основного боргу, 171224,71 грн. - пені, 180422,66 грн. - інфляційних втрат, 18453,23 грн. - 3% річних, 156574,60 грн. - штрафу в порядку п. 8.4. договору, посилаючись на наступне.
ТОВ “Юг-Газ” є суб'єктом господарювання, який діє на ринку природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України виданої НКРЕКП згідно постанови № 503 від 13.04.2017 р. та забезпечує непобутових споживачів природним газом згідно укладених договорів постачання.
21.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” та Громадською організацією “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” (споживач) було укладено договір постачання природного газу № 1120.
Як стверджує позивач, ТОВ “Юг-Газ” свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та належним чином, а відповідач в свою чергу власні зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі та неналежним чином, а саме не здійснив повний розрахунок за спожитий у січні 2022 року природний газ та здійснив споживання газу з порушенням дисципліни споживання підтверджених обсягів природного газу.
Зокрема, як вказує позивач, відповідно до п. 2.1. договору позивач зобов'язувався постачати природний газ відповідачу в замовлених відповідачем та погоджених обсягах, а відповідач зобов'язувався своєчасно сплатити позивачу вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що планові обсяги постачання природного газу визначаються сторонами у додатку № 2, що є невід'ємною частиною договору. Зазначені в додатку № 2 планові обсяги можуть змінюватись відповідачем з дотриманням умов договору.
Обсяг спожитого природного газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті відповідачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів відповідача за даними комерційних вузлів обліку, визначених в додатку № 1 до договору та па підставі актів про фактичний обсяг розподіленого природного газу відповідачу за розрахунковий період, складених між оператором ГРМ та відповідачем, у відповідності з кодексом ГРМ (п. 3.5. договору).
Позивач вказує, що ціна 1000 куб.м газу, який передається позивачем відповідачу на умовах договору, узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору (п. 4.1. договору).
В п. 3.8. договору передбачено, що місячний/добовий обсяг відбору газу відповідачем не повинен перевищувати більше 5% від підтвердженого обсягу, у відповідний розрахунковий період. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду -1.5% від підтвердженого обсягу без здійснення коригування.
Відповідно до п. 3.9. договору споживання підтвердженого обсягу газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, якщо інший режим споживання не узгоджено сторонами в письмовому вигляді. Відповідач зобов'язаний спожити за місяць природний газ в обсягу, зазначеному в додатку № 2 до договору або здійснити його коригування в порядку, встановленому додатком № 3 до договору.
Згідно з п. 3.10. договору за підсумками розрахункового періоду, на підставі даних отриманих від відповідача та/або оператора ГРМ/ГТС позивач та відповідач до 8 числа місяця, що слідує за розрахунковим, підписують акт приймання-передачі газу з фактичним обсягом спожитого природного газу за розрахунковий період.
Так, позивач зазначає, що згідно з п. 3.12. договору акти приймання-передачі природного газу, підписані сторонами відповідно до п. 3.10. договору, є підставою для остаточних розрахунків відповідача з постачальником.
Відповідно до п. 4.5.1. договору розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.
П. 5.2.1. договору передбачено обов'язок відповідача забезпечувати своєчасну та повну оплату згідно з умовами договору. Також п. 5.2.3. та п. 5.2.7. договору передбачено обов'язок відповідача не допускати порушення дисципліни споживання природного газу і обов'язок дотримуватись дисципліни відбору природного газу в обсягах та на умовах, передбачених договором.
Як зазначає позивач, сторонами було продовжено строк дії договору, та на виконання п. 11.9. договору укладено додаткову угоду № 2022-П від 15.11.2021р. та доповнення до додатку № 2 до договору “Заявка на планові обсяги споживання природного газу на 2022 р.? з плановими обсягами споживання на 2022 рік.
Наразі позивач зауважує, що згідно доповнення до додатку № 2 до договору планові обсяги на січень 2022 р. (за об'єктами, що знаходяться за адресами Французький бульвар, 27 та Мукачівський провулок, 4а) складає 24,955 тис. куб.м.
Також позивач додає, що сторонами було укладено додаткову угоду № 01-22 від 22.12.2021 р., згідно якої на січень 2022 року встановлено ціну за 1000 куб.м природного газу в розмірі 68350,80 грн. з ПДВ 20%.
У відповідності до п. 3.10 договору сторонами складено акт прийому-передачі за січень 2022 р. від 31.01.2022 р., згідно якого обсяг фактично поставленого природного газу у січні 2022 року становить 15,79200 тис. куб.м на суму 1079395,83 грн. з ПДВ 20%.
Отже, як вказує позивач, загальний обсяг фактично поставленого (спожитого відповідачем) газу в січні 2022 року склав: 15,79200 тис. куб.м на загальну суму 1079395,83 грн. з ПДВ 20%.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем по договору № 1120 постачання природного газу від 21.10.2021 р. за спожитий у січні 2022 року природний газ не було здійснено жодних платежів, що підтверджується довідкою АБ “Південний? за вих. № 236-253-21169-2022-БТ від 09.09.2022 р., довідкою ПАТ “МТБ БАНК? за вих. № 01/352-01/02-Д від 08.09.2022 р., довідкою АБ “Укргазбанк” за вих. № 5-427/15/134/2022 від 08.09.2022 р.
Таким чином, позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у січні 2022 року станом на дату подання позову становить 1079395,83 грн.
Також позивач зазначає, що п. 8.3. договору передбачена відповідальність відповідача та порушення порядку розрахунків за природний газ: у разі несвоєчасної або неповної оплати та природний газ відповідач, окрім інфляційних та 3% річних, сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Так, позивачем нарахована пеня за прострочення оплати та спожитий у січні 2022 року природний газ в сумі 171224,71 грн., 3% річних в сумі 18453,23 грн. та інфляційне збільшення в сумі 180422,66 грн., що заявлені до стягнення.
Крім того, позивач посилається на п. 8.4. договору, за яким у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання - передачі за місяць поставки від планового, зазначеного в додатку № 2 до договору (або скоригованого у встановленому додатком № 3 до договору) порядку, об'єму поставки більш ніж на 5% в сторону збільшення споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 25% різниці вартості фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання передачі природного газу за місяць поставки га планового/скоригованого об'єму поставки. У такому випадку сума штрафу, яка підлягає сплаті Споживачем розраховується за формулою:
S = С х (Vф - Vп) х 0.25,
де S - сума штрафу, що підлягає сплаті споживачем;
С - ціна природного газу, встановлена відповідно до п. 4.1 договору, та застосовувалась до розрахунків та газ, в періоді за який здійснюється розрахунок штрафу;
Vф - фактичний об'єм природного газу, вказаний в акті приймання передачі та місць поставки (в тис. куб. м.);
Vп - плановий/ скоригований об'єм поставки на місяць поставки (в тис.куб.м.);
У випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі за місяць поставки від зазначеного в додатку № 2 до договору (або скоригованого у встановленому додатком №3 до договору порядку) більш ніж на 5% із сторону зменшення споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 25% різниці вартості планового/скоригованого об'єму поставки та фактичного об'єму вказаного в акті приймання - передачі за місяць поставки. У такому випадку сума штрафу, яка піддягає сплаті споживачем розраховується за формулою:
S = С х (Vп - Vф) х 0.25
де S - сума штрафу, що підлягає сплаті споживачем;
С - ціна природного газу, встановлена відповідно до п. 4.1 договору, та застосовувалась до розрахунків за газ. в періоді за який здійснюється розрахунок штрафу;
Vф - фактичний об'єм природного газу, вказаний в акті приймання передачі за місць поставки (в тис.куб.м.);
Vп - плановий/ скоригований об'єм поставки на місяць поставки (в тис.куб.м.).
Споживач зобов'язується сплатити суму штрафу, розраховану згідно з умовами даного пункту, впродовж 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника. Постачальник має право знизити розмір штрафу або не стягувати його.
При цьому позивач зазначає, що у січні 2022 року відповідачем фактично використано 15,792 тис.куб.м природного газу, коли плановий обсяг складав 24,955 тис.куб.м, тобто відхилення складає 9,136 тис.куб.м, а у відсотковому значенні даний об'єм складає - 36,72 %.
Так, позивач зазначає, що відповідачем протягом січня 2022 року було допущено відхилення планових обсягів споживання від фактичних в бік зменшення (фактичний обсяг споживання менший за плановий) без здійснення коригування в порядку, встановленому договором.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу штраф за відхилення планових обсягів споживання від фактичних в бік зменшення в розмірі 156574,60 грн., що також заявлено до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2022 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2299/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2022 р. о 10 год. 30 хв.
03.10.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач з заявленими позовними вимогами не погоджується, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Так, відповідач вказує, що ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” звільнена від нарахування штрафних санкцій, інфляційних та процентів річних на період дії воєнного стану на території України.
Наразі відповідач зазначає, що ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” є неприбутковою організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, що об'єднує членів колективів фізичної культури і спорту, працівників і військовослужбовців правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб, студентів та курсантів відповідних вищих навчальних закладів, окремих громадян, що прагнуть займатися фізичною культурою і спортом, та сприяти їх розвиткові на відповідній території.
Відповідно до п.п. 6.1-6.3 положення Організація є непідприємницьким товариством, забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів, працівників (окрім оплати їхньої праці та єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Кошти Організації складаються із: вступних та щорічних членських внесків членів Товариства; фінансування допомоги і підтримки з боку державних та місцевих бюджетів; фінансової допомоги, що надходить безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних внесків на здійснення статутної діяльності, благодійної допомоги; добровільних внесків та пожертвувань фізичних та юридичних осіб; пасивних доходів; надходжень від ведення основної господарської та підприємницької діяльності створених госпрозрахункових підприємств, установ та організацій; надходжень від ведення основної діяльності; пожертвувань від громадян, підприємств, установ та організацій; інших надходжень, не заборонених законодавством України.
Відповідач наголошує, що кошти Організації використовуються виключно на виконання статутних завдань та цілей, організаційно господарські потреби та утримання штатних працівників апарату Організації, а також звертає увагу, що введення воєнного стану на території України також позначилося на значному зменшенні доходів відповідача, оскільки у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, наявністю постійної загрози життю та здоров'ю населенню, більшість громадян, які на постійній основі користувалися платними послугами відповідача, виїхали за межі міста Одеси.
Так, відповідач зазначає, що з перших днів повномасштабного вторгнення відповідачем було надано в розпорядження стрілецький тир для проведення практичних занять силовими та спеціальними структурами. До того ж ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” протягом травня-червня 2022 року на безкоштовній основі надавало басейн для реабілітації військових, що зазнали поранень під час участі у бойових діях. Разом з цим ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” надає для внутрішньо переміщених осіб безкоштовне житло, а також можливість на безкоштовній основі користуватися матеріально-технічною базою відповідача для занять спортом.
Наразі відповідач зауважує, що всі ці обставини призвели до мінімізації доходів відповідача, через що останній змушений акумулювати грошові кошти, аби і в подальшому продовжувати забезпечувати штатних працівників заробітними платами, що є критично необхідним в сьогоденних реаліях.
Додатково відповідач зазначає, що відповідно до п. 10.1 договору постачання природного газу від 21.10.2021 р. № 1120 у разі виникнення форс-мажорних обставин (дій непереборної сили, що не залежать від волі сторін, а саме: війни, військових дій, введення воєнного стану, окупації, проведення антитерористичної операції, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, дій/без діяльності державних органів, що роблять неможливим виконання сторонами своїх обов'язків у період дії вказаних обставин, якщо невиконуюча сторона попередила про це іншу сторону не пізніше ніж через 2 тижні з дня виникнення таких обставин.
При цьому відповідач звертає увагу, що листом Торгової-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 остання на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні? від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні?. Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З огляду на вищевикладене, відповідач повідомляє, що він засобами телефонного зв'язку зв'язався з уповноваженою особою позивача та повідомив, що у зв'язку з наявністю реальної загрози життю та здоров'ю, пов'язаної з повномасштабним вторгненням російської федерації, з воєнними діями на території України, ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” не має фінансової можливості в період дії воєнного стану сплатити заборгованість за договором на користь позивача. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги передчасними.
Окрім того, відповідач наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З огляду на наведені обставини та норми законодавства, вплив обставин непереборної сили на відповідача, що позначився на значному зменшенні його доходів, відповідач вважає, що ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” звільнена від нарахування штрафних санкцій, інфляційних та 3 % річних на період дії воєнного стану на території України. При цьому відповідач зауважує, що заявлена сума штрафу та пені до відшкодування на користь позивача є такими, що призведуть до надмірного збагачення ТОВ “Юг-Газ?, що суперечитиме правовій природі даного механізму забезпечення виконання зобов'язання.
Також відповідач наголошує, що ч. 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, на думку відповідача, позивач всупереч зазначеній нормі, нарахував суму штрафних санкцій, а саме: пеню за більший строк ніж 6 місяців. Так, нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості, що виникла станом на 11.02.2022 р., мало припинитися 11.08.2022 р.
Поряд з цим враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, дію непереборної сили, а саме: воєнного стану на території України з 24.02.2022 р. по даний час, погіршення фінансового становища відповідача, необхідність збереження ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” грошових коштів для забезпечення подальшої можливості виплачувати працівникам заробітної плати, відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу від 21.10.2021 р. № 1120, відповідач вважає, що заявлені суми штрафу (156574,60) та пені (171224,71) підлягають зменшенню на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України. Адже, заявлені до відшкодування суми штрафу та пені, становлять собою суму, що еквівалентна майже 30% основного боргу, тому в разі стягнення даної суми грошових коштів з відповідача це призведе до надмірного збагачення ТОВ “Юг-Газ? та несправедливого та надмірного тягарю для ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2022 р. у справі № 916/2299/22 підготовче засідання відкладено на 20.10.2022 р.
10.10.2022 р. від позивача до господарського суду через систему “Електронний суд” надійшла відповідь на відзив, у якій позивач категорично не погоджується із твердженнями відповідача та зазначає наступне. Щодо звільнення ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” від нарахування штрафних санкцій, інфляційних та відсотків річних на період дії воєнного стану на території України позивач вказує, що пунктом 2.2.34 Положення ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” передбачено, що відповідач використовує свої доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання та реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності та інших потреб, що забезпечують виконання статутних завдань.
Згідно з п. 7.2. Положення одним з напрямків використання майна та коштів Організації є послуги поштового, телеграфного та телефонного зв'язку, послуги з користування Інтернетом, комунальних послуг та енергоносіїв, здійснення інших поточних витрат, пов'язаних із забезпеченням діяльності. Також положеннями п. 7.4. Положення визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання Товариства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених Положенням. Отже, споживання природного газу є однією із організаційно-господарських потреб відповідача, витрати на яку прямо передбачені Положенням ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” від 11.11.2016 р.
Відзив відповідача, на думку позивача, містить недоречне посилання на форс-мажорні обставини як на неможливість погашення заборгованості за спожитий природний газ протягом січня 2022 р., які виникли вже після утворення заборгованості за спожитий газ у ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України”. Адже загальна сума заборгованості відповідача у розмірі 1079395,83 грн. виникла за період споживання січень 2022 року, розрахунки за який повинні були бути здійснені згідно умов договору до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, тобто до 10 лютого 2022 р. Військова агресія рф проти Україна виникла 24 лютого 2022 р. в період прострочення оплати.
Також позивач зазначає, що положення Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022р. “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період дії воєнного стану? (Постанова КМУ) на яку посилається відповідач, про заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосуються категорії споживачів “населення?, що належать до “побутових?, а ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” - є споживачем, який у розумінні Правил постачання природного газу затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 39.09.2015р. є “непобутовим?. Тобто, на думку позивача, дія положень Постанови КМУ не поширюється на відповідача.
З огляду на наведене вище, позивач вважає що підстав для звільнення відповідача від нарахування штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних на період дії воєнного стану немає.
Щодо заявлених до відшкодування сум штрафу та пені на користь позивача, та надмірного збагачення ТОВ “Юг-Газ”, позивач наголошує, що він змушений нести значні витрати щодо обслуговування кредитних інструментів, сформованих для цілей фінансування поточних операцій та на обслуговування заборгованості відповідача. ТОВ “Юг-Газ” є постачальником природного газу для значної кількості споживачів, серед яких є велика кількість підприємств критичної інфраструктури та виробників соціально значущих товарів, тож порушення платіжної дисципліни відповідачем, в ланцюгу закупівля-постачання значним чином впливає на можливість ТОВ “Юг-Газ” забезпечувати своїх споживачів природним газом. Адже для щоденного забезпечення споживачів природним газом ТОВ “Юг-Газ” зобов'язаний закуповувати природний газ та послуги транспортування, вартість яких, за відповідними договорами, сплачуються грошовими коштами і зазвичай на умовах 100% передплати. Тож, дотримання кожним із споживачів платіжної дисципліни, надає змогу ТОВ “Юг-Газ” безперебійно здійснювати постачання природного газу споживачам в умовах воєнного стану.
При цьому позивач зазначає, що з розрахунку 3% річних, інфляційних, пені та штрафу в порядку п. 8.4 договору, що є додатком до позовної заяви, вбачається, що пеня нарахована за 6 місяців з моменту прострочення оплати, а отже здійснений розрахунок штрафних санкцій та компенсаційних сум на суму заборгованості 1079395,83 позивач вважає вірним, обґрунтованими, та законним інструментом захисту власних порушених відповідачем прав, а тому твердження відповідача щодо порушення порядку нарахування пені (більше ніж за 6 місяців з моменту виникнення боргу) є хибними .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2022 р. у справі № 916/2299/22 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.11.2022 р.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак неявка представника не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
21 жовтня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” (постачальник) та Громадською організацією “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” (споживач) укладено договір № 1120 постачання природного газу, відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в замовлених ним та погоджених об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальник) вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно п. 2.2. договору планові об'єми (обсяги) постачання природного газу визначені сторонами в додатку №2, що с невід'ємною частиною цього договору. Зазначені планові об'єми (обсяги) можуть змінюватися споживачем з дотриманням умов цього договору.
В п. 2.3. договору визначено, що обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природної о газу, на підставі якого споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи:
- документ, що підтверджує відсутність простроченої заборгованості перед попереднім постачальником.
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
За умовами п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ українського видобутку та/або імпортний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України) на фізичній (их) точці (ках) виходу з газотранспортної системи оператора ГТС до газорозподільної системи оператора ГРМ, на території ліцензованої діяльності якої знаходяться комерційні вузли обліку (адреси постачання) споживача.
Відповідно до п. 3.2. договору постачальник забезпечує споживача підтвердженим обсягом природного газу, зазначеним в додатку №2 до договору протягом всього періоду постачання, який складається з розрахункових періодів на умовах нього договору цi умови виконання споживачем обов'язків за даним договором.
Споживач зобов'язаний щодня повідомляти оператору ГРМ і постачальнику відомості про кількість прийнятого за минулу газову добу природного газу протягом години після зняття показань приладів, за встановленою оператором ГРМ формою із застосуванням поправочного коефіцієнта на температуру і тиск газу. Оператор ГРМ здійснює контроль за відповідністю фактичного об'єму відбору газу показанням контрольно-вимірювальних приладів споживача (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору постачальник забезпечує інформування споживача про умови постачання, ціни на природний газ, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання спорів (переговорів).
Згідно п. 3.5. договору об'єм (обсяг) спожитого природного газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору та на підставі актів про фактичний об'єм розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, складених між оператором ГРМ та споживачем, у відповідності із кодексом ГРМ. У разі відсутності та/або несправності, невідповідності технічним нормам та нормам чинного законодавства України засобів обліку природного газу споживача, комерційних вузлів обліку природного газу, а також у випадку спливу строку повірки засобів обліку споживача та в інших випадках передбачених чинним законодавством, кількість природного газу, що поставлений за період несправності визначається за розрахунками оператора ГРМ на підставі нормативних документів.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що в період з 1-го по 5-тє число місяця, що слідує за розрахунком, споживач зобов'язується надати постачальнику належним чином засвідчену копію акту про фактичний об'єм розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, складений між оператором ГРМ та споживачем. Постачальник має право самостійно отримувати дані від оператора ГРМ/ГТС про об'єми розподіленого протягом розрахункового періоду природного газу споживачу.
За положеннями п. 3.7. договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період у разі виникнення суперечок між сторонами визначається за даними оператора ГРМ/ГТС та/або даними постачальника за підсумками розрахункового періоду. До вирішення суперечки або розв'язання спору в судовому порядку, вартість природного газу визначаються за даними постачальника, а об'єм поставленого та спожитого природного газу за даними оператора ГРМ/ГТС і такі дані є підставою для розрахунків споживача та постачальника.
Місячний/добовий об'єм (обсяг) відбору газу споживачем не повинен перевищувати більше 5% (п'яти відсотків від підтвердженого об'єму (обсягу), у відповідний розрахунковий період. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду +/- 5 (п'ять) відсотків від підтвердженого обсягу без здійснення коригування (п. 3.8. договору).
Відповідно до п. 3.9. договору споживання підтвердженого об'єму (обсягу) газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, якщо інший режим споживання не узгоджено сторонами в письмовому вигляді. Споживач зобов'язаний спожити за місяць природний газ в об'ємі, зазначеному в додатку №2 до договору або здійснити його коригування в порядку, встановленому додатком №3 до договору.
Положеннями п. 3.10. договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду, на підставі даних отриманих від споживача та/або оператора ГРМ/ГТС постачальник та споживач до 8 числа місяця, що слідує за розрахунковим, підписують акт приймання-передачі газу з фактичним об'ємом (обсягом) спожитого природного газу за розрахунковий період.
Згідно п. 4.1. договору ціна за 1000 куб.м газу, який передається постачальником споживачу на умовах цього договору, узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору.
У випадку непідписання такої додаткової угоди споживачем, при умові, що споживач споживає газ згідно цього договору (з ресурсу постачальника), споживач вважається таким, що прийняв ціну, встановлену постачальником, підтвердив її та відповідно до п. 4.5. договору зобов'язується здійснювати оплату споживаного газу на умовах нього договору
Сторони домовились, що ціна газу повинна включати усі податки, збори і обов'язкові платежі, встановлені відповідно до чинного законодавства України.
У п. 4.5. договору сторони погодили, що оплата споживаного газу здійснюється споживачем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника в такому порядку:
Розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа (включно) місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу (п. 4.5.1 договору).
В п. 4.5.2 договору визначено, що підставою для остаточного розрахунку за звітний місяць є акт приймання-передачі спожитого газу, складений сторонами.
Відповідно до п. 4.6. договору грошові кошти, які надійшли від споживача, постачальник зараховує як попередню оплату або плату за газ, за умови відсутності у споживача заборгованості за цим договором. За наявності заборгованості споживача за цим договором постачальник зараховує грошові кошти, які надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, який передається за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні споживача призначення платежу.
Згідно положень п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з 21.10.2021 р. після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення.
В п. 11.9. договору визначено, що строк дії цього договору підлягає автоматичній пролонгації наступного року за умови що до 20 грудна поточного року споживач надасть постачальнику заявку із зазначеними плановими обсягами постачання в розрізі розрахункових періодів (місяців), за формою додатку № 2 до договору, на наступний рік.
Зміни і доповнення (розірвання) договору оформляються у письмовій формі (п. 11.10. договору).
На виконання умов договору між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” та Громадською організацією “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” було підписано додаток № 1 до договору № 1120 від 21 жовтня 2021 р. - Протокол вимог до комерційного обліку природного газу споживача газу ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” до договору № 1120 від 21 жовтня 2021 р. постачання природного газу, яким, зокрема, погоджено перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання. Також сторонами підписано додаток № 2 - Заявка на планові обсяги споживання природного газу на 20213 р. щодо кожного із об'єктів споживача та додаток № 3 - Порядок узгодження обсягів споживання/постачання природного газу.
15.11.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” та Громадською організацією “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” була укладена додаткова угода № 2022-П до договору № 1120 від 21.10.2021 р. постачання природного газу, в якій сторони домовились продовжити договірні відносини із постачання природного газу на 2022 рік. Зокрема, згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено у новій редакції п. 11.1 договору, а саме що цей договір набирає чинності з 21.10.2021 року після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2022 року включно, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення. При цьому у зв'язку із необхідністю визначення планових обсягів (об'ємів) постачання природного газу у 2022 році сторони вирішили доповнити додаток № 2 до договору плановими обсягами постачання природного газу на 2022 рік - “Доповнення до додатку №2 до договору “Заявка на планові обсяги споживання природною газу на 2022 р.?, яке є складовою частиною додатку № 2 та невід'ємною частиною та договору.
Також 22.10.2021 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 01-22 до договору № 1120 від 21.10.2021 р. у якій, окрім іншого, сторонами було погоджено доповнити п. 4.1. договору, зокрема, ціна на планові об'єми природного газу з 01.01.2022 р. по 31.01.2022 р. включно на умовах договору склала 56959,00 грн., крім того ПДВ 20% - 11391,80 грн. Сторони дійшли згоди, що до ціни газу включається вартість послуги транспортування (послуги замовленої потужності). Загальна вартість склала 68350,80 грн. за 1000 куб.м.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як з'ясовано судом, на виконання вищенаведених умов договору та додаткових угод до нього Товариством з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” за січень 2022 р. відповідно до умов договору № 1120 від 21.10.2021 р. поставлено ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” 15,79200 тис.м3 природного газу, розподіленого АТ “Одесагаз? з ресурсів постачальника, що належить постачальнику, про що свідчить складений та підписаний сторонами акт прийому-передачі спожитого природного газу від 31.01.2022 р. Згідно вказаного акту вартість природного газу, поставленого у січні 2022 р., становить без ПДВ 899496,52 грн., крім того ПДВ 20% - 179899,31 грн., всього з ПДВ - 107939,83 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За умовами договору відповідач мав здійснити розрахунок за фактично переданий газ до 10-го числа (включно) місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу (п. 4.5.1 договору). При цьому підставою для остаточного розрахунку за звітний місяць є акт приймання-передачі спожитого газу, складений сторонами (п. 4.5.2 договору).
Проте, як встановлено судом, відповідачем не були виконані зобов'язання за договором постачання природного газу № 1120 від 21.10.2021 р. щодо здійснення оплати вартості поставленого природного газу на загальну суму 1079395,83 грн. на рахунок постачальника.
При цьому із наявної в матеріалах справи копії акту звірки взаєморозрахунків за період з січень 2022 р. за договором № 1120 від 21.10.2021 р. вбачається, що заборгованість відповідача спірним договором становить: без ПДВ - 899496,52 грн., крім того ПДВ 20% - 179899,31 грн., а всього з ПДВ - 107939,83 грн. Вказаний акт підписаний представниками постачальника та споживача, а також скріплено печатками сторін.
Відтак, суд доходить висновку про існування у відповідача невиконаного зобов'язання з оплати за поставлений у січні 2022 р. природний газ на суму 1079395,83 грн. грн., адже докази сплати відповідачем цієї суми в матеріалах справи відсутні. Також наявні в матеріалах справи довідка АБ “Південний? вих. № 236-253-21169-2022-БТ від 09.09.2022 р., довідка ПАТ “МТБ БАНК? вих. № 01/352-01/02-Д від 08.09.2022 р., довідка АБ “УКРГАЗБАНК? вих. № 5-427/15/134/2022 від 08.09.2022 р. свідчать про відсутність оплати відповідачем наявної заборгованості за січень 2022 р. у розмірі 1079395,83 грн. на жоден із вказаних рахунків постачальника.
Так, несплата позивачу вказаної суми за поставлений природний газ у встановлені строки за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі 107939,83 грн.
Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем поставленого природного газу) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене та порушення ГО “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” строку сплати за поставлений природній газ в сумі 1079395,83 грн., суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, судом наразі встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних за обраний позивачем період прострочення з 11.02.2022 р. по 06.09.2022 р. на суму 18453,23 грн. є вірним і обґрунтованим. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 18453,23 грн. є обґрунтованими.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату поставленого природного газу в сумі 180422,66 грн. та встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань було здійснено позивачем вірно. Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну сплату поставленого природного газу у січні 2022 року складає 180422,66 грн.
Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 171224,71 грн. та штрафу в порядку п. 8.4. договору в розмірі 156574,60 грн. господарський суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 8.3. договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної або неповної оплати за природний газ споживач, окрім інфляційних та 3% річних сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, та який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов'язання за договором постачання природного газу № 1120 від 21.10.2021 р., суд вважає, що позивачем було правомірно нараховано пеню у розмірі 171224,71 грн.
Крім того, за умовами п. 8.4. договору у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі за місяць поставки від планового, зазначеного в додатку №2 до договору (або скоригованого у встановленому додатком №3 до договору) порядку, об'єму поставки більш ніж на 5% в сторону збільшення споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 25% різниці вартості фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання передачі природного газу за місяць поставки та планового/скоригованого об'єму поставки. У такому випадку сума штрафу, яка підлягає сплаті споживачем розраховується за формулою:
S = С х (Vф - Vп) х 0,25,
де S - сума штрафу, що підлягає сплаті споживачем;
С - ціна природного газу, встановлена відповідно до п. 4.1 договору, що застосовувалась до розрахунків за газ в періоді, за який здійснюється розрахунок штрафу;
Vф - фактичний об'єм природного газу, вказаний в акті приймання - передачі за місяць поставки (в тис.куб.м);
Vп - плановий/ скоригований об'єм поставки на місяць поставки (в тис. куб.м.).
У випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання - передачі за місяць поставки, від зазначеного в додатку №2 до договору (або скоригованого у встановленому додатком №3 до договору порядку) більш ніж на 5% в сторону зменшення споживач зобов'язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 25% різниці вартості планового/скоригованого об'єму поставки та фактичного об'єму вказаного в акті приймання передачі за місяць поставки. У такому випадку сума штрафу, яка підлягає сплаті споживачем розраховується за формулою:
S = С х (Vn - Vф) х 0,25,
де S - сума штрафу, що підлягає сплаті споживачем;
С - ціна природного газу, встановлена відповідно до п. 4.1 договору, що застосовувалась до розрахунків за газ, в періоді за який здійснюється розрахунок штрафу;
Vф -фактичний об'єм природного газу, вказаний в акті приймання-передачі за місяць поставки (в тис.куб.м );
Vn - плановий/ скоригований об'єм поставки на місяць поставки (в тис.куб.м.).
Споживач зобов'язується сплатити суму штрафу, розрахованої згідно з умовами даного пункту, впродовж 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника. постачальник має право знизити розмір штрафу або не стягувати його.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 року відповідачем фактично використано 15,792 тис.куб.м природного газу, тоді як плановий обсяг споживання природного газу становив 24,955 тис.куб.м, тобто відхилення складає 9,136 тис.куб.м, що у відсотковому значенні дорівнює - 36,72 %.
Враховуючи те, що фактичне використання природного газу відповідачем містить відхилення від планового обсягу споживання газу відповідачем та складає 9,136 тис.куб.м або 36,72 %, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано штраф у розмірі 156574,60 грн. в порядку п. 8.4. договору.
Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини як на неможливість погашення заборгованості за спожитий природний газ спожитий у січні 2022 р. у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та відповідно суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10.1. договору у разі виникнення форс-мажорних обставин (дій непереборної сили, що не залежать від волі сторін, a саме війни, військових дій, введення воєнного стану, окупації, проведення антитерористичної операції, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, дій/бездіяльності державних органів, що роблять неможливим виконання сторонами своїх обов'язків, пожеж й інших стихійних лих) сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх обов'язків у період дії вказаних обставин, якщо невиконуюча сторона попередила про це іншу сторону не пізніше ніж через 2 тижні з дня виникнення таких обставин.
В ч. 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 14-1 Закону України “Про Торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
З листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. N 2024/02.0-7.1, розміщеного на офіційному сайті ТПП України, вбачається, що військова агресія "є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами... по зобов'язанням, виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".
Суд звертає увагу, що військова агресія російської федерації проти України може бути визнана форс-мажорною обставиною у разі наявності між нею та неможливістю виконання зобов'язань причинно-наслідкового зв'язку.
Тобто, форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за порушення зобов'язання, яке повинно було бути виконано в період, коли форс-мажорні обставини діяли, а не від відповідальності за подальше прострочення зобов'язання, яке повинно було бути виконаним заздалегідь до виникнення форс-мажорних обставин. Крім того, факт визнання обставин форс-мажорними не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань чи їх зміни або припинення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, вказаними положеннями договору передбачено звільнення сторони договору від відповідальності за невиконання своїх обов'язків саме у період дії форс-мажорних обставин за умови попередження іншої сторони не пізніше ніж через 2 тижні з дня виникнення таких обставин. Однак доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-Газ” із відповідною заявою / повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.
До того ж, за умовами п. 4.5.1 договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за спожитий природний газ у січні 2022 року до 10 лютого 2022 року. Наразі суд звертає увагу на те, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин. Однак, форс-мажорні обставини, які мають безпосередній вплив стосовно відповідача (війна) сталися 24.02.2022 р., а обов'язок щодо оплати газу виник до 10.02.2022 р. Таким чином, дія форс-мажорних обставин жодним чином не впливала на обов'язки відповідача щодо здійснення оплати за поставку газу. При цьому лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р. не є підтвердженням дії форс-мажорних обставини без причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією рф та неможливістю виконання відповідачем взятих на себе обов'язків з оплати поставленого природного газу.
Отже, оскільки строк оплати за спожитий у січні 2022 року відповідачем природний газ сплинув 11 лютого 2022 року, тобто за 13 днів до початку збройної агресії російської федерації до України, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування положень п. 10.1 договору про форс-мажорні обставини у даному випадку задля звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань з оплати газу за спірним договором. Адже, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем ще до початку військової агресії рф проти України.
Щодо доводів відповідача про те, що Громадська організація “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” звільнена від нарахувань штрафних санкцій, інфляційних та процентів річних на період дії воєнного стану на території України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 р. суд зазначає наступне.
Відповідно до вказаної Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 р. “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період дії воєнного стану” до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Так, вказані положення Постанови КМУ стосуються категорії споживачів “населення”, які належать до “побутових” споживачів, а натомість Громадська організація “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” є споживачем, який у розумінні Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 39.09.2015 р., є “непобутовим”. В свою чергу дія вказаних положень Постанови КМУ не поширюється на правовідносини позивача з відповідачем.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення заявлених сум штрафу та пені суд зазначає наступне.
За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під “іншими учасниками господарських відносин” слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому неустойка, виходячи з приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 230 ГК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку.
Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Правовий аналіз названих статей ЦК і ГК свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Поряд з цим суд враховує, що 24.02.2022 р. Указом Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р.
Так, позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Наразі суд враховує, що Громадська організація “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” є неприбутковою організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, так відповідачем після початку збройної агресії російської федерації проти України надавався у розпорядження навчально-матеріальна база відповідача, зокрема стрілецький тир, для здійснення вогневої підготовки, проведення занять силовими та спеціальними структурами, а також на безкоштовній основі надавався басейн для проведення навчально-тренувальних занять із плавання особовим складом, проведення реабілітації особового складу, який повернувся із з районів виконання бойових завдань, для проведення практичних занять з водолазної підготовки. Вищевикладене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів до Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України”, зокрема: Військової частини НОМЕР_1 МОУ № 1156 від 03.04.2022 р., Військової частини НОМЕР_2 МОУ № 360 від 05.05.2022 р., Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки МОУ № 943/2220 від 31.03.2022 р., № 943/2162 від 24.03.2022 р., №943/3357 від 19.05.2022 р., Військової частини НОМЕР_3 МОУ № 0070 від 01.04.2022 р., Командування Військово - Морських Сил Збройних Сил України МОУ № 154/171/6/17 від 18.05.2022 р., Військової академії МОУ № 192/4/8/128 від 10.05.2022 р. та № 2/5/181 від 22.07.2022 р., Водолазної школи Військово - Морських Сил Збройних Сил України МОУ, Військової частини НОМЕР_4 МОУ № 41 від 07.06.2022 р., № 17 від 17.05.2022 р., Військової частини НОМЕР_5 МОУ №335 від 07.08.2022 р., а також Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Одеській області № 40/10-509 від 09.06.2022 р.
При цьому, господарський суд Одеської області зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що недотримання Громадською організацією “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” планованих обсягів споживання природного газу, в порядку п. 8.4. договору призвело до нанесення суттєвих та значних збитків Товариству з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ”.
Отже, враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги неподання позивачем будь-яких доказів понесення ним збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов'язань у спірних правовідносинах, господарський суд, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, можливе зменшення розміру нарахованої пені на 80 % до суми 34277,94 грн. (171224,71 грн. х 80%), а також суд вважає за можливе, з огляду на вищевказані підстави зменшення розміру нарахованого штрафу на 80 % до суми 31314,92 грн. (156574,60 грн. х 80%).
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені та штрафу компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу та недотримання планованих обсягів споживання природного газу, стягнення ж з відповідача пені штрафу у повних обсягах не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Між тим, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, однак підлягають частковому задоволенню у зв'язку зі зменшенням суми штрафу та пені.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 24091,07 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, виходячи із заявленої до стягнення суми заборгованості, яка мала місце на день відкриття провадження у справі, та без урахування зменшеного розміру пені, що узгоджується також з положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” до Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” про стягнення заборгованості в сумі 1606071,03 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” (65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 27; код ЄДРПОУ 02942373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, приміщення № 103; код ЄДРПОУ 30194498) основний борг в сумі 1079395/один мільйон сімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто п'ять/ грн. 83 коп., пеню в сумі 34244/тридцять чотири тисячі двісті сорок чотири/грн. 94 коп., інфляційні втрати в сумі 180422/сто вісімдесят тисяч чотириста двадцять дві/грн. 66 коп., 3% річних в сумі 18453/вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три/грн. 23 коп., штраф в сумі 31314/тридцять одна тисяча триста чотирнадцять/ грн. 92 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 24091/двадцять чотири тисячі дев'яносто одна/грн. 07 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Газ” до Громадської організації “Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України” відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 21 листопада 2022 р.
Суддя В.С. Петров