"09" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1819/22
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ігнатишена А.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича (вх. №2-982/22 від 31.10.2022р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича до приватного закладу „Одеська приватна загальноосвітня школа I-III ступенів-ліцей „Чорноморський” про стягнення 2 349 093,93 грн., -
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2022р. по даній справі позовні вимоги фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича (далі по тексту - ОСОБА_1 ) до приватного закладу „Одеська приватна загальноосвітня школа I-III ступенів-ліцей „Чорноморський” (далі по тексту - Школа) було задоволено шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 1 529 749,56 грн., 3% річних у розмірі 55 699,63 грн., збитків від інфляції у розмірі 356 067,37 грн., судового збору у розмірі 29 122,76 грн.
31.10.2022р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 66 000,00 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2022р. заява ОСОБА_1 була призначена до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2022р. о 12:00 год.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
07.11.2022р. до суду від Школи надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої відповідачем було наголошено, що розмір витрат на правову допомогу є завищеним та необґрунтованим, оскільки адвокат не брав участі у судових засіданнях, а лише складав заяви по суті спору, що у сукупності із невизнанням відповідачем заявлених до нього позовних вимог свідчить про необхідність відмови у задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що Федоренком С.І. у поданій до суду позовній заяві було повідомлено суду, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає 66 000,00 грн. При цьому, позивачем також було зазначено, що докази понесення витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2022р. по даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
31.10.2022р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом присудження до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 66 000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду було подано до суду заяву про розподіл витрат на правову допомогу.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №02/02/22 від 01.02.2022р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Герман О.О., згідно положень якого адвокат надає позивачу правову допомогу по стягненню заборгованості по договорам, укладеним між ОСОБА_1 та Школою; розмір гонорару складає 66 000,00 грн. та не залежить від досягнення позитивного результату; факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг; клієнт сплачує гонорар після набрання рішенням суду законної сили (п. п. 1.1, 4. 1, 4.2, 4.6, 4.7 договору).
24.10.2022р. між ОСОБА_1 та адвокатом Герман О.О. було підписано акт наданих послуг до договору №02/02/22 від 01.02.2022р., згідно якого вартість наданої позивачу правової допомоги складає 66 000,00 грн.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на Школу витрат на правову допомогу адвоката.
В силу вимог ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012р. гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу адвоката, який має бути присуджений до стягнення на користь ОСОБА_1 , господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам Школи, які були наведені у відзиві на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Господарський суд зазначає, що лише посилання Школи про необґрунтованість заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу з підстав написання адвокатом лише заяв по суту спору не можуть бути достатніми для зменшення заявлених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу. Так, в даному випадку, Школа мала навести суду достатнє обґрунтування щодо неспівмірності обсягу наданої правової допомоги та заявлених до стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням складності даної справи, часом, витраченим адвокатом, на надання правової допомоги, ціною позову та значенням справи для позивача тощо.
З огляду на викладене суд зазначає, що написання адвокатом процесуальних заяв по суті спору є підставою для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу незалежно від участі адвоката у судових засіданнях, у зв'язку з чим, судом відхиляються доводи Школи про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд, враховуючи часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, вважає за необхідне та правомірне відшкодувати позивачу витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 54 549,00 грн., що має наслідком часткове задоволення заяви позивача про розподіл витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, ГПК України, суд, -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича про розподіл судових витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного закладу „Одеська приватна загальноосвітня школа I-III ступенів-ліцей „Чорноморський” /65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 3-А; ідентифікаційний код 31005229/ на користь фізичної особи-підприємця Федоренко Сергія Івановича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / витрати на правову допомогу у розмірі 54 549,00 грн. /п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять грн. 00 коп./
3. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 29.11.2022р. 1
1 Примітка: у судовому засіданні, яке відбулось 09.11.2022р., судом було оголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 21.11.2022р. Проте, у зв'язку з відключеннями електричної енергії повний текст даного додаткового рішення складено 29.11.2022р.
Суддя С.П. Желєзна