вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" жовтня 2022 р. Справа№ 911/117/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
при секретарі Кулачок О.А.
від позивача: Мотлях О.О. (довір. №1-2827 від 29.11.2021);
від відповідача: Денисенко Є.В. ( ордер серія КС №427986 від 10.08.21);
від третьої особи, на стороні апозивача (Коваль Н.Т. (дов. №14-73 від 23.09.22);
від третьої особи, на стороні відповідача (Богдан С.В. (дов. №ДР-5-0122 від 04.01.22);
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022
у справі № 911/117/21 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська", с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району
за участю третьої особи, яка не заявляє сомостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", м. Боярка Києво-Святошинського району
про стягнення 1 878 951,76 грн, -
Рішенням господарського суду Київської області від 16.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, було відмовлено АТ "Укртрансгаз" в задоволенні позовних вимог.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 911/117/21 скасовані постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 та рішення господарського суду Київської області від 16.06.2021, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 911/117/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду Київської області ґрунтується на тому, що:
- враховуючи наявність договірних правовідносин між відповідачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що виникли в силу договорів постачання природного газу № 1727/1617-ТЕ-17 від 07.10.2016 та № 1896/1617-КП-17 від 09.11.2016, за умовами яких сторонами було погоджено обсяги поставки природного газу у спірний період, отримання відповідачем у лютому 2017 року обсягу природного газу, який не перевищує таких планових обсягів, приймаючи до уваги встановлення судом факту невжиття заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту безпідставного споживання ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" природного газу у лютому 2017 року;
- суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, позовна давність у даному випадку не застосовується.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 911/117/21 повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- враховуючи предмет спору у даній справі - встановлення наявності/відсутності правової підстави для набуття спірних обсягів природного газу ТОВ «ЖЕО «Софія Київська», яке є споживачем, може отримувати природний газ виключно з ресурсу постачальника, виключно на підставі укладеного договору постачання природного газу та у випадку виконання умов такого договору, а за відсутності постачальника, споживачем здійснюється (здійснено) несанкціонований відбір з обсягів природного газу, які перебувають (перебували) у газотранспортній системі, які не віднесені на жодного постачальника та належать оператору газотранспортної системи;
- лише наявність укладеного договору не може свідчити про здійснення такої поставки природного газу споживачу;
- зазначаючи про наявність договірних відносин з НАК «Нафтогаз України», відповідач має документально підтвердити актами приймання-передачі природного газу та номінаціями на спірний обсяг природного газу той факт, що в результаті купівлі-продажу набуття майна відбулось на підставі таких договірних відносин.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №911/117/21 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 залишено без руху, роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Акціонерне товариство "Укртрансгаз" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського сулу докази сплати судового збору в сумі 42 276, 41 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у складі колегії суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), судді: Буравльов С.І., Зубець Л.П. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 911/117/21 призначено до розгляду на 19.10.2022.
16.09.2022 (згідно дати оформлення засобами поштового зв'язку) Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до апеляційного суду з відзивом на апеляційну скаргу.
Відзив ґрунтується на тому, що:
- обсяг розподіленого відповідачу газу (111971 куб.м.) був в межах планових обсягів, які були передбачені у пунктах 2.1. договорів постачання природного газу: №1727/1617-TE-17 від 07.10.2016р. та №1896/1617-КП-17 від 09.11.2016 року (200 тис.куб.м. та 13 тис.куб.м.), а тому договірний характер правовідносин виключає застосування ст. 1212 ЦК України.
28.09.2022 (згідно дати оформлення засобами поштового зв'язку) Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до апеляційного суду з письмовими поясненнями.
Письмові пояснення ґрунтується на тому, що:
- НАК «Нафтогаз України» не надавало номінацій ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» у лютому 2017 року у зв'язку з порушенням останнім п. 17 Положення, акти приймання-передачі природного газу за вказаний період були повернуті до ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» без підписання, то вказане свідчить про відсутність господарської операції та про те, що фактичний рух активу (природного газу) від НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «ЖЕО «Софія Київська» не відбувся.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, у справі №911/117/21 призначено повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 у справі № 911/117/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий судя: Пашкіна С.А., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі № 911/117/21.
В судове засідання 19.10.2022 з'явились представники усіх учасників справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи, судовою колегією встановлено.
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає про те, що у лютому 2017 року ТОВ "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська" безпідставно набуло з газотранспортної системи 111,971тис.куб. м. природного газу, власником якого є AT "Укртрансгаз".
Для відбору відповідачем у лютому 2017 року природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є ПАТ "Київоблгаз", відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.
Проте, відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір в обсязі 111,971 тис. куб. м. природного газу, що підтверджується звітом ПАТ "Київоблгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017 року, в якому в графі "Фактично спожитий обсяг за місяць Всього" по рядку "Категорія/Назва постачальника" вказано фактично відібраний відповідачем з газотранспортної системи в лютому 2017 року обсяг природного газу в розмірі 111,971 тис. куб. м.
Враховуючи вказане, оскільки відповідачу в лютому 2017 року не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 111,971 тис. куб. м. природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач набув природний газ позивача у лютому 2017 року в обсязі 111,971 тис.куб.м. без будь-якої правової підстави.
На підтвердження обставини щодо набуття позивачем права власності на спірний природний газ, останнім надано суду, зокрема, Договір про закупівлю природного газу від 31.01.2017 № 1701001564-ВТВ, укладений між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ("продавець", третя особа 1) та ПАТ "Укртрансгаз" ("покупець", позивач).
Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Відповідно до п. 3.1 договору продавець передає покупцю у загальному потоці газ у віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу, у значені Кодексу.
Газ ввезений на митну територію України (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), що передається продавцем покупцю за договором, пройшов митний контроль і випущений у вільне використання на митній території України.
Право власності на газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці, в якій відбувається передача природного газу, у значені Кодексу. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Пунктом 3.2 договору погоджено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з актом приймання-передачі від 28.02.2017 до вказаного договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передав, а ПАТ "Укртрансгаз" прийняв у лютому 2017 року ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування, в обсязі 643 105,799 тис.куб.м.
Предметом розгляду у цій справі є заявлені позивачем до відповідача вимоги повернути в натурі безпідставно набуте майно-природний газ та про стягнення грошових коштів, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу, з посиланням позивача на відбір відповідачем природного газу за відсутності у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору у спірний період - лютий 2017 року.
Відповідач заперечував проти позову, вказуючи на те, що спожитий відповідачем природний газ, був законно ним придбаний у АТ "НАК "Нафтогаз України" відповідно до укладених та діючих у вказаний період договорів постачання природного газу, який відповідач мав право отримати, а АТ "НАК "Нафтогаз України" зобов'язане було передати. Подання номінації АТ "НАК "Нафтогаз України" є однією з гарантій безперебійного та безперешкодного постачання природного газу в опалювальний період. Формальна відсутність номінацій не є свідченням того, що природний газ не поставлявся з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України", обсяги спожитого природного газу відповідачем були виділені виключно з ресурсу АТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальника, на якого урядом покладені спеціальні обов'язки.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
У відповідності до змісту ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах бо отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто, в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Як встановлено ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1 та 2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною 2 статті 11 ЦК України.
Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визначення відповідних зобов'язань між сторонами як договірних необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 916/1577/19.
У постанові Верховного Суду від 11.01.2020, якою дану справу направлено на новий розгляд, було зазначено, що суди всупереч наведеним положенням щодо договірних передумов для постачання та споживання природного газу не дослідили обставини щодо договірного врегулювання за участі відповідача правовідносин з отримання ним природного газу у лютому 2017 року заявленим позивачем обсягом: на предмет правових підстав для отримання/споживання відповідачем за вказаним актом приймання-передачі природного газу у лютому 2017 року; на предмет існування у відповідача договірних правовідносин з постачання/споживання природного газу в лютому 2017 року; щодо узгодження планових обсягів поставки природного газу відповідачу, у тому числі на цей період (чи були ці обсяги дотримання, перевищені тощо); щодо оплати та підстав для неї за спожитий відповідачем у лютому 2017 року та заявлений позивачем природний газ; щодо узгодження можливості зміни цих обсягів та їх розміру порівняно з обсягом, узгодженим договором (за домовленістю сторін, а також без попереднього письмового узгодження сторін) тощо.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України "Про ринок природного газу", що застосовується до спірних правовідносин в редакції, чинній на момент їх виникнення, відповідно до пунктів 17, 18, 27, 37 ч. 1 якого оператор ГТС - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
оператор газосховища - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників);
постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
07.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Нафтогаз України" ("постачальник", третя особа 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська" ("споживач", відповідач) укладено Договір № 1727/1617-ТЕ-17 постачання природного газу, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що за цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).
Постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 890,0тис.куб.м. в тому числі по місяцям: жовтень - 50,0тис.куб.м., листопад - 120,0тис.куб.м., грудень - 150,0тис.куб.м., січень - 220,0тис.куб.м., лютий - 200,0тис.куб.м., березень - 150,0тис.куб.м. (п. 2.1 договору).
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 договору (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 договору, на відповідний місяць.
Відповідно до пункту 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:
- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);
- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Згідно п.4.1 договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).
09.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Нафтогаз України" ("постачальник", третя особа 1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація "Софії Київська" ("споживач", відповідач) укладено Договір № 1896/1617-КП-17 постачання природного газу, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).
Постачальник передає споживачу з 01.11.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 57,0тис.куб.м. в тому числі по місяцям: листопад - 10,0тис.куб.м., грудень - 12,0тис.куб.м., січень - 12,0тис.куб.м., лютий - 13,0 тис.куб.м., березень - 10,0тис.куб.м. (п. 2.1 договору).
Пунктом 1.3 договору встановлено, що за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 договору (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 договору, на відповідний місяць.
Відповідно до пункту 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:
- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);
- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Згідно з п.4.1 договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.11.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).
Між відповідачем та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 01.01.2016 укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання № 0942130NWFTO16, відповідно до якого третя особа 2 зобов'язується надати відповідачу послуги з розподілу природного газу, а відповідач - прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість.
Розподіл відповідачу природного газу в лютому 2017 року в обсязі 111,971тис.куб.м. підтверджується актом № 0942130NWFTO16 наданих послуг з транспортування природного газу (на розподіл природного газу), який було підписано 28.02.2017 між ПАТ "Київоблгаз" (третя особа 2) та ТОВ "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська" (відповідач).
За положенням абзаців 1-3 п. 9 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.
Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
В той же час, згідно п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" від 05.10.2016 № 742-р, що не є актом цивільного законодавства, для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" від 29.04.2016 № 357 та з дотриманням принципу недискримінації.
Отже, АТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення "Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин), та Розпорядження від 05.10.2016 № 742-р було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом.
Аналогічні правові позиції викладені у Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17.
З огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17 та від 05.03.2019 у справі № 923/351/18).
У даній справі одним з учасників спірних правовідносин, які виникли щодо постачання природного газу, також є АТ "НАК "Нафтогаз України" (третя особа-1), а зазначені відносини виникли в період дії положень Розпорядження № 742-р, якими прямо встановлено обов'язок третьої особи 1 видавати номінації.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2017 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" з листом вих. № 26-953/1.2-17 від 31.01.2017 "Про забезпечення природним газом", в якому повідомлено про те, що у зв'язку з тим, що ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" не виконує п. 17 Положення, то на лютий 2017 року не виділяються номінації щодо обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям, бюджетним установам та організаціям. Також компанією повідомлено про подальше здійснення постачання природного газу, дотримуючись положень укладених договорів.
Також, третя особа 1 звернулась до Київської обласної державної адміністрації з листом вих. № 26-1038/1.2-17 від 31.01.2017 про забезпечення природним газом, додатком до якого був перелік теплопостачальних підприємств, з якими у ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладені договори та яким не надавалися номінації на І декаду лютого 2017 року (у цьому переліку зазначено також відповідача).
Листом вих. № 02/03/17 від 03.03.2017 ТОВ "Житлово-експлуатаційна організація "Софія Київська" було повідомлено ПАТ "Київоблгаз" Києво-Святошинського ФЕГГ про те, що на виконання постанови КМУ від 01.10.2015 № 758 між ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" та ПАТ "Нафтогаз України" було укладено Договір постачання природного газу № 1727/1617-ТЕ-17 від 07.10.2016, а також повідомлено про те, що станом на 02.03.2017 за даними оператора ГТС ПАТ "Укртрансгаз" для підприємства відповідача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не визначені планові обсяги поставки природного газу на лютий місяць 2017 року, що суперечить умовам договору постачання.
Поруч з цим, листом від 16.03.2017 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомило ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" про повернення Акту приймання-передачі природного газу за лютий 2017 року відповідно до Договору № 1727/1617-ТЕ-17 від 07.10.2016 без підписання. Мотивуючи свою відмову від підписання Акту, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" керувалось невиконанням п. 17 постанови КМУ від 01.05.2015 № 758, у зв'язку з чим підприємству відповідача не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на лютий 2017 року, що в свою чергу призвело до відсутності поставок природного газу у зазначений період ТОВ "ЖЕО "Софія Київська".
При цьому, з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору відповідачем із газотранспортної системи погоджених у договорах з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій.
Таким чином, саме внаслідок дій третьої особи 1 щодо ненадання відповідачу номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ (позивача) виник неврегульований небаланс обсягів природного газу за лютий 2017 року, тому посилання позивача у позові на відбір відповідачем природного газу за спірний період за відсутності виданих останньому номінацій на планові поставки газу не може бути кваліфіковано як несанкціонований та не вказує про безпідставність набуття відповідачем спірних обсягів природного газу з газотранспортної системи позивача.
Виникнення у оператора ГРМ неврегульованого небалансу обсягів природного газу за лютий 2017 року відбулося внаслідок саме дій АТ "НАК "Нафтогаз України" щодо ненадання відповідачу номінацій на плановий обсяг газу на цей період, проте вказана обставина не звільняє АТ "НАК "Нафтогаз України" від обов'язку постачати природний газ відповідачу, як споживачу, за укладеними між ними договорами про постачання природного газу. При цьому планові обсяги постачання природного газу були визначені сторонами в договорі і перевищення таких обсягів відповідачем не допущено, а отже дії відповідача не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 914/1945/19.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" у спірний період природний газ було спожито на підставі укладених з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договорів постачання природного газу, в межах встановлених договорами планових обсягів.
Таким чином колегія суддів вважає необґрунтованим доводи апелянта про відсутність у відповідача постачальника будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період.
Поряд з цим суд зауважує, що згідно з п. 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.
Згідно з п.13 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.
Відповідно до п. 14 розділу II Правил постачання природного газу за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об'єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.07.2009 № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2009 за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу постачальником чи оператором газотранспортної системи повідомлення про необхідність припинити газоспоживання у спірний період.
Відсутність в матеріалах справи вказаних доказів, як і доказів на підтвердження вжиття постачальником або Оператором ГРМ/ГТС на замовлення постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, свідчить про недоведеність споживання відповідачем природного газу у спірний період з порушенням вимог чинного законодавства, без достатньої правової підстави.
Враховуючи наявність договірних правовідносин між відповідачем та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що виникли в силу договорів постачання природного газу № 1727/1617-ТЕ-17 від 07.10.2016 та № 1896/1617-КП-17 від 09.11.2016, за умовами яких сторонами було погоджено обсяги поставки природного газу у спірний період, отримання відповідачем у лютому 2017 року обсягу природного газу, який не перевищує таких планових обсягів, приймаючи до уваги встановлення судом факту невжиття заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту безпідставного споживання ТОВ "ЖЕО "Софія Київська" природного газу у лютому 2017 року.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази не доводять безпідставність набуття відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, в лютому 2017 року природного газу в загальному обсязі 111,971 тис. куб.м., тому позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" є необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз".
Відповідач у заяві-поясненні від 13.04.2021 (вх. № 8821/21 від 16.04.2021), яку підтримав також при новому розгляді справи, зазначив про застосування строків позовної давності (загальна позовна давність 3 роки), оскільки як зазначив сам позивач у позовній заяві про відбір відповідачем у лютому 2017 року природного газу в загальному обсязі 111,971тис.куб.м. позивач дізнався зі звіту ПАТ "Київоблгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017, тобто позивач був обізнаний про дану ситуацію ще з лютого 2017 року, а з даним позовом звернувся лише 31.12.2020, що підтверджується датою зазначеною Укрпоштою на конверті в якому було направлено позовну заяву до суду.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі №911/117/21 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі №911/117/21 - залишити без змін.
Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2022 у справі №911/117/21 зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022.
Матеріали справи №911/117/21 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2022
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов