Постанова від 16.11.2022 по справі 4/40/5022-387/2012

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2022 р. м. Львів Справа №4/40/5022-387/2012

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді І.Б. Малех

суддів В.М.Гриців

О.В.Зварич

секретар судового засідання Залуцький Д.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/2425/22, 01-05/2449/22 від 03.10.2022)

на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року (суддя Чопко Ю.О., повний текст додаткового рішення складено та підписано 21.09.2022, м. Тернопіль )

у справі №4/40/5022-387/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", м Тернопіль

до відповідача 1 Тернопільської міської ради, м Тернопіль

відповідача 2 Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс"), м Тернопіль

про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради № 6/8/61 від 19.05.2011, № 6/14/33 від 30.09.2011 та договору оренди землі від 28.11.2011

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012 (суддя Бурда Н.М.) (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Аско" у задоволенні позову, заявленого до Тернопільської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради №6/8/61 від 19.05.2011 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування та реконструкції АЗС з магазином супутніх товарів з влаштуванням АГЗП, автомийки та прибудови побутових приміщень до операторної за адресою вул. Микулинецька, 40 ПрАТ "Автотехсервіс", № 6/14/33 від 30.09.2011 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40 ПрАТ "Автотехсервіс" та договору оренди землі від 28.11.2011.

26.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н, б/д (вх. № 490) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012, в якій просило суд переглянути за нововиявленими обставинами вказане рішення, скасувати його та ухвалити нове, яким задоволити позов у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.08.2019 у №4/40/5022-387/2012 (Шумський І.П.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012; Скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012; Ухвалено нове рішення; Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО" задоволено; Визнано недійсними рішення Тернопільської міської ради №6/8/61 від 19.05.2011 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,25 га для обслуговування та реконструкції АЗС з магазином супутніх товарів з влаштуванням АГЗП, автомийки та прибудови побутових приміщень до операторної за адресою вул. Микулинецька, 40 ПрАТ "Автотехсервіс" та №6/14/33 від 30.09.2011 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40 ПрАТ "Автотехсервіс", а також договір оренди землі від 28.11.2011, укладений між Тернопільською міською радою та ПрАТ "Автотехсервіс"; Стягнуто з Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО" (вул. Микулинецька, 40, м Тернопіль, ідентифікаційний код 05482788) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. - сплаченого судового збору.; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" (вул. За Рудкою, 33, офіс 40, м Тернопіль, ідентифікаційний код 23588912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО" (вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05482788) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. - сплаченого судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 у справі №4/40/5022-387/2012 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 серпня 2019 року у справі № 4/40/5022-387/2012 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" про перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 за нововиявленими обставинами у справі №4/40/5022-387/2012 відмовлено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі № 4/40/5022-387/2012 залишено в силі.

03.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКО" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 30.05.2022 (вх.№ 279 від 03.06.2022) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012, в якій просить суд переглянути за нововиявленими обставинами вказане рішення, скасувати його та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області суду від 30.08.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АСКО" в задоволенні заяви б/н від 30.05.2022 (вх. №279 від 03.06.2022) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012 залишено в силі.

01.09.2022 на електронну адресу суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", адвокатом В.В. Авдєєнко подано заяву без номера та без дати (вх. №5641 від 01.09.2022) про прийняття додаткового рішення, щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі №4/40/5022-387/2012, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року у справі №4/40/5022-387/2012 заяву задоволено; стягнуто з ТОВ «Аско» на користь ТОВ «Автотехсервіс» 15 000,00 грн. судових витрат.

Дане додаткове рішення мотивовано положеннями ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, ст. ст. 1, 19, 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із вказанням того, що зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам договору від 14.06.2022, а час витрачений на складання та подання цих документів визнано обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Крім цього, зазначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами в договорі від 14.06.2022 і розмір такого є співрозмірним категорії спору та наданому об'єму адвокатських послуг.

Позивач, не погодившись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.08.2022 та додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2022 в даній справі подав апеляційні скарги, по яких ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 та від 05.10.2022 відкрито апеляційне провадження.

В подальшому, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 прийнято відмову ТОВ «АСКО» від апеляційної скарги б/н від 05.09.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2241/22 від 08.09.2022) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.08.2022 у справі №4/40/5022-387/2012; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «АСКО» б/н від 05.09.2022 (вх.. № апеляційного суду 01-05/2241/22 від 08.09.2022) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 30.08.2022 у справі №4/40/5022-387/2012; повернуто ТОВ «АСКО» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2481,00 грн., сплачений згідно з квитанцією №1-20к від 24.09.2022.

ТОВ «АСКО», не погодившись з винесеним додатковим рішенням подав апеляційну скаргу, б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/2425/22, 01/05/2449/22) в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

Скаржник вказує, що на адресу ТОВ «АСКО» заява представника ТОВ «Автотехсервіс» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з копіями доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат , поштовим зв'язком чи в порядку визначеному ч.7 ст. 42 ГПК України не надходила , в матеріалах справи докази надіслання в установленому порядку цих документів на адресу позивача відсутні. В обґрунтування даного посилається на положення п.2 ч.2 ст. 126, ч.9 ст. 80 ГПК України, а також на практику Верховного Суду, а саме додаткову постанову від 21.09.2019 у справі №922/2821/18, постанову від 30.06.2022 у справі №640/1175/20.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно врахував надіслані ТОВ «Автотехсервіс» докази здійснених ним витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до цього, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2022 у справі №4/40/5022-387/2012 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви без номера та без дати (вх.. №5641 від 01.09.2022) представника ТОВ «Автотехсервіс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М. та Зварич О.В.) поновлено ТОВ «АСКО» строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.09.2022 у справі №4/40/5022-387/2012 та відкрито апеляційне провадження за такою.

В подальшому, ухвалою суду від 26.10.2022 призначено розгляд справи №4/405022-387/2012 в судове засідання на 16 листопада 2022 року о 10 год. 30 хв.

Дана ухвала надіслана на електронні адреси та на юридичні адреси сторін, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 03.11.2022. Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень (ухвали від 26.10.2022), які вернулись на адресу суду вбачається, що позивач отримав ухвалу - 25.10.2022, відповідач - 25.10.2022, та третя особа також 25.10.2022.

Ухвалою суду від 26.10.2022 участь представників обов'язковою не визнавалась при цьому вказано, що неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч.12 ст. 270 ГПК України.

Станом на 16.11.2022 клопотань про відкладення та додаткових доказів по справі не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року у справі №4/40/5022-387/2012 нормам чинного процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Як встановлено обставинами справи, позивачем була подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012, в задоволенні якої ухвалою суду від 30.08.2022 відмовлено.

Як вбачається з обставин справи, відповідач ТОВ «Автотехсервіс», у відзиві на заяву (Т-5, а.с.48-49), вказав попередній розрахунок судових витрат складає 15 000,00 грн., що є прогнозованими витратами за надання професійної правничої допомоги. До даного відзиву долучено ордер та документи про надіслання відзиву іншим учасникам справи засобами електронної пошти. З даних доказів встановлено, що такий відправлено на електронні пошти folchik@ukr.net та ternopil_rada@ukr.net.

Крім цього, слід зазначити, що у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду позивачем на першому аркуші вказано e-mail (для отримання процесуальних документів) folchik@ukr.net. (Т-5, а.с.3-13).

Представниками в першій інстанції, щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №4/40/5022-387/2012 від позивача був адвокат Фольчик А.С., згідно ордеру серія ВО №1036646 від 11.06.2022, а від ТОВ «Автотехсервіс» - Авдєєнко В.В. на підставі ордеру серія ВО №1035269 від 14.06.2022.

Позивачем була надана письмова відповідь на відзив (Т-5, а.с.65-67), де в такій знову ж таки останнім вказано e-mail (для отримання процесуальних документів) folchik@ukr.net., дане свідчить про те, що від відповідача надходили документи в даній справі на вищевказану електронну адресу.

Після винесення ухвали від 30.08.2022, 01.09.2022, на електронну пошту суду першої інстанції надійшла заява представника відповідача - адвоката Авдєєнка В.В., в якій вказано, що на підставі ст. 129 ГПК України останній направляє докази витрат ТОВ «Автотехсервіс» на професійну правничу допомогу у справі №4/40/5022-387/2012, у зв'язку з чим просить винести процесуальне рішення про їх розподіл. До даної заяви долучає копію договору від 14.06.2022; копію акту виконаних робіт (наданих послуг); звіт адвоката; копію рахунку, докази надіслання заяви та долучених до неї документів іншим учасникам справи (Т-5, а.с.108-114).

З додатків даної заяви вбачається, що така надіслана на електронні адреси folchik@ukr.net та ternopil_rada@ukr.net. Із зазначенням «направляю до відома заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по справі №4/40/5022-387/2012 та долучені до неї докази (Т-5, а.с.109).

09.09.2022 в канцелярію суду від представника позивача поступило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (Т-5, а.с.129-131), де просить зменшити при розподілі судових витрат між сторонами заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 15 000,00 грн., у зв'язку з його неспівмірністю із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) , обсягом цих робіт (наданих послуг) і часом , витраченим на їх виконання (надання), а також невідповідністю встановленого законом критерію розумності гонорару адвоката.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, судова колегія апеляційного суду критично оцінює твердження скаржника на якому побудована апеляційна скарга про те, що ним не отримувались докази понесених витрат на правові послуги, а саме заяви, б/н і б/д (вх. № місцевого суду 5641 від 01.09.2022). Належних та допустимих доказів в порядку ст.. ст.. 76,77 ГПК України, що така з додатками ним не отримувалась на електронну адресу folchik@ukr.net останнім не подано. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що директором Стасишин Б.І. - 05.09.2022 було наручно отримано ухвалу суду від 30.08.2022, про що свідчить підпис останнього на звороті даної ухвали, що свідчить про те, що останній мав змогу ознайомитись з матеріалами справи, оскільки вже достеменно знав, що ухвалою від 05.09.2022 заява про розподіл судових витрат призначена до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи адвокатом Авдєєнком В.В. (виконавець) та ТОВ «Автотехсервіс» (замовник) уклади договір від 14.06.2022 (Т-5, а.с.110), згідно п.1.1. якого за даним договором виконавець зобов'язується надати замовнику професійну правничу допомогу, а саме: ознайомитись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі №4/40/5022-387/2012; підготувати та подати відзив; здійснювати представництво інтересів замовника в Господарському суду Тернопільської області у вказаній справі в кількості до 2,5 робочих годин.

30.08.2022 складено акт між сторонами, в якому вказано, що вартість робіт, наданих послуг становить 15 000,00 грн. (Т-5, а.с.111).

Згідно звіту адвоката (Т-5, а.с.112) вбачається, що у справі №4/40/5022-387/2012 на підставі договору від 14.06.2022 виконано наступні роботи та надано послуги в сумі 15 000,00 грн., а саме:

- ознайомлення із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами - 2 год.*2000 грн./год роботи =4000,00 грн. ;

- підготовка відзиву - 3 год. роботи *2000грн./год роботи=6000,00 грн.

- участь в судових засіданнях в - 2,5 год. *2000 грн./год рродоти=5000,00 грн.

На дану суму виставлено рахунок № 5 від 30.08.2022.(а.с.113).

Позивачем в свою чергу подано клопотання, б/н та б/д (вх. № місцевого суду 5842 від 09.09.2022) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вказавши, що виконаний представником ТОВ «Автотехсервіс» адвокатом Авдєєнком В.В. обсяг робіт з надання правничої допомоги при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами у справі №4/40/5022-387/2012 є незначним як за обсягом і складністю, так і за часом, який необхідно було витратити на виконання цих робіт. Поданий відповідачем відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в даній справі також вважає, що є таким який є невеликим за обсягом та не складним за змістом, оскільки лише ґрунтується на короткому викладі доводів заяви та доводів суду, викладених у рішенні від 02.08.2012 у справі №4/40/5022-387/2012, а також викладені мотиви ухвалення органом місцевого самоврядування ос порених рішень (котрі не відповідають матеріалам справи та констатації факту реєстрації за ТОВ «Автотехсервіс» права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній ділянці. Незначним також вважає потрачення і часу на участь у судових засіданнях, оскільки судові засідання 21.06.2022 (справу було відкладено для надання позивачу можливості подати письмову відповідь на поданий відповідачем відзив), 25.08.2022 та 30.06.2022 у сукупності тривали трохи більше як одну годину.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів звертає увагу на те, що господарським судом вирішуючи питання про розподіл судових витрат не в повній мірі надано належну оцінку доводам представника ТОВ "Аско" викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (вх. № місцевого суду 5842 від 09.09.2022).

Зокрема, господарським судом не надано оцінки тому, що представництво інтересів ТОВ "Автотехсервіс" адвокатом Авдєєнко В.В. здійснювалося в судах усіх інстанцій по даній справі №4/40/5022-387/2012, а також і у справі №7/86-1298, щодо визнання права власності на будівлю автозаправної станції, рішення у якій стало підставою для звернення із заявою про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на що, як вважає позивач, адвокату відомі були суть спору у зазначених справах, він ознайомлений із матеріалами, що містяться у них, та зі змістом ухвалених рішень, а відтак підстав додатково вивчати матеріали справи у представника не було.

Надавши правову оцінку доводам позивача та оцінивши подані ним докази, колегія суддів приходить до висновку про їх доведеність та зазначає, що представник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" адвокат Авдєєнко В.В. і в суді першої, і в суді апеляційної/касаційної інстанцій, був обізнаним про позицію позивача та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, адвокат готував відзиви на позовну заяву, апеляційні/касаційні скарги з урахуванням вже наявної позиції, яка була викладена у справі, отже, підготовка відзиву на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, виходячи з критерію розумності розміру та конкретних обставин справи, а також з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що лише судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн. слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско", які можуть вважатись розумними та обґрунтованими у даній справі. В задоволенні заяви відповідача про покладення решти витрат на позивача слід відмовити.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, доводи скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року у справі №4/40/5022-387/2012 є прийнятим з порушенням норм процесуального права з неповним дослідженням обставин справи, а відтак підлягає скасуванню, з прийняттям нового про стягнення з позивача на користь відповідача 7500,00 грн. витрат на правову допомогу, в задоволенні решти витрат слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України,Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", б/н і б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/2425/22, 01-05/2449/22 від 03.10.2022) - задоволити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року у справі №4/40/5022-387/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву без номера та без дати (вх.№5641 від 01.09.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" адвоката Авдєєнка В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 4/40/5022-387/2012 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (вул. Микулинецька, 40 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 05482788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" (вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 23588912) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,000 грн.

5. В задоволенні решти заяви відмовити.

6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

8. Матеріали справи №4/40/5022-387/2012 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2022.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М.Гриців

Суддя О.В.Зварич

Попередній документ
107550169
Наступний документ
107550171
Інформація про рішення:
№ рішення: 107550170
№ справи: 4/40/5022-387/2012
Дата рішення: 16.11.2022
Дата публікації: 30.11.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.11.2022)
Дата надходження: 03.10.2022
Предмет позову: визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради № 6/8/61 від 19.05.2011р., № 6/14/33 від 30.09.2011р. та договору оренди землі від 28.11.2011р
Розклад засідань:
21.01.2020 11:40 Західний апеляційний господарський суд
25.08.2022 15:00 Господарський суд Тернопільської області
30.08.2022 12:00 Господарський суд Тернопільської області
12.09.2022 15:30 Господарський суд Тернопільської області
16.11.2022 10:00 Західний апеляційний господарський суд
16.11.2022 10:30 Західний апеляційний господарський суд
21.02.2023 15:20 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДАНКО Л С
МАЛЕХ ІРИНА БОГДАНІВНА
МОГИЛ С К
суддя-доповідач:
БУРДА Н М
ДАНКО Л С
МАЛЕХ ІРИНА БОГДАНІВНА
МОГИЛ С К
ЧОПКО Ю О
ЧОПКО Ю О
відповідач (боржник):
Тернопільська міська рада
Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс"
заявник:
Авдєєнко Владислав Валерійович
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско"
заявник апеляційної інстанції:
ТОВ "Аско"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско"
заявник касаційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско"
позивач (заявник):
ТОВ "Аско"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско"
суддя-учасник колегії:
ВОЛКОВИЦЬКА Н О
ГРИЦІВ ВІРА МИКОЛАЇВНА
ЖЕЛІК М Б
ЗВАРИЧ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
МИРУТЕНКО О Л
СЛУЧ О В