Ухвала від 28.11.2022 по справі 712/15073/14-к

28.11.2022

Справа № 712/15073/14-к

Провадження № 1-кп/696/46/22

УХВАЛА

іменем України

22 листопада 2022 року Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 , її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 , її захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013250040003481, відомості про яке внесені до ЄРДР 20.08.2013, по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.209, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.1 ст.32, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

встановила:

У провадженні Кам'янського районного суду Черкаської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

31.05.2022 від обвинуваченого ОСОБА_10 надійшли письмові пояснення з приводу обвинувального акта, де останній просить повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013250040003481 прокурору. Свої вимоги мотивує наступним: анкетні відомості стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , зазначені в обвинувальному акті, не відповідають фактичним обставинам справи та фактично обвинувачення пред'явлено не тій особі; у відомостях щодо потерпілих зазначено лише їх прізвища та ініціали, адреса проживання, не зазначено відомості про прізвище, ім'я, по батькові потерпілих та їх громадянство, дату і місце народження; адреси ряду потерпілих, зазначених у обвинувальному акті, не відповідають дійсності; відсутні відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням кожному потерпілому.

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 надійшло усне клопотання про повернення обвинувального акту з підстав, що обвинувачення не конкретизоване, відсутні всі потерпілі, щодо яких вчинено кримінальне правопорушення, зокрема, не зазначено потерпілою стороною Кредитну спілку. Крім того, у кваліфікації правопорушення значиться альтернатива, у який саме спосіб вчинено злочин. Також зазначив, що сума завданих збитків значиться щодо всіх обвинувачених, без деталізації, які саме збитки були завдані потерпілим кожним обвинуваченням. Враховуючи зазначені недоліки обвинувального акту, вважає, що обвинувачені позбавлені можливості у належний спосіб реалізовувати своє право на захист, у зв'язку з чим просив повернути обвинувальний акт.

Обвинувачений ОСОБА_10 та обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту та просили повернути обвинувальний акт прокурору. Додатково зазначили, що обвинувачення є неконкретизованим щодо кожного обвинуваченого, і фактично позбавляє їх можливості захищатися від пред'явленого обвинувачення. Крім того, зазначили, що відсутність потерпілих під час підготовчого розгляду справи та неможливість їх повідомлення про час та місце розгляду справи, буде становити порушення прав потерпілих і може призвести до ухвалення незаконного судового рішення.

Прокурор у судовому засіданні погодився, що обвинувальний акт містить ряд недоліків, в той же час заперечив проти його повернення, так як вважає, що для цього відсутні правові підстави.

Заслухавши клопотання про повернення обвинувального акту, врахувавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК Украйни обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Так, обвинувачений ОСОБА_10 вказує у письмових поясненнях від 31.05.2022, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувачення стосується ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м.Черкаси. Проте, згідно паспортних даних ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній народився в селищі Серишево Амурської області РФ. Тому, фактично, анкетні відомості стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 , зазначені в обвинувальному акті, не відповідають фактичним обставинам справи та фактично обвинувачення пред'явлено не тій особі.

Колегія суддів вважає, що посилання обвинуваченого ОСОБА_10 на той факт, що в обвинувальному акті зазначено невірно його анкетні дані є безпідставними, оскільки будучи учасником судового засідання ОСОБА_10 підтвердив суду свої справжні анкетні дані, а також той факт, що дійсно саме йому пред'являлось обвинувачення і він має статус обвинуваченого, окрім того звертав увагу суду на необхідність уточнення його анкетних даних в ході подальшого судового розгляду, про що і вказав у своїх письмових поясненнях від 31.05.2022.

В той же час, як вбачається з обвинувального акту, у відомостях щодо потерпілих, стороною обвинувачення зазначено лише прізвище та ініціали потерпілих та їх адресу проживання та не зазначені відомості про прізвище, ім'я, побатькові потерпілих та їх громадянство, як вимагається згідно п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, що є недотриманням прямої вимоги процесуального закону. Крім цього, у написанні адрес проживання ряду потерпілих допущено помилки у написанні вулиць, що не дає можливості однозначно їх ідентифікувати. Також в обвинувальному акті зазначені потерпілими особи, які потерпілими не являються взагалі.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що потерпілі у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_28 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 - відсутні за зареєстрованою адресою.

Ареси потерпілих: ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , - вказані помилково, а потерпілі ОСОБА_65 та ОСОБА_66 були зняті з реєстрації.

Колегія суддів, будучи фактично позбавленою здійснити виклик потерпілих, для проведення підготовчого судового засідання, у судовому засіданні від 19.07.2022 доручила прокурору з'ясувати дійсні адреси вищезазначених потерпілих. Прокурор зобов'язався з'ясувати адреси проживання потерпілих, задля дотримання їхніх процесуальних прав.

Натомість, станом на 22.11.2022 прокурор не виконав у належний спосіб вказане зобов'язання, зазначив, щоб суд здійснив доручення органу внутрішніх справ для з'ясування даних і адрес проживання потерпілих.

Варто зазначити, що попереднім складом суду вже повертався обвинувальний акт, в тому числі через те, що адреси ряду потерпілих, зазначених в обвинувальному акті, не відповідають дійсності.

Ухвалою апеляційного суду від 14.06.2021 було скасовано повернення обвинувального акту та встановлено, що суд не може виходити за межі своїх повноважень, а саме до проведення підготовчого судового засідання скеровувати запити до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради щодо отримання інформації про реєстрацію місць проживання потерпілих, а також запити до Черкаського міського відділу ДРАЦС щодо встановлення факту смерті потерпілих.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України», повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Отже, суд на стадії підготовчого розгляду справи не уповноважений у відповідності до процесуального законодавства під час підготовчого судового засідання здійснювати доручення, про які зазначив прокурор. Проведення підготовчого засідання за тими даними, які значаться в обвинувальному акті, фактично призведе до порушення прав потерпілих, і в подальшому може слугувати підставою для скасування рішення по справі.

Зазначення дійсних потерпілих та їх достовірних анкетних відомостей у обвинувальному акті необхідні для належного дотримання їх прав та інтересів і здійснення їх належного виклику у подальшому. Згідно вимог КПК України кожний потерпілий, як учасник процесу, повинен бути належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Недотримання у обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначених положень КПК України прямо впливає на повноту та оперативність судового розгляду та є прямим порушенням п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, перешкоджає суду призначити справу до судового розгляду.

Варто наголосити увагу на тому, що в обвинуваченні ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 191 КК України зазначені збитки, заподіяні кредитній спілці «Джерело», однак серед переліку потерпілих кредитна спілка відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити, у тому числі, й виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В той же час, обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 висунуте обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 КК України (шахрайство).

Об'єктивна сторона такого злочину полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. При цьому обман - повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Зловживання довірою полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим.

В формулюванні обвинувачення, яке міститься в обвинувальному акті, зазначено, що обвинувачені заволоділи коштами потерпілих шляхом обману та зловживання довірою, тобто одночасно двома способами, але при цьому не вказано, в чому саме полягає обман та/чи зловживання довірою з боку обвинувачених; які саме конкретно вчинили дії чи проявили бездіяльність обвинувачені для незаконного заволодіння майном потерпілих, і які безпосередні відносини були між ними та потерпілими.

Такі недоліки суттєво порушують право обвинувачених знати в чому їх звинувачують, тобто порушують право на захист.

Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обвинувачуються у різних кримінальних правопорушеннях, вчинених у різний період, в той же час сума шкоди, завдана кримінальними правопорушеннями щодо всіх обвинувачених, не є диференційованою щодо кожного обвинуваченого та щодо кожного потерпілого.

По обвинуваченню ОСОБА_10 взагалі не зазначено кому саме він заподіяв збитки своєю бездіяльністю. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, передбачає заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян. Не визначення кола осіб, якими діями обвинуваченого заподіяно шкоду, призведе до того, що потерпілі, у разі визнання судом ОСОБА_10 винним, не зможуть пред'явити позови про відшкодування їм завданих збитків.

Згідно з положеннями п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення, висунутого проти нього.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2008 року у справі «Ващенко проти України» Суд зазначив, що поняття «обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офiцiйне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цiєю особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнаються осудним і за яке встановлюються відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51).

У рiшеннi вiд 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» Суд зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали мiсце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» iнформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, наданi обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношеннi обсяг та доречнiсть наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крiзь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції.

В рiшенні від 9 жовтня 2008 року у справі «Абрамян проти Росії» Суд зазначив, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль пiд час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення iх до відома підозрюваного вiн вважається офiцiйно письмово повідомленим про фактичні та юридичнi пiдстави пред'явленого йому обвинувачення.

В цьому ж рішеннi Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлi бiльш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особi обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Отже, неконкретність та немотивованість обвинувачення порушує право обвинувачених на захист.

На підставі зазначеного, колегiя суддів вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 не відповідає вимогам п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки відсутність відомостей з повними даними потерпілих, а також відомостей, які підлягають обов'язковому доказуванню, невизначення конкретного формулювання обвинувачення, перешкоджає повному та об'єктивному розгляду кримінального провадження, а тому обвинувальний акт слід повернути прокурору для доопрацювання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 110, 291, 314 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити.

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013250040003481 від 20.08.2013, по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.209, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.3 ст.190, ч.1 ст.364, ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.1 ст.32, ч.1 ст.366, ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - прокурору Черкаської окружної прокуратури, для приведення обвинувального акта у відповідність вимогам ст.291 КПК України.

На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошений 28.11.2022 о 16 год. 00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3