Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2701/22
номер провадження 2/695/1080/22
25 листопада 2022 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Середи Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2019р. у в сумі 53905.62 грн., яка складається з наступного: 45108.39 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8797.23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на підставі Договору надання банківських послуг (укладеного відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України) №б/н від 09.01.2019р. відкрито картковий рахунок, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
У позові вказано, що Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбаченими договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Усупереч п. 2.1.1.5.5 договору, ст. 509, 526, 629, 1054 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 16.08.2022 має заборгованість у сумі 53905.62 грн., яку добровільно не погасила, а тому позивач, з метою захисту своїх прав звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 12.10.2022 відкрито провадження у справі за даним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.01.2019 відповідач звернулась до АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Договір укладено шляхом підписання позичальником Анкети-Заявки про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ ПриватБанку б/н, згідно з якою відповідач погодилася з тим, що вказана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовому вигляді. Відповідач зобов'язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися зі змінами на сайті www.privatbank.ua, що підтверджується її підписом у заяві.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання заяви, та копію наказу банку щодо затвердження Умов та Правил надання банківських послуг (оригінал знаходиться у позивача).
Згідно з наданим банком розрахунком, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 16.08.2022 становить 53905.62 грн., яка складається з наступного: 45108.39 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8797.23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.,ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач позовні вимоги визнала повністю та не заперечувала обставин укладення вказаного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача, та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти, що підтверджується анкетою-заявою та Розрахунками заборгованості за договором, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанку» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписи абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК.
Отже, з огляду на наведене та беручи до уваги те, що строк дії укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 09.01.2019 р., станом на день розгляду справи в суді не закінчився, суд приходить до висновку, що у цій справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання у вигляді стягнення процентів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2019 у сумі 53905.62 грн., яка складається з наступного: 45108.39 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8797.23 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Крім того, суд враховує, що відповідач надав до суду заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до положення ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з Державного бюджету підлягає поверненню позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову понесено судові витрати на загальну суму 2481,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1240.50 грн.
Керуючись ст., ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.01.2019 у сумі 53905 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 62 коп.
Повернути з державного бюджету позивачу - АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, що стверджується платіжним дорученням №BOJ64B3ODU від 14.09.2022р. на суму 2481 грн., що становить 1240.50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у сумі 1240 (одну тисячу двісті сорок) гривень 50 коп..
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники справи:
-Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», зареєстроване за адресою: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО 305299;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 23.02.2007р..
Суддя: Середа Л.В.