про поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом
28 листопада 2022 року Справа № 360/1862/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про залишення позову без розгляду у справі за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області від 08 червня 2021 року № 33/33-1323, виданої станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати ГУПФУ в Луганській області з 01 квітня 2019 року перерахувати та виплачувати пенсію позивачу на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 08 червня 2021 року № 33/33-1323 за померлого ОСОБА_2 , виданої станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 квітня 2019 року по день проведення перерахунку.
До позовної заяви представником позивача додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої представником позивача зазначено, що обов'язок відповідача на перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року був визначений на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій справі № 160/8324/19, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року. Тому визначення дати перебігу процесуального строку з 01 квітня 2019 року свідчить про об'єктивну неможливість пенсіонера звертатися до суду за захистом свого порушеного права.
Крім цього, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, позивач виходить з принципу «належного врядування» та з презумпції, що розмір пенсії, яку отримує пенсіонер, визначений відповідно до закону. До прийняття рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій справі № 160/8324/19 пенсіонер не мав розумних причин сумніватися в добросовісності дій працівників Пенсійного фонду України.
У подальшому для захисту свого права позивач вимушений був звернутися до відповідного органу про виготовлення та направлення до ГУПФУ в Луганській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, до ГУПФУ в Луганській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії. Тобто весь час з дня набрання законної сили рішенням суду в зразковій справі поведінка позивача була активною щодо захисту свого права.
Також представник позивача як на обставину, що обґрунтовує заяву про поновлення процесуального строку, посилається на постанову Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі № 520/11178/2020.
Представник позивача зазначає, що застосування судом шестимісячного строку звернення до суду матиме наслідком неможливість реалізації позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, представник позивача вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин, тому наявні підстави для поновлення такого строку.
Ухвалою від 25 жовтня 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зазначено, що заяву про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом під час розгляду справи та після зібрання всіх необхідних документів.
Від ГУПФУ в Луганській області 07 листопада 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, серед іншого, заявив клопотання про залишення цього позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що із заявами довільної форми про перерахунок пенсії на підставі довідки від 08 червня 2021 року № 33/33-1323 позивач звернулась 26 грудня 2021 року та 29 грудня 2021 року, лист від 30 грудня 2021 року № 5331-5975/К-02/8-1200/21 відправлено на електронну пошту, зазначену позивачем у заяві від 26 грудня 2021 року, 31 грудня 2021 року. Відтак відповідач вважає, що позивач дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів 31 грудня 2021 року, коли отримала лист від 31 грудня 2021 року № 5331-5975/К-02/8-1200/21.
Враховуючи приписи статей 120 та 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перебіг процесуального строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача почався з 01 січня 2022 року та збіг 30 червня 2022 року.
Представник відповідача зазначає, що у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом позивач зазначила, що затримка виникла у зв'язку з тим, що вона вимушена була звертатись до відповідного органу для виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Проте додатками до цього відзиву підтверджується, що до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» зверталась не позивач та довідку від 08 червня 2021 року № 33/33-1323 видано за результатом розгляду особистої заяви ОСОБА_2 від 20 травня 2021 року. При цьому копія довідки від 08 червня 2021 року № 33/33-1323 листом від 08 червня 2021 року № 33/33-1348 направлялась Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» на адресу ОСОБА_2 .
Заява ОСОБА_2 від 20 травня 2021 року та лист Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 08 червня 2021 року № 33/33-1348 є додатками до звернення позивача, зареєстрованого відповідачем 29 грудня 2021 року.
Вочевидь позивач мала довідку від 08 червня 2021 року № 33/33-1323 і на момент звернення за призначенням пенсії в разі втрати годувальника, але з невідомих відповідачу причин разом із відповідною заявою її не надала.
Оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду 21 жовтня 2022 року, враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізналася 31 грудня 2021 року, за таких обставин, на думку відповідача, позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом про оскарження отриманого 31 грудня 2021 року листа відповідача від 30 грудня 2021 року № 5331-5975/К-02/8-1200/21 позивач не заявляла.
Відповідач зазначає, що позовні вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 08 червня 2021 року № 33/33-1323, з урахуванням раніше виплачених сум, заявлено із порушенням норм статті 122 КАС України, а тому позовні вимоги повинні бути залишені без розгляду.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Частинами першою та четвертою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Разом тим, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника, про що свідчать розрахунки пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 1203011948 (МВС).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 1203011948 (МВС) позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника з 03 грудня 2021 року в розмірі 3868,00 грн (30 % грошового забезпечення у розмірі 3204,00 грн з урахуванням мінімального розміру пенсії) та обчислено з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 5640,00 грн, оклад за військове звання - 1480,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 3560,00 грн, в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 10680,00 грн.
Позивач 26 грудня 2021 року звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії її чоловіка на підставі довідки від 08 червня 2021 року № 33/33-1323.
Відповідач листом від 30 грудня 2021 року № 5331-5975/К-02/8-1200/21 повідомив позивача, що їй призначено пенсію в разі втрати годувальника з 03 грудня 2021 року в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення годувальника, визначеного за довідкою про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 року № 5912-ЛК, надісланою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області. З 19 листопада 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року в справі № 826/12704/18, яким визначено протиправним та нечинним, зокрема, пункт 3 Постанови № 103. Інших нормативно-правових актів, шо стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення Кабінетом Міністрів України до цього часу не прийнято. Законні підстави для проведення перерахунку пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення від 08 червня 2021 року № 33/33-1323, надісланою Державною установою ТМО МВС України по Луганській області, копія якої додана до заяви, відсутні. Пенсія нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що заява про перерахунок пенсії від 26 грудня 2021 року подана з порушенням вимог пунктів 4, 15, 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого. Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, відповідь надана з урахуванням норм Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Для винесення відповідного рішення щодо перерахунку пенсії, пенсіонер має звернутись особисто та надати заяву встановленого зразка.
Позивач 29 грудня 2021 року звернулась із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії її померлого чоловіка з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 08 червня 2021 року № 33/33-1323.
Відповідач листом від 31 грудня 2021 року № 5331-6015/К-02/8-1200/21 повідомив позивача, що їй призначено пенсію в разі втрати годувальника з 03 грудня 2021 року в розмірі 30 відсотків грошового забезпечення годувальника, визначеного за довідкою про розмір грошового забезпечення від 21 березня 2018 року № 5912-ЛК, надісланою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганській області. З 19 листопада 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року в справі № 826/12704/18, яким було визначено протиправним та нечинним, зокрема, пункт 3 Постанови № 103. Інших нормативно-правових актів, шо стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення Кабінетом Міністрів України до цього часу не прийнято. Законні підстави для проведення перерахунку пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення від 08 червня 2021 року № 33/33-1323, надісланою Державною установою ТМО МВС України по Луганській області, копія якої додана до заяви, відсутні. Пенсія нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що заява про перерахунок пенсії від 26 грудня 2021 року подана з порушенням вимог пунктів 4, 15, 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, відповідь надана з урахуванням норм Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян». Для винесення відповідного рішення щодо перерахунку пенсії, пенсіонер має звернутись особисто та надати заяву встановленого зразка.
Відповідно до статті 29 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Так, непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або є особами з інвалідністю (пункту «б» частини 4 статті 30 Закону № 2262-XII).
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга статті 51 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнято постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
У пункті 6 Постанови № 704 визначено виплату додаткових видів грошового забезпечення.
Із аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії ОСОБА_2 , призначеної на підставі цього Закону, з якої обрахований розмір пенсії позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Постанови № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року (пункт 2 Постанови № 103).
Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, починаючи з 05 березня 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
З урахуванням положень частин другої, третьої статті 51 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII за ГУПФУ в Луганській області виник обов'язок здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з дати виникнення права на такий перерахунок без обмеження строком, а саме з 01 квітня 2019 року, а пенсія, призначена позивачу, мала бути обрахована в розмірі 30 процентів грошового забезпечення годувальника, визначеного за довідкою Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області від 08 червня 2021 року № 33/33-1323.
У цій справі позивач оскаржує дії ГУПФУ в Луганській області щодо відмови в перерахунку пенсії, що прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.
Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії, що є неприпустимим.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
За викладених обставин та правового врегулювання, суд дійшов висновку, що відмова позивачу в поновленні строку звернення до суду з цим позовом призведе до позбавлення позивача права на доступ до суду, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Задоволення клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, обумовлює відмову в задоволенні клопотання ГУПФУ в Луганській області про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити клопотання адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Поновити адвокату Єрьоміній Вікторії Анатоліївні в інтересах ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про залишення без розгляду позову адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова