22 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/1683/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Грин-Лумей В.Г.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача- адвоката Волошин В.В.
відповідача: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області ,-представник Олексій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області , в якому просить :
Визнати протиправним та скасувати Наказ № 507 від 16.03.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ізолятора тимчасового тримання № 3 та відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 .
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора чергової частини ізолятору тимчасового тримання № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області .
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу , а також компенсацію за невикористані відпустки в період вимушеного прогулу, матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за час вимушеного прогулу, компенсацію за речове та продовольче забезпечення.
Позовні вимоги мотивує тим, що його було звільнено під час перебування на лікарняному. Крім того, під час службового розслідування він також перебував на лікарняному і не міг надати пояснення щодо обставин , які відбулися 15 лютого 2022 року., коли особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які утримувалися в СІЗО № 3 втекли з камер тримання та нанесли позивачу тілесні ушкодження, внаслідок чого йому зламати щелепи, спричинили струс мозку, на підставі чого позивач довгий час перебував на лікуванні. Позивач зазначив, що в 15.02.2022 року він замінив працівника та заступив на чергування разом з напарником ОСОБА_4 .
Позивач також зазначив, що члени дисциплінарної комісії приходили до нього 23 лютого 2022 року в лікарню і просили надати пояснення, однак оскільки в нього була зламана щелепа, яка трималася за рахунок скоб, позивач не міг говорити і відкривати рот. Крім того , ОСОБА_1 зазначив, що наказ про звільнення він не отримав, з матеріалами службового розслідування він не ознайомлювався, трудову книжку не отримав. Дисциплінарного стягнення не мав, однак до нього застосували найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, хоча напарник , який також був разом під час вказаних подій, не був звільнений.
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він визнає порушення Інструкції , оскільки він випустив арештованого Танчинця з камери у душову, оскільки той скаржився на погане самопочуття. ,внаслідок чого затримані вчинили втечу з СІЗО. Однак , він отримавши серйозне ушкодження здоровя внаслідок побиття даними особами , які втекли з СІЗО, не зміг за станом здоровя надати пояснення і чекав, що йому запропонують після виздоровлення надати пояснення по даному факту. Однак службове розслідування і висновок за його результатами склали, з якими він не ознайомився, і також він не бачив наказ про звільнення.
Вивчивши матеріали справи , матеріали службового розслідування, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 є капітаном поліції із 07 листопада 2015 року працює інспектором черговим Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області. В ІТТ працює на службі з 2007 року. Діючих дисциплінарних стягнень не має.
В рапорті № 106 від 16.02.2022 року на імя начальника ГУНП в Закарпатській області зазначено , що 6.02.2022 року о 02.14 на службу 102 надійшло повідомлення від помічника чергового чергової частини відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про втечу з ІТТ № 3 ГУНП двох арештованих громадян, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких згідно рішень суду було взято під варту та етаповано в ІТТ та розміщено по різним камерам. Згідно камер відеоспостережень вказані особи всупереч вимог п. 2.45 Наказу МВС № 60 дск-2005 «Про затвердження Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України та Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України» були допущені до санвузла. І при цьому арештовані вільно переміщувалися по коридору ІТТ без супроводу працівників установи, після чого о 00.08 вийшовши з санвузла почали заподіювати удари по різних частинах тіла інспектора-чергового ІТТ № 3 ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 , після чого зайшли в кімнату медичного огляду, де почали наносити тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_2 , якого було силоміць поміщено до шафи, яку перевернули дверцятами до низу.Після чого заволодівши ключами від ІТТ та поліцейським одностроєм , ОСОБА_6 та Танчинець безперешкодно залишили приміщення ІТТ та зникли в невідомому напрямку.
Згідно огляду у медичній карті 16.02.2022 року о 01.50 годині пацієнт ОСОБА_1 поступив в Берегівську центральну районну лікарню за скаргами на біль в ділянці голови, набряком обличчя, наявниий забій чола справа, болі в правій кисті. Обстеженням встановлено перелом кісток носа, ЗЧМТ, множинні переломи лицьового скелета, забій мяких тканин лицевої частин голови. О 03 годині проведено оперативне втручання ПХО голови . Рекомендації: шви зняти на 10 день після оперативного лікування. Лікарянинй лист до 21.02.22, після чого продовжити лікування.
Згідно листків непрацездатності. ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 16.02.2022 року по 12 квітня 2022 року.( зокрема з 16.02.2022 року по 01.03.22 року на стаціонарному лікуванні).
16 лютого 2022 року начальником ГУ Нацполіції в Закарпатській області видано Наказ № 370 «Про створення дисциплінарної комісії, організацію проведення службового розслідування та відсторонення окремих поліцейських ізолятора тимчасового тримання № 3 ГУНП в Закарпатській області та відділення поліції № 1 Берегівського райвідділу поліції ГУ НП в Закарпатській області від виконання службових обовязків .
16 лютого 2022 року ОСОБА_2 в межах службового розслідування надав пояснення, де вказав, що 16.02.2022 року він заступив на службу в якості помічника ІТТ №3 ГУНП разом з черговим капітаном поліції ОСОБА_7 .Заступивши на чергування без табельної зброї та спецзасобів ними було прийнято під охорону двох підозрюваних, одним з яких був ОСОБА_8 .Близько 22-40, знаходячись в кімнаті відпочинку, ОСОБА_9 почув, що ОСОБА_10 відкрив одну з камер, одак не бачив. Приблизно через хвилин 40 ОСОБА_9 увійшов до кімнати медичного огляду . і у дверях побачив Спіролва та Танчинця, які схопили Сігетія , повалили обличчям на землю ,завязали йому мотузкою руки., а потім вивели в коридор, де побачив ОСОБА_11 без свідомості. Погрожуючи ОСОБА_12 ножем ОСОБА_8 зірвав золотий ланцюжок на шиї у Сігетія ., після чого ОСОБА_6 і ОСОБА_8 взувши взуття ОСОБА_12 і ОСОБА_8 , а також поліцейський бушлат , знайшли ключі від ІНФОРМАЦІЯ_1 помістила Сігетія в шафу, перевернули її . Через хвилин Каптур відчинив шафу ОСОБА_13 .
ОСОБА_14 , працюючий на посаді помічника чергового ЧЧ ВП № 1 Берегівського РВП , у своїх поясненнях які містяться в матеріалах службового розслідування зазначив, що 16.02.2022 року біля 00-40 зателефонував під час несення служби години на внутрішній телефон зателефонував черговий ІТТ № 3 ОСОБА_1 , який повідомив, щоб черговий по ВП прибув до ІТТ., після чого ОСОБА_15 повідомив чергового , а також відповідального майора поліції Каптура., які пішли до ІТТ.
Згідно пояснень від 23 лютого 2022 року , які містяться в матеріалах службового розслідування та які відібрані інспектором відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_16 «отримав пояснення від громадянина ОСОБА_1 », який на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких пояснень.».
Згідно службової характеристики від 17.02.2022 року, яка міститься в матеріалах службового розслідування ОСОБА_1 за період служби в поліції зарекомендував себе з позитивної сторони. До виконання службових обовязків відноситься з почуттям відповідальності.
В матеріалах службового розслідування міститься Акт про відмову надавати пояснення, складений інспектором ОСОБА_17 ( без часу та місця складення, а дата 14.03.22 року та м. Виноградів дописані іншим почерком та іншою ручкою), в якому вказано , що ОСОБА_18 відмовився від давання пояснень у звязку з поганим самопочуттям від отриманих ушкоджень.
У Висновку від 15.03.2022 року за результатами проведеного службового розслідування зазначено, що :
- у ході службового розслідування зясовано, що 16 лютого 2022 року до приймального відділення Виноградівської ЦРЛ для надання медичної допомоги звернувся інспектор-черговий ІТТ № 3 ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , де йому попередньо встановлено діагноз: ЗЧМТ, перелом кісток лицевої щелепи, забійної рани надбрівної дуги, перелому носа , забійної рани право кисті. ОСОБА_1 оформлено для проходження подальшого стаціонарного лікування у травматологічному відділенні вказаного вище медичного закладу.
-під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 на порушення частин 1.3 статті 1 Дисциплінарною статуту Національної поліції України , статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію», грубо нехтуючи вимоги п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України , надати пояснення про обставини , які стали предметом службового розслідування, категорично відмовився , чим створив умови істотного перешкоджання обєктивному проведенню службового розслідування. За визначеним випадком дисциплінарною комісією складено відповідний акт (реєстр. Ном. 169/106/32/2022 від 14.03.2022), керуючись частиною 1 статті 70 ЗУ «Про національну поліцію» ч.ч. 1,2 статті Дисциплінарного статуту Нацполіції України , наказом ГУНП від 16 лютого 2022 року № 370 ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обовзяків.
- За вчинення дисциплінарного проступку , передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , порушення вимог п.п. 1 та 2 частини першої статті 18 . частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», п.1.3 частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 36,45.46,49 п.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, завтвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60 дск, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, інспектора ізолятора тимчасового тримання № 3 ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до п.7 ч. 3 статті 13 Дисциплінарного статут Національної поліції України , звільнити із служби в поліції.
16 березня 2022 року начальником ГУ НП в Закарпатській області видано Наказ № 507 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ізолятора тимчасового тримання № 3 та відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області», в якому констатовано:
-Внаслідок халатного відношення до виконання інспектора-чергового чергової частини ІТТ № 3 ГУНП ОСОБА_1 та поліцейського цього ж ізолятору ОСОБА_2 прямих функціональних обовязків наряду з охорони затриманих і взяти під варту осіб, грубого нехтування ними вимог Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60 дск, арештовані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безперешкодно покинули камерний блок. Отримали вільний доступ до службових приміщень ізолятору, заподіяли тілесні ушкодження поліцейським та самовільно покинули спецустанову.
- наказано : За вчинення дисциплінарного проступку , передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , порушення вимог п.п. 1 та 2 частини першої статті 18 . частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», п.1.3 частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 36,45.46,49 п.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № 60 дск, п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року № 893, інспектора ізолятора тимчасового тримання № 3 ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до п.7 ч. 3 статті 13 Дисциплінарного статут Національної поліції України , звільнити із служби в поліції.
18 березня 2022 року начальником ГУ НП в Закарпатській області видано Наказ № 47 о/с'По особовому складу» , яким :
- Відповідно до ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п.6 ( у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора чергової частини ізолятору тимчасового тримання № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 18 березня 2022 року .
- Підстава п. 1 наказу ГУНП в Закарпатській області від 16.03.2022 № 507.
Докази отримання вказаних наказів, які і самі накази, трудова книжка, докази отримання трудової книжки- в матеріалах особової справи позивача відсутні.
Згідно Довідки про заробітну плату від 25.05.22 року, яка видана УФЗБО ГУНП в Закарпатській області заробітна плата ОСОБА_1 за січень 2022 року склала 14654,96 грн., за лютий 2022 року- 27401,77 грн.
Мотиви та норми права застосовані судом.
Закон України «Про Національну поліцію України» (№580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України
Наказом МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК затверджено Інструкцію про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України , яка розроблена згідно із Законом України «Про міліцію», «Про попереднє увязнення», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами і регламентує діяльність ізоляторів тимчасового тримання для утримання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішні справ. Вона обовязкова для виконання працівниками міліції , діяльність яких повязана з охороною затриманих і взятих під варту осіб, а також іншими посадовими особами органів МВС України , якщо вони організовують цю службу , несуть її або керують нею.
Порядок забезпечення режиму тримання затриманих і взятих під варту осіб . а також порядок виведення з камер затриманих і взятих під варту осіб встановлено у п.п. 2.31- 2.51 Інструкції.
Стаття 18 Закону (№580-VIII) надає перелік основних обов'язків поліцейського.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Нацполіції України , який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. ( ч. 2 ст. 1 Закону № 2337-VIII.
У відповідності до ч.3 ст. 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
В статті 12 Закону № 2337-VIII визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13 Закону № 2337-VIII регламентує дисциплінарне стягнення та його види:
1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
В статті 14 Закону № 2337-VIII зазначено , що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. 3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. 6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. 10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України
Статтею 15 Закону № 2337-VIII встановлено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Відповідно до ст. 16 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. 2.У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. 3. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Стаття 18 Закону України № 2337-VIII під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
2. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови
В статті 19 ч. 3 Закону України № 2337-VIII встановлено , що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
4. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
8.Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Наказом № 893 від 07.11.2018 року МВС України затверджено Порядок Проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування. Порядок оформлення його результатів. Прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відмова поліцейського надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сімї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Згідно ч.4 Розділу V Порядку 893 Службове розслідування має встановити:
- Наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського , з приводу якого було призначено службове розслідування;
- Наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини . що помякшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейськовго, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень
- види і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови , що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Відповідно до ч. 7 Розділу V Порядку 893 збирання і перевірка матеріалів і відомостей про дициплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюється зазвичай шляхом одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування та від інших осіб.
Частиною 14 Розділу V Порядку 893 встановлено , що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування , надає пояснення в письмовій формі.
В частині 17 Розділу V Порядку 893 визначено оформлення факту відмови поліцейського , стосовно якого проводиться служове розслідування від надання пояснень, що фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В Акті обовзяково зазначаються: відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, імя, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також ( у разі повідомлення) - причини такої відмови.
Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу. Закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія та долучається до матеріалів службового розслідування.
Провівши аналіз вищевказаного законодавств , яке підлягає застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія допустила порушення Порядку 893, які в подальшому спричинили до незаконності оскаржуваних наказів, оскільки службове розслідування проведено під час перебування позивача на лікарняному, що виключає будь-яку участь самого позивача у ньому, що спричинило до порушення всіх прав, які йому надано як Законом № 2337-VIII, так і Дисциплінарним Статутом.
Крім того , суд не вважає наявний в матеріалах справи Акт про відмову надавати пояснення належним та допустими доказом, а нікчемним, оскільки він не містить обовязкової інформації, яка встановлена частиною17 Розділу V Порядку 893 , а саме: місця складання, а його дата « 14.03.22» та назва населеного пункту дописані іншим почерком та ручкою, ніж складений сам Акт. Також суд звертає увагу, що в Акті вказано, що особа відмовилась від надання пояснень у звязку з поганим самопочуттям від отриманих ушкоджень.
Також суд зауважує , що на дату складання Акту позивач перебував на лікарняному.
В даному випадку для обєктивного проведення службового розслідування із дотриманням прав позивача відповідачем повинно було бути застосовано положення ст. 16 Закону № 2337-VIII, а саме: за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, строк службового розслідування мав бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів, і до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності).
Суд також констатує, що в матеріалах службового розслідування містяться Пояснення складені членом дисциплінарної комісії, де вказано , що ОСОБА_1 відмовляється від дачі будь-яких пояснень на підставі ст. 63 Конституції України. Дата даних пояснень - це 7-ий день після нанесення позивачу серйозних ушкоджень , коли він перебував на стаціонарному лікуванні у післяопераційному періоді.
Отже , у Висновку службового розслідування міститься невірна констатація того, що позивач «надати пояснення про обставини , які стали предметом службового розслідування, категорично відмовився, чим створив умови істотного перешкоджання обєктивному проведенню службового розслідування». ( стор 5).
Однак дане твердження дисциплінарної комісії суперечить Порядку 893, де зазначено, що відмова поліцейського надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сімї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування, оскільки в поясненнях від 24.02.22 року зазначено, що позивач відмовився від надання пояснень на підстав ст. 63 Конституції, а в Акті вказано, що особа відмовилась від надання пояснень у звязку з поганим самопочуттям від отриманих ушкоджень.
Отже, з врахуванням нікчемності самого Акта. І наявність «пояснень» без пояснень позивача під час його непрацездатності вказуються на факті відсутності взагалі будь-якої участі Маргітича у службовому розслідуванні.
Крім того, позбавлення позивача права щодо надання будь-яких пояснень вплинуло на застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, оскільки констатація того, що позивач ніби-то відмовився від надання пояснень, що свідчить про перешкоджання службового розслідування , є обтяжуючою обставиною.
В судовому засіданні засідання позивача, навпаки - визнав порушення Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, тобто має місце наявність помякшуючої обставини, яка повинна була бути врахована дисциплінарною комісією у відповідності до п.1 ч. 4. ст. 19 Закону № 2337-VIII, а саме: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку.
Неврахування вказаних порушень допущених під дисциплінарного провадження потягло за собою застосування самого крайнього і суворого виду дисциплінарного стягнення-звільнення зі служби при тому, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень і позитивно характеризується.
Всі вищевказані допущені порушення призвели до проведення службового розслідування без дотримання вимог ч.4 Розділу V Порядку 893, так і ст.14 Закону № 2337-VIII, тобто без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди.
Оскільки підставою для притягнення до дисциплінарної відповільності позивача слугував висновок службового розслідування, то відповідачем не були також прийняті до уваги вимоги ст. 19 Дисциплінарного статуту Нацполіції , де зазначено , що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 30 Дисциплінарного статуту Нацполіції у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.2. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Однак, позивач не отримав ні наказу про відсторонення від посади, ні про застосування дисциплінарного стягнення, ні наказу про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення від служби, ні трудової книжки, які і не міг отримати, оскільки перебував на лікарняному. Докази зворотнього відповідач не надав.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАСУ суд може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки 18 березня 2022 року начальником ГУ НП в Закарпатській області видано Наказ № 47 о/с'По особовому складу» , яким відповідно до ч. 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за п.6 (у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статут Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора чергової частини ізолятору тимчасового тримання № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 18 березня 2022 року, підставою якого є п.1 наказу ГУНП в Закарпатській області від 16.03.2022 № 507., то для повного та ефективного захисту прав позивача підлягає визнанню протиправним також і Наказ № 47 о/с» По особовому складу».
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, то це виключає стягнення інших виплат при звільненні .
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абз.1 пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає сума заробітку за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.
Враховуючи, що звільнення позивача відбулося 18.03.2022 року , середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме: січень-лютий 2022 року.
Згідно довідки про заробітну плату від 25.05.22 року, яка видана УФЗБО ГУНП в Закарпатській області заробітна плата ОСОБА_1 за січень 2022 року склала 14654,96 грн., за лютий 2022 року- 27401,77 грн..
З врахуванням вищевказаних сум заробітної плати середньомісячна заробітна плата позивача склала 13700, 85 грн., і виходячи з кількості робочих днів 39 днів, середньоденна заробітна плата позивача становить 351,30 грн.
Період вимушеного прогулу позивача складає 176 днів та обраховується починаючи з першого дня після звільнення - 19.03.22 по день прийняття рішення суду про поновлення позивача на роботі, тобто по 22.11.22 року, а отже втрачений заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 61 828,80 грн.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, надаючи оцінку кожному окремому доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04):
згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.ст.69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За таких обставин суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Наказ № 507 від 16.03.2022 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ізолятора тимчасового тримання № 3 та відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області» в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати Наказ ГУ НП в Закарпатській області № 47о/с від 18.03.2022 року «По особовому складу» .
Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора чергової частини ізолятору тимчасового тримання № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 18 березня 2022 року .
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці,13 на користь ОСОБА_1 ( ідентифіцакаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 березня 2022 року по 22 листопада 2022 року в розмірі 61 828( шістдесят одну тисячу вісімсот двадцять вісім ) гривень 80 копійок.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції підлягає негайному виконанню.
Рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) м.Ужгород, вул.Ф.Ракоці,13 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення з один місяць в розмірі 13700( тринадцять тисяч сімсот ) гривень 85 копійок підлягає негайному виконанню.
В решті позовних вимог-відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст виготовлено та підписано 28 листопада 2022 року