16.11.2022м. СумиСправа № 920/477/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/477/22 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" (42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39838125)
про стягнення 1 820 692,20 грн,
За участю представників сторін:
від позивача - Сіденко Л.В., адвокат, довіреність №007Др-118-1221 від 24.12.2021,
від відповідача - не прибув,
Ухвалою суду від 22.07.2022 провадження у справі №920/477/22 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.08.2022, 11:30.
В судовому засіданні 10.08.2022 оголошено перерву до 31.08.2022, 11:00, надано відповідачу час для подання відзиву.
В судовому засіданні 31.08.2022 оголошено перерву до 21.09.2022, 11:30, надано час для можливого врегулювання сторонами спору.
Ухвалою суду від 21.09.2022 у справі № 920/477/22 було прийнято до розгляду заяву позивача від 21.09.2022 №400007.1-Сл-8219-0922 (вх.№2287 від 21.09.2022) про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/477/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 18.10.2022, 12:30.
Ухвалою суду від 18.10.2022 підготовче провадження у справі № 920/477/22 закрито; призначено розгляд справи по суті на 01.11.2022, 12:30.
27.10.2022 до суду надійшло клопотання відповідача № 94 (вх. № 5119), у якому повідомлено, що ТОВ "Агротермінал Констракшин" припинило співпрацю з адвокатом Шаповалом Ю.В. Для залучення до справи нового представника просили відкласти розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 01.11.2022 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, у розгляді справи оголошено перерву до 16.11.2022, відповідач повідомлений про дату та час розгляду справи відповіданою ухвалою.
14.11.2022 на підставі повідомлення № 5812, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", наданий доступ представнику відповідача - адвокату Демчуку Є.В. до справи за допомогою Електронного кабінету Користувача ЄСІТС. Також, від адвоката Демчука Є.В. надійшло до суду клопотання (вх. 248 від 14.11.2022) про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, оскільки новому представнику необхідний додатковий час на ознайомлення з матеріалами справи, процесуальними документами, поданими попереднім представником та позивачем.
В судовому засіданні 16.11.2022 судом, з урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження. При цьому суд виходив з того, що підготовче провадження у даній справі тривало 88 днів (з 22.07.2022 по 18.10.2022), відповідачу було надано достатньо часу для формування позиції у справі і ним наданий суду відзив на позовну заяву, 18.10.2022 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті. Залучення відповідачем до захисту інтересів у справі нового (іншого) представника на стадії розгляду справи по суті не повинна, на думку суду, призводити до затягування розгляду справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 820 692,20 грн з яких: 1 607 801,65 грн - основного боргу, 95 396,23 грн - інфляційних збитків, 8 545,57 грн - 3% річних, 108 948,75 грн - пені, нарахованих відповідно до договору розподілу природного газу від 01.01.2016. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач порушив умови договору розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного шляхом підписання Заяви-приєднання № 094213NА3НЕР016, та не провів розрахунок за надану у березні - травні 2022 послугу з розподілу природного газу (потужності), що підтверджується відповідними актами наданих послуг з розподілу природного газу. У зв'язку з порушенням умов договору, відповідачу нараховані 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст. 625 ЦК України та пеня на підставі п. 8.2 договору.
Відповідно до заяви від 21.09.2022 №400007.1-Сл-8219-0922 (вх.№2287 від 21.09.2022) позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 857 494,21 грн.
Представник відповідача подав відзив на позов №01/08/22 від 10.08.2022, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що початок військової агресії російської федерації проти України, що визнана ТПП форс-мажорною обставиною, активні військові дії, зокрема, на території здійснення відповідачем господарської діяльності, відобразились на господарській діяльності відповідача, строк виконання зобов'язань настав після початку військової агресії, тому просить звільнити ТОВ "Агротермінал Констракшин" від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин. У разі неврахування судом зазначених обставин клопоче про зменшення розміру заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних на 100%.
Позивачем подано відповідь на відзив від 18.08.2022 №400007.1-Сл-7612-0822, в якій просить позов задовольнити у повному обсязі, відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат, пені та 3% річних. Зокрема, вказує, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності сткрутного матеріального становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань у зв'язку із введенням воєнного стану та причинних наслідків не в цілому для усієї України (Сумської області), а конкретно для відповідача, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення тощо.
Представником позивача подано заяву від 18.10.2022, в якій просить долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень №2365 від 29.09.2022 на суму 535 933,91 грн та №2314 від 23.09.2022 на суму 321 560,33 грн, які підтверджують оплату відповідачем суми основного боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив закрити провадження у справі в частині основного боргу з урахуванням поданої заяви про закриття провадження та доказів сплати відповідачем коштів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Правовідносини щодо розподілу природного газу врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
АТ «СУМИГАЗ» є оператором газорозподільних систем та здійснює свою діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації на підставі ліцензії на розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.
01.01.2016 між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" (відповідач, споживач) укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 094213NА3НЕР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).
Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.3 Типового договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір.
Відповідно до п. 2.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг: № СУМ82006018 від 31.03.2022 на суму 446 611 грн 60 коп.; № СУМ82007018 від 30.04.2022 на суму 446 611 грн 59 коп.; № СУМ82008576 від 31.05.2022 на суму 446 611 грн 57 коп.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача станом на дату звернення позивача із позовом до суду наявна заборгованість в сумі 1 607 801,65 грн за послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за послуги з розподілу природного газу по Договору товар є таким, що встановлений судом.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" перерахувало позивачу суму основного боргу в розмірі 1 607 801,65 грн платіжними дорученнями № 2107 від 26.08.2022, № 2206 від 07.09.2022, № 2314 від 23.09.2022, № 2365 від 29.09.2022.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Заборгованість за надання послуги з розподілу природного газу, наявна у відповідача перед позивачем на час звернення останнього до суду із позовом 18.07.2022, на даний час відсутня.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами предмету спору в частині стягнення суми основного боргу - 1 607 801,65 грн та задоволення заяви представника позивача про закриття провадження у справі в цій частині з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 8.2 Договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розрахунок пені виконано позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 6).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, вимога позивача про стягнення з відповідача 108 948 грн 75 коп пені (період нарахування пені 11.04.2022 року - 14.07.2022 року) є правомірною та підлягає задоволенню.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків виконано в тексті позовної заяви (а.с. 5, 6).
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 545 грн 57 коп.- 3% річних (період з 11.04.2022 по 14.07.2022), а також 95 396 грн 23 коп. інфляційних втрат (період квітень - червень 2022 року) є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, та позиція, що введення воєнного стану в Україні, визнаного ТПП форс-мажорною обставиною, є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, спростовується наступним.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 927/25/21, для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов'язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Відповідачем у даній справі не наведено вагомих аргументів того, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану безпосередньо унеможливлюють виконання грошового обов'язку з оплати за розподіл природного газу.
Викладене відповідачем у тексті відзиву на позов клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних на 100% не підлягає задоволенню.
Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України визначена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Неустойкою у відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України є штраф, пеня.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку відповідачу нарахована пеня у розмірі 108 948 грн 75 коп, що не перевищує розмір заявленого до стягнення основного боргу - 1 607 801,65 грн. Також, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності сткрутного матеріального становища, поважності причин неналежного виконання зобов'язань у зв'язку із введенням воєнного стану та причинних наслідків не в цілому для усієї України (Сумської області), а конкретно для відповідача, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення тощо. Право суду на зменшення неустойки не може бути застосоване до зменшення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер, та є засобом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено, сплата основного боргу відбулася після відкриття провадження у справі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 310 грн 38 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал Констракшин» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал Констракшин» (42305, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39838125) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 8 545 грн 57 коп. - 3% річних, 108 948 грн 75 коп. пені, 95 396 грн 23 коп. інфляційних втрат, 27 310 грн 38 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 1 607 801 грн 65 коп. провадження у справі - закрити.
4. Видати позивачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.11.2022.
Суддя О.Ю. Соп'яненко