16 листопада 2022 року Справа № 915/1646/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18; код ЄДРПОУ 30083966; електронна пошта: kanc@ntec.mk.ua; 30083966_3102519624@mail.gov.ua);
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик" (54017, вул. Фалеєвська, 43, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 22441207);
про: стягнення 348813,94 грн.
Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №09-01/1849 від 11.11.2021, в якій просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик":
- 293000,00 грн. - основний борг;
- 21267,03 грн. - інфляційних втрат;
- 8217,24 грн. - 3 % річних;
- 26329,67 грн. - пені;
- 5232,21 грн. - судового збору.
В позовній заяві позивач ціну позову зазначає в розмірі 348813,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №2136 від 01.02.2003 в частині своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву №09-01/1849 від 11.11.2021 Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду від 17.11.2021 була направлена на електронну адреса позивача 22.11.2021 та вручена представнику позивача особисто 23.11.2021, про що свідчить повідомлення про вручення з власноручним підписом представника.
29.11.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову №09-01/3119 від 25.11.2021. До заяви позивач надає виправлену позовну заяву, в якій зазначає вірну ціну позову - 348813,94 грн.
Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 січня 2022 року о 10 год.30 хв. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив надати до суду заперечення з викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, а також докази направлення заперечень на адресу інших учасників справи.
11 січня 2022 року позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про зменшення позовних вимог в якій зазначає, що станом на 10.01.2022 відповідачем погашено заявлену в позові заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 42 000,00 грн. в підтвердження чого надав платіжні доручення та банківські виписки. У зв'язку із сплатою відповідачем частини заборгованості просить суд стягнути з відповідача:
- 251 000,00 грн. - основного боргу;
- 21 267,03 грн. - інфляційних втрат;
- 8 217,24 грн. - 3% річних;
- 26 329,67 грн. - пені;
- 5 232,21 грн. - судового збору.
Враховуючи вищевикладене судом розглядаються зменшені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03.02.2022 занесену до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 березня 2022 року о 14 год. 00 хв.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Судове засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року о 14 год. 00 хв., не відбулось у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.
Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.
Ухвалою суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 16 листопада 2022 року о 10 год. 00 хв.
14.11.2022 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву в якій зазначає, що у зв'язку з воєнним станом на всій території України представник позивача не має можливості бути присутнім в судовому засіданні. Вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
Поштове відправлення з ухвалою від 10.10.2022 направлено на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслана відповідачу копія ухвали суду від 10.10.2022 повернулась до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).
Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 була оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідач у судові засідання не з'явився.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
01.02.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Медик» (споживач, відповідач у справі) було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №2136 (надалі - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;
- гаряче водопостачання - протягом року;
- технологічні потреби;
- кондиціювання повітря.
До обов'язків енергопостачальної організації відноситься, зокрема, забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з Договором (п. 4.2.1 Договору).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, розрахунковим способом (не потрібне закреслити) (п.5.1 Договору).
У відповідності до п.5.3 Договору, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору.
Згідно п.5.5 Договору, при відсутності приладів обліку або виході їх з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, розрахунковим способом.
Пунктами 6.2 та 6.3 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Згідно п. 6.6 Договору, споживачу щомісяця направляється акт прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка №4) за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра Енергопостачальній організації, акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим Споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках Енергопостачальної організації.
Сторонами погоджено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 лютого 2004 року; Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.4 Договору).
Додатком №1 до Договору є "Дані про об'єкти теплопоспоживання ОСМД «Медик», відповідно до яких об'єкти теплоспоживання відповідача перебувають за адресою: вул. Фалеевська, 43 та мають теплову навантаженість на опалення - 0,170 Гкал/год, річна кількість теплової енергії - 333,132 Гкал. (а.с.16).
У Додатку 1/1 до Договору "Обсяги постачання теплової енергії споживачу" зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинку, розташованого по вул. Фалеєвська, 43, в межах 333,132 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,1700 Гкал/год., зокрема на опалення 0,1700 Гкал/год. (а.с.15)
Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 25-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 28-го числа (п. 3 Додатку 1/1 до Договору).
У зв'язку з відсутністю повідомлень про припинення дії Договору, він автоматично пролонгований на наступні роки.
На виконання умов договору в опалювальний період 2020-2021 р.р. позивачем підключено подачу теплової енергії в гарячій воді до будинку, розташованого по вул. Фалеевська, 43 (що підтверджується нарядом на підключення системи опалення від 12.11.2020) та поставлено на указаний об'єкт теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 392 358,72 грн., згідно актів прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді:
- від 30.11.2020 №2136 на суму 32 108,30 грн. з ПДВ (а.с.35);
- від 31.12.2020 №2136 на суму 106 323,10 грн. з ПДВ (а.с.35);
- від 31.01.2021 №2136 на суму 71 982,48 грн. з ПДВ (а.с.36);
- від 28.02.2021 №2136 на суму 92 206,80 грн. з ПДВ (а.с.36);
- від 31.03.2021 №2136 на суму 69 155,52 грн. з ПДВ (а.с.37);
- від 30.04.2021 №2136 на суму 20 582,52 грн. з ПДВ (а.с.37)
На оплату поставленої теплової енергії позивачем виставлені ОСББ «Медик» відповідні рахунки:
- №2136, згідно якого за період 01.11.2020-30.11.2020 нараховано 32 108,30 грн. з ПДВ (а.с.29);
- №2136, згідно якого за період 01.12.2020-31.12.2020 нараховано 106 323,10 грн. з ПДВ (а.с.30);
- №2136, згідно якого за період 01.01.2021-31.01.2021 нараховано 71 982,48 грн. з ПДВ (а.с.31);
- №2136, згідно якого за період 01.02.2021-28.02.2021 нараховано 92 206,80 грн. з ПДВ (а.с.32);
- №2136, згідно якого за період 01.03.2021-31.03.2021 нараховано 69 155,52 грн. з ПДВ (а.с.33);
- №2136, згідно якого за період 01.04.2021-30.04.2021 нараховано 20 582,52 грн. з ПДВ (а.с.34).
Зазначені акти та рахунки позивачем направлені відповідачу, що підтверджується реєстрами відправки споживачам остаточних рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії та відповідними списками згрупованих поштових відправлень з відбитками штемпелів поштових відділень і фіскальними чеками поштових відділень за спірний період.
Відповідач заборгованість за поставлену теплову енергію сплатив частково в розмірі 141 358,72 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.7-10, 74-77).
Заборгованість за поставлену теплову енергію за період з листопада 2020 року по квітень 2021 року в сумі 251 000,00 грн. відповідачем не сплачена, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 626 ЦК України).
На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення залишку боргу за поставлену позивачем теплову енергію в гарячій воді у сумі 251 000,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 251 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про стягнення з ОСББ «Медик» 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до такого.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 №924/532/19).
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у сумі 21 267,03 грн. за період з грудня 2020 року по вересень 2021 року включно.
Судом за допомогою програми "ІрLех" здійснено перерахунок інфляційних втрат, та визначено, що розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача становить 21 267,02 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 0,01 грн. (21 267,03 грн. - 21 267,02 грн.) слід відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.11.2020 по 03.11.2021 включно у сумі 8 217,24 грн.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок 3% річних за період з з 21.11.2020 по 03.11.2021 включно та встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8 217,24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог ПАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" про стягнення з ОСББ «Медик» пені, суд приходить до такого.
Законодавством передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
У відповідності до п. 7.2.3 Договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє в період, за який нараховується пеня відповідно до Закону України від 22.11.1996 №543/96-ВР.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 26 329,67 грн. нараховану:
- на зобов'язання листопада 2020 року за період 21.11.2020-20.05.2021 в розмірі 2 036,22 грн.;
- на зобов'язання грудня 2020 року за період 22.12.2020-21.06.2021 в розмірі 5 729,65 грн.;
- на зобов'язання січня 2021 року за період 21.01.2021-20.07.2021 в розмірі 4 934,26 грн.;
- на зобов'язання лютого 2021 року за період 23.02.2021-22.08.2021 в розмірі 6727,30 грн.;
- на зобов'язання березня 2021 року за період 23.03.2021-22.09.2021 в розмірі 5280,45 грн.;
- на зобов'язання квітня 2021 року за період 21.04.2021-20.10.2021 в розмірі 1621,79 грн.
Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені, який є обгрунтованим становить 26 251,36 грн. нарахована:
- на зобов'язання листопада 2020 року за період 21.11.2020-20.05.2021 в розмірі 2 036,22 грн.;
- на зобов'язання грудня 2020 року за період 22.12.2020-21.06.2021 в розмірі 5 729,65 грн.;
- на зобов'язання січня 2021 року за період 21.01.2021-20.07.2021 в розмірі 4 934,26 грн.;
- на зобов'язання лютого 2021 року за період 23.02.2021-22.08.2021 в розмірі 6 648,99 грн.;
- на зобов'язання березня 2021 року за період 23.03.2021-22.09.2021 в розмірі 5280,45 грн.;
- на зобов'язання квітня 2021 року за період 21.04.2021-20.10.2021 в розмірі 1621,79 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 78,31 грн. (26 329,67 грн. - 26 251,36 грн.) слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за договором, причини неналежного виконання зобов'язання, взявши до уваги що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за Договором та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання за договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір належних до стягнення пені на 70%, а саме стягненню підлягає пеня у розмірі 7 875,41 грн. (26 251,36 грн. - 70%).
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено на 0,999 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 597,61 грн.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Медик"
(54017, вул. Фалеєвська, 43, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 22441207) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18; ЄДРПОУ 30083966):
- 251 000,00 грн. - суму основного боргу за теплову енергію;
- 7 875,41 грн. - пеню;
- 8 217,24 грн. - 3% річних;
- 21 267,02 грн. - інфляційні втрати;
- 4 597,61 грн. - судовий збір.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.11.2022
Суддя Н.О. Семенчук