ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.11.2022Справа № 910/9105/22
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "МОТОР-ГАРАНТ"
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай»
про стягнення 24 021, 68 грн,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "МОТОР-ГАРАНТ" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (надалі-відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 24 021,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв'язку з здійсненням виплати страхового відшкодування потерпілій особі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю винної особи, яка на момент здійснення такої пригоди була застрахована за договорами обов'язкового страхування як відповідача так і позивача, останній має право на відшкодування частини суми виплати на підставі Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 464/2020 від 26.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/9105/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
28.09.2022 від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6А.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 19.09.2022 був повернутий з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/9105/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 4489755 позивачем застраховано транспортний засіб «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 , VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 , строк його дії якого встановлено з 11.10.2020 до 10.10.21 та передбачено франшизу в розмірі 2 600, 00 грн.
27.11.2020 о 19 годині 20 хвилин по вул. Гімназійна набережна, 22, у м. Харкові, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Toyota RAV 4» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
30.11.2020 водій транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26.01.2021 у справі № 646/7525/20, водія транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження транспортних засобів, зокрема, застрахованого позивачем транспортного засобу «Toyota RAV 4» державний номер НОМЕР_3 .
Оскільки транспортний засіб винної особи застрахований позивачем відповідно до полісу обов'язкового страхування, 01.12.2020 власник транспортного засобу «Toyota RAV 4» державний номер НОМЕР_3 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 385 від 28.12.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota RAV 4» державний номер НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту фізичного знос (0,7) склала 50 643, 35 грн.
18.02.2021 позивачем складено страховий акт № 47/21-ГПО на розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого сума страхового відшкодування, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та з вирахуванням франшизи становить 48 043, 35 грн (50 643, 35 грн - 2 600, 00 грн).
Позивачем виплачено потерпілому страхове відшкодування в розмірі 48 043, 35 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 479772 від 18.02.2021.
Крім цього, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_4 , VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 застрахована відповідачем на підставі полісу серії ЕР № 117301910 з лімітом відповідальності по майну в сумі 130 000,00 грн та франшизою 0, 00 грн.
Як зазначає позивач, 01.12.2020 останнім направлено відповідачу повідомленням про настання події за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі за вих. № 1713 та 15.02.2021 повідомлено про рішення щодо виплати страхового відшкодування потерпілому в розмірі 48 043, 35 грн за вих. № 278.
Також позивач вказує на те, що ним 10.03.2021 направлялась відповідачу заява за вих. №654 про відшкодування виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 021, 68 грн, так як цивільно-правова відповідальність транспортного засобу, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП застрахована позивачем і відповідачем на підставі полісів, які були чинними на момент здійснення ДТП.
Відповіді на вказані вище листи матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги положення Порядку, затвердженого протоколом президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача частини суми виплаченого позивачем страхового відшкодування в розмірі 24 021, 68 грн (48 043, 35 грн : 2).
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Також відповідно до ст. 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
З метою врегулювання відносин між страховиками-членами МТСБУ з питання забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинним на момент дорожньо-транспортної пригоди, протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020 був затверджений Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок).
Пунктом 2.1 статті 2 Порядку визначено, що наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України та п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками.
Як убачається з матеріалів справи на час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність, транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 , водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР 4489755 у позивача та ЕР № 117301910 у відповідача.
Виходячи зі змісту ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Так як постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26.01.2021 у справі № 646/7525/20, водія застрахованого позивачем та відповідачем транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) VIN-код ТЗ - LSGTC58UX8Y119989, визнано винним у скоєнні ДТП, позивачем виплачено потерпілому страхове відшкодування з вирахуванням франщизи в розмірі 48 043, 35 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 479772 від 18.02.2021.
Відповідно до п. 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Згідно із п. 5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 ЦК України у залежності розміру шкоди за формулою: Ск=Св/Кс-Ф, де Кс- кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф-розмір франшизи.
Відповідно до п. 5.3 Порядку страховик за внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку внутрішніми договорами страхування зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються в порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.
Отже, так як на момент вчинення ДТП позивачем та відповідачем застраховано транспортний засіб «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) VIN-код ТЗ - НОМЕР_2 , водія якого визнано винним у вчинені такого ДТП, позивач має право відшкодування відповідачем виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 021, 68 грн (48 043, 35 грн : 2).
Доказів виплати відповідачем страхового відшкодування в матеріалах справи відсутні та останнім таких доказів суду ненадано.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 24 021, 68 грн підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 24 021, 68 грн виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "МОТОР-ГАРАНТ" (69068, місто Запоріжжя, вулиця Вересаєва, будинок 3, ідентифікаційний код 31154435) 24 021 (двадцять чотири тисячі двадцять одну) грн 68 коп. страхового відшкодування та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань