Справа № 726/1839/22
Провадження №3/726/1332/22
Категорія 307
28.11.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 31.03.2021 органом 7310, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -
15.11.2022, приблизно о 09:46, в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно батька ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи, що останній є особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні визнав, вказав на те, що саме батько розпочав конфлікт із ним, однак не заперечив, що в ході конфлікту висловлювався в його сторону нецензурною лайкою. Повідомив суду, що дійсно вже неодноразово притягається до відповідальності за аналогічне, але просив його суворо не карати. Намагається знайти спільну мову з батьком.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно ч.2 цієї ж статті, настає адміністративна відповідальність за вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.п. 3, 7, 14, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 402164 від 19.11.2022 (а.с.1); даними письмової заяви потерпілого ОСОБА_2 та його письмовими поясненнями у яких останній просить притягнути до відповідальності його сина, який систематично погрожує фізичною розправою та нецензурно висловлюється, 15.11.2022 знову вчинив психологічне насильство та нецензурно висловлювався, вчиняє протиправні діяння через вживання коноплі (а.с.2,3); відомостями рапорту поліцейського щодо прийнятого виклику щодо домашнього насильства та виїзду на місце події (а.с.7); даними форми оцінки ризиків вчиненого домашнього насильства (а.с.5).
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечує конфлікту між батьком, що мав місце 15.11.2022, однак вказує, що не вчиняв протиправних дій щодо батька (а.с.4).
Слід врахувати і те, що конфліктна ситуація відбувалася між сином ОСОБА_1 - молодою та фізично здоровою особою, та батьком ОСОБА_2 , що є особою пенсійного віку та який по відношенню до сина міг почувати емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а тому дії сина могли завдати шкоди психічному здоров'ю батька.
Таким чином, аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Також суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, враховуючи що останнього протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується, долученою до матеріалів справи, копіями постанов Садгірського районного суду м. Чернівці від 20.05.2022 у справах № 726/682/22 та № 726/682/22, що набрали законної сили та якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП (а.с.7,8).
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відносно останнього слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 34, 35, 36, 40-1, 173-2, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев