Справа № 716/885/17
28.11.2022 м.Заставна
Слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
В своїй скарзі посилається на те, що 12.11.2022 він звернувся до процесуального прокурора у кримінальному провадженні №42013270240000007 із клопотанням про скасування очевидно незаконної постанови слідчого про його розшук від 27.08.2013.
16.11.2022 прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання про скасування даної постанови.
Вважає, що дана постанова процесуального прокурора є незаконною та просить її скасувати. Крім того, скаржник просить постановити окрему ухвалу стосовно даного прокурора та рекомендувати Чернівецькій обласній прокуратурі звільнити останнього із займаної посади через службову невідповідність.
Як вбачається зі змісту скарги, підозрюваний ОСОБА_2 зазначає образливі твердження на адресу прокурорів, слідчих суддів суду першої інстанцій та суду. Саме тому, приходжу до висновку про необхідність повернення скарги, оскільки обґрунтування скарги підозрюваного ОСОБА_2 з використанням образливих висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що констатується як зловживання правом на подання заяви, скарги і свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності прокурорів та суддів і суперечить основним засадам та принципам кримінального процесуального судочинства та його завданню.
Відповідно до частин 1 і 2 ст.1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім цього, також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції визначено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справа № 199/6713/14-ц, справа № 9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції та ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Скарга подана в порядку §1 Глави 26 КПК України, повинна відповідати вимогам процесуального закону. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
До того ж відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.
Також положеннями ч.1 ст.11 КПК України, передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, як убачається із ч.6 ст.9 даного Кодексу, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.
Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені в скарзі підозрюваного ОСОБА_2 висловлювання на адресу прокурорів, слідчих суддів та суду є образливими, а скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною. Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. За таких обставин, приймаючи до уваги вищезазначені положення нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06, слідчий суддя прийшов до висновку, що використання підозрюваним ОСОБА_2 у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу прокурорів, слідчих судів та суду вказує на таке зловживання.
Враховуючи викладене, скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту.
Вищезазначені висновки слідчого судді узгоджуються з практикою Верховного Суду, зокрема, такі висновки зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 30 червня 2021 року (пров. №51-3122ск21).
Крім того, в своїх попередніх скаргах поданих слідчому судді підозрюваний ОСОБА_2 вже неодноразово використовував образливі висловлювання та ненормативну лексику. Про даний факт та недопущення аналогічного в подальшому під час розгляду скарг було повідомлено захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що призначення до розгляду в судовому засіданні та розгляд по суті скарги підозрюваного ОСОБА_2 не спрямований на досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
За таких обставин вважаю, що скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій повернути.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена протягом п?яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_5