Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 листопада 2022 року Справа№200/5037/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування індивідуального акту та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю:
секретаря судового засідання - Кудрявцева О.Ю.
представника відповідача 1 - Тичиніна Я. Д.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (Кадрової комісії № 2) Офісу Генерального прокурора про:
- визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 337 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки»;
- зобов'язання Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (кадрової комісії № 2) Офісу Генерального прокурора допустити ОСОБА_1 до наступного етапу атестації - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Згідно з викладеним у позові 05.03.2020 в межах атестації діючих прокурорів регіональних прокуратур позивач складав іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. За наслідком проходження цього етапу атестації позивач набрав 85 балів, що є менше ніж встановлений прохідний, що в подальшому стало підставою для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації. Позивач зазначив, що під час проходження ним іспиту, у роботі програмного забезпечення відбувалися технічні збої, що вплинули на результат іспиту. Про технічні збої позивачем повідомив комісію одразу після закінчення іспиту шляхом надання відповідної заяви, в якій просив надати можливість повторного складання іспиту, втім, кадрова комісія № 2 формально розглянувши цю заяву позивача, без встановлення факту відбуття збоїв, що вплинули на результат іспиту, прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Позивач вказав, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113) чітко визначений предмет атестації. Так, до його складу не входить оцінка загальних здібностей та навичок з використанням комп'ютерної техніки, отже включення вказаного етапу тестування до атестації є порушенням цього та інших Законів, що регулюють спірні правовідносини, а також Конституції України, якою визначено, що діяльність прокурорів врегульовано виключно законами. Посилаючись на те, що затверджений Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 22 Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок), є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом, позивач зауважив на тому, що він не може вважатися достатньою підставою включення до атестації зазначеного етапу, оскільки її метою є виявлення професійних знань та навичок, а не загальних здібностей. Позивач зазначив, що під час проведення атестації не враховано положення Закону України «Про освіту».
Згідно з викладеним у позові кадровою комісією № 2 порушено п. 2 розділу ІІІ Порядку через неприйняття будь-яких рішень про призначення в один день двох етапів атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження та складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. До цього ж, кадровою комісією № 2 порушено терміни оприлюднення графіку складання іспитів, що має становити не менше ніж п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Посилаючись на висновок експерта позивач зазначив, що тестування, за наслідком якого ним отримано недостатній бал, а комісією прийнято спірне рішення, проведено із порушенням встановлених вимог щодо його анонімності, оскільки логіни, дані учасників не були анонімними, а отже будь хто мав змогу вплинути на результати оцінювання,
Спірне рішення від 09.04.2020 № 337 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» прийнято кадровою комісією № 2 за відсутності позивача, що є грубим порушенням п. 14 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113.
Позивач також зазначив, що він взагалі не підлягав атестації, оскільки його на підставі наказу військового прокурора об'єднаних сил від 16.01.2020 № 75-к призначено на посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності. Зазначена посада відповідає тій, що визначена п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру» - заступник керівника підрозділу обласної прокуратури, а відтак на підставі п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113 на нього не розповсюджуються положення цього розділу щодо проходження атестації.
Відповідач 1 проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві та письмових документах по справі, наданих в ході розгляду справи.
Згідно з викладеним у відзиві атестація прокурорів є передбаченою законодавством України процедурою та позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII. Законом № 113-ІХ передбачено, що атестація може включати й інші етапи, проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, перелік таких етапів визначається у Порядку. Складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, як складової атестації передбачено відповідним порядком.
Позивач внаслідок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички отримав 85 балів, що є менше встановленого прохідного балу, а тому його не було допущено до проходження наступного етапу атестації. Відповідач 1 вважає необґрунтованими посилання позивача на наявні технічні збої, що вплинули на результат проходження ним іспиту, оскільки під час проходження іспиту позивач про будь-які програмні збої комісію не повідомляв, із заявою про повторне проходження тестування позивач звернувся до кадрової комісії після складання іспиту. Відповідач 1 зауважив, що ТОВ «Сайметрікс-Україна», послуги якого використовувались прокуратурою для оцінки здібностей учасників атестації, листом від 02.03.2020 № 20320-1 засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування лише 02.03.2020, що призвело до тимчасового зриву тестування, у подальшому та станом на 05.03.2020 жодних технічних проблем не зафіксовано.
Порядок у редакції наказу Генерального прокурора від 04.02.2020 допускає проведення в один день іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Посилання позивача на Закон України «Про освіту» не заслуговують на увагу, оскільки наведені ним норми мають інший предмет регулювання та не стосуються атестації прокурорів.
Щодо правонаступництва комісії, у зв'язку із ліквідацією другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, то законодавством України не визначено, який орган можна вважати правонаступником відповідної кадрової комісії. Відповідач 1 також не може вважатись правонаступником цих комісій. За його посиланнями, кадрова комісія № 2 та Друга кадрова комісія є однією тією самою особою.
У судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою від 27.05.2020 позов залишено без руху. Ухвалою від 09.06.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2020, яке відкладалось на 21.07.2020 та 13.08.2020. Ухвалою від 22.07.2020 судом витребувано додаткові докази у справі. 13.08.2020 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.09.2020. Ухвалою від 14.09.2020 судом витребувано додаткові докази у справі. 17.09.2020 підготовче засідання відкладено на 28.09.2020. У підготовчому засіданні 28.09.2020 оголошувалась перерва до 26.10.2020. Ухвалою від 07.10.2020 продовжено Офісу Генерального прокурора строк на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2020 про надання доказів у справі. Ухвалою від 26.10.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/8459/20-а. Ухвалою від 15.04.2021 справу прийнято до провадження судді Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С. Ухвалою від 17.08.2022 провадження у справі поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 21.09.2022, 21.09.2022 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2022. Через невідбуття судового засідання, призначеного на 26.10.2022, судове засідання було відкладено на 15.11.2022.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проходив службу у Військовій прокуратурі об'єднаних сил.
19.09.2019 набрав чинності Закон № 113, п.п. 6, 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
10.10.2019 ОСОБА_1 подано заяву на ім'я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір проходження атестації.
Наказом в.о. Військового прокурора об'єднаних сил від 16.01.2020 № 58к призначений на посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності. На цій посаді позивач перебував під час проведення атестації.
Наказами Офісу Генерального прокурора від 07.02.2020 № 77 створено першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, від 07.02.2020 № 78 - другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур (у тому числі військових прокуратур регіонів України і об'єднаних сил).
Головою першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, відповідно до протоколу від 20.02.2020 № 1 затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та графік складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (позивач відповідно до графіку включений до 1 групи з визначенням дати тестувань - 05.03.2020).
Наказом Офісу Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту» встановлено прохідний бал - 93, вказано про оприлюднення цього рішення не пізніше 24.02.2020 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
За результатами складання 05.03.2020 першого іспиту на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивач отримав 79 балів та був допущений до здачі того ж дня другого іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відповідно до відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 отримав: вербальний блок - 81 бал; абстрактно-логічний блок - 88 балів; середній арифметичний бал - 85.
В день складання іспиту та після його складання ОСОБА_1 звернувся до голови другої кадрової комісії із заявою (вх. № 231 від 05.03.2020), в якій повідомив про відбуття збоїв у роботі програми, що вплинули на результат іспиту та просив надати можливість скласти іспит повторно в інший день.
09.04.2020 відбулося засідання Другої кадрової комісії до порядку денного якого, крім іншого, включено питання розгляду заяв прокурорів щодо повторного проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (у тому числі заяви позивача - друге питання порядку денного). Згідно з протоколом засідання комісії № 5 від 09.04.2020 за результатами розгляду заяв установлено, що за даними системи тестування та відповідно до відомостей про його результати, тестування з боку заявників було завершено, під час проведення тестування акти не складалися. Вказані прокурори жодних заяв щодо їх стану здоров'я з метою перенесення іспиту не надавали. Відповідно до вимог п.п. 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113 та положень п. 6 р. І, п. 6 р. ІІІ Порядку комісією вирішено ухвалити рішення про відмову таким прокурорам у призначенні нової дати тестування та неуспішне проходження атестації такими прокурорами.
У додатку 2 до протоколу № 5 від 09.04.2020 позивач визначений як такий, що не пройшов іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, набравши 85 балів.
09.04.2020 Кадровою комісією № 2 прийнято рішення № 337 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки», згідно з яким позивача не допущено до етапу проходження співбесіди та визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію. Рішення вмотивовано тим, що за наслідком проходження другого іспиту позивач отримав 85 балів, що є менше прохідного балу.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 02.06.2020 № 259 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора щодо створення кадрових комісій з атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також їх робочих груп», визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 07.02.2020 № 78 «Про створення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур».
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1697-VІІ (у редакції, чинній до внесення змін Законом №113-IX) систему прокуратури України становили: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
В подальшому Законом №113-IX, який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв'язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону №1697-VІІ.
Згідно зі ст. 7 Закону №1697-VІІ в редакції Закону №113-IX систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратури» прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Згідно зі змістом п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX прокурори, зокрема, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктами 8-14 цього розділу визначено, що положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на:
1) Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру";
2) осіб, які призначаються за результатами добору на посаду прокурора відповідно до пункту 20 цього розділу;
3) керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, його першого заступника, заступника, керівників підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, які займають свої посади станом на день набрання чинності цим Законом. Такі прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переводяться на аналогічні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;
4) осіб, яких призначено на посади першого заступника, заступника Генерального прокурора у період з 30.08.2019.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка:
1) професійної компетентності прокурора;
2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону № 113-IX, наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
У відповідності до пункту 2 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України проводиться відповідними кадровими комісіями, порядок роботи яких, перелік і склад визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Згідно із пунктом 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Згідно із пунктом 8 розділу І Порядку № 221 форми типових рішень за результатами атестації прокурора відповідної кадрової комісії визначені у додатку 1 до цього Порядку.
За приписами п. 7 цього розділу повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Заява, вказана у пункті 9 Розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно). Заява підписується прокурором особисто (пункт 10 Порядку № 221).
У відповідності до пунктів 1-4 розділів ІІ «Складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» та ІІІ «Складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» Порядку № 221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів та оприлюднює його на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Перелік тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу ІІІ «Складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» Порядку № 221 кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.
Згідно з п.п. 5-6 цього розділу прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
У свою чергу, відповідно до п. 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Спірним питанням даної справи є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації прокурора через отримання меншого за встановлений прохідний бал під час іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Проведення атестації прокурорів є обов'язковою складовою запровадженого Законом №113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та за своєю суттю є спеціальною процедурою, яка має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати свої повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, що стосувалась, зокрема, усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Так, атестація прокурорів проводиться відповідними кадровими комісіями та включає в себе три етапи, у тому числі, складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто у даному випадку менше встановленої наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 мінімально допустимої кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування - 93 бали, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Як встановлено судом, позивачем подано заяву про намір пройти атестацію у встановлений строк і за визначеною формою, у зв'язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. У заяві позивач зазначив про обізнаність із процедурою проведення атестації та її наслідками.
Судом також встановлено, що позивачем 05.03.2020, за результатами складання іспиту формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрано 85 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105). Ці результати відображено у відповідній відомості, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення власного підпису.
Як вбачається із протоколу другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 09.04.2020 року № 5 комісією розглянуто заяву позивача про повторне проходження тестування.
Заяву про повторне проведення атестації, вмотивовану технічними збоями під час проходження іспиту, позивач подав 05.03.2020 після завершення іспиту та отримання незадовільного результату. В момент проходження тестування, чи при засвідченні результатів своїм підписом у відомості позивачем незгоди з балом не зафіксовано.
Відповідно до пункту 7 розд. І Порядку якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Згідно з наявними в матеріалах справи документами тестування з боку заявника було завершено, під час проведення тестування відповідний акт не складався. У зв'язку з цим, другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур, керуючись пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу III Порядку № 221 прийнято рішення про відмову у призначенні нового дня для складання Іспиту на загальні здібності і навички та ухвалено рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
При наданні оцінці обґрунтованості доводів позивача про відбуття технічних збоїв та формальний підхід до розгляду надано ним заяви про призначення нової дати складання відповідного іспиту суд виходить із наступного.
Розгляд кадровими комісіями скарг і звернень прокурорів (слідчих прокуратур) здійснюється відповідності до вимог Порядку № 221 та Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17.10.2019 № 233 положеннями яких не передбачено надання відповідей кадровими комісіями на отриманні заяви. Згідно з пунктом 10 Порядку № 223 інформація про істотні питання, пов'язані з діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.
Варто зазначити, що сам факт звернення позивача із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження іспиту не є доказом їх наявності, а може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
У разі об'єктивної наявності технічних збоїв під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, чого в даному випадку не було. Про технічні збої позивач міг зазначити також у відомості, в якій ставив підпис відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат, але він цього не зробив.
Листом ТОВ «Сайметрікс Україна» від 27.04.2020 № 270420-1 засвідчено технічну несправність 02.03.2020, що призвело до тимчасового зриву тестування під час його проведення. У наступні дні з 3 по 5 березня 2020 року не зафіксовано жодних технічних проблем. У листі ТОВ «Сайметрікс Україна» від 11.06.2020 № 06/0620 зазначено, що у період тестування з 02 по 05 березня 2020 року не відбулось помилок та збоїв у роботі інструменту «PSYMETRICS», однак 02.03.2020 відбувся збій у роботі серверу.
Вищенаведений лист ТОВ «Сайметрікс-Україна» спростовує доводи позивача про наявність технічних збоїв програмного забезпечення в день складання ним іспиту.
Вказане свідчить про те, що позивачем було набрано 85 балів, а відомість про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки є належним та допустимим доказом ненабрання прохідного балу для успішного складання іспиту.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано суду доказів того, що тестування було перервано, доказів наявності технічних збоїв під час тестування. Самі лише звернення позивача із заявою про призначення посошної дати складання іспиту із посиланням на відбуття технічних збоїв не можуть вважатись належними доказами обставин, на які він посилається як такі, за яких, на його думку, відбулося порушення його прав.
Питання перенесення кадровою комісією дати іспиту прокурора врегульовано п. 11 розділу І Порядку, водночас, даний випадок не підпадає під його дію.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно доводів позивача про те, що іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки протиправно призначені в один день суд зауважує, що зазначене передбачено абз. 2 п. 2 р. ІІІ Порядку, який внесено до нього згідно з Наказом Офісу Генерального прокурора № 65 від 04.02.2020, відповідні зміни набрали чинності 05.02.2020.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що графік складання тестування був оприлюднений на сайті Офісу Генерального прокурора 01.03.2020, тобто в порушення Порядку пізніше ніж за 5 днів до іспиту, якій відбувся 05.03.2020, то слід зауважити таке. Сам файл із графіком, який завантажено на сайт, за посиланнями позивача, створено 28.02.2020, про що він надає скрін інтернет сторінки. Водночас, доказів його публікації на сайті пізніше, а саме 01.03.2020, позивач суду не надав. Крім цього, із ґрунтовними заяви щодо цього позивач до комісії не звертався (із заявою про перенесення іспиту з цієї підстави тощо).
Крім цього, суд зазначає, що наведені доводи позивача на порушення строку оприлюднення графіку складання іспиту чи ненадання позивачу рішення про призначення 2 етапів атестації в один день,як само й інші доводи, що стосуються процесуальних питань проходження атестації, не впливають на отриманий позивачем результат іспиту з у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, що й став підставою прийняття оскаржуваного рішення.
При оцінці доводів позивача про неможливість оцінки загальних здібностей та навичок під час проведення атестації прокурорів, оскільки це прямо не передбачено законами та метою атестації є оцінки професійних знань та навичок такої особи, суд виходить із такого.
Пунктами 12, 13 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Водночас, абз. 4 п. 13 передбачено, що атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Отже, законом прямо передбачено, що атестація може включати інші етапи, ніж визначені у п. 13 Розділу II Закону №113-IX та такі етапи визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Такий Порядок проходження прокурорами атестації затверджено наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, він є чинним та був чинним у відповідних редакція під час подання позивачем заяви про бажання пройти атестацію та під час її проходження позивачем. Пунктами 5 та 6 розділу І Порядку № 221 складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки передбачено у якості невід'ємного етапу проходження атестації. Положення Закону №113-IX на день ухвалення рішення у даній справі також є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому підстави для незастосування його або Порядку відсутні.
Стосовно посилань позивача на пп. 1 п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 в частині того, що положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на позивача як прокурора, який після набрання чинності цим Законом призначений на адміністративну посаду, передбачену п. 10 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру" (заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури), то суд їх не приймає з огляду на таке.
Позивача наказом в.о. військового прокурора об'єднаних сил від 16.01.2020 № 58к призначений на посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (з покладенням обов'язків забезпечення повноважень прокурора у провадженнях за фактами безповоротних втрат військовослужбовців у небойовій обстановці) управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності Військової прокуратури об'єднаних сил.
Так, до запровадження реформування системи органів прокуратури та набрання Законом № 113-IX чинності і внесення змін до Закону №1697-VІІ стаття 39 передбачала адміністративні посади: у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах (ч. 1), у військових прокуратурах (ч.2), у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (ч. 3).
Водночас, редакція ст. 39 цього Закону від 25.09.2019, тобто після внесення змін Законом №113-IX, передбачає лише такі адміністративні посади: в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (ч. 1) та у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є посади (ч. 3).
При цьому, частину другу статті 39 Закону України "Про прокуратуру", що визначала адміністративні посади у військових прокуратурах, виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019.
Відтак, в даному випадку посада заступника керівника підрозділу обласної прокуратури (що наявна в переліку у ст. 39 Закону №1697-VІІ в редакції Закону № 113) не тотожна посаді заступника керівника підрозділу військової прокуратури, що виключена із такого переліку із набранням чинності Закону № 113.
Отже, посада позивача не належить до адміністративних посад прокурорів, яких після набрання чинності Законом №113 призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру". Таким чином, п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 на позивача не розповсюджується, через що суд не приймає як необґрунтовані доводи позивача про непоширення на нього положень щодо проходження прокурорами атестації.
Доводи позивача про прийняття спірного рішення кадровою комісією без його присутності всупереч обов'язковій особистій участі прокурора в усіх етапах атестації, як передбачено Порядком, суд також не приймає, оскільки виходячи зі змісту п. 13 р. ІІ Закону № 113 та п. 6 р. І Порядку етапами атестації є іспити та проведення співбесіди, проведення засідання комісії (на якому прийнято спірне рішення) не є етапом атестації, а отже вимоги щодо особистої участі прокурора у такому засіданні чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Твердження позивача про порушення Порядку в частині анонімності тестування суд до уваги не бере, оскільки відповідних доказів позивача не надав; суд також не приймає посилання позивача на висновок № 64-20 від 10.07.2020 комп'ютерно-технічної експертизи процедур поводження з ідентифікаційними даними користувачів автоматизованої системи, оскільки висновок не містить будь-яких відомостей безпосередньо щодо позивача, щодо його даних та взагалі щодо іспиту саме 05.03.2020 (а не 02.03.2020, що досліджувалось експертом).
При прийнятті рішення по суті у цій справі судом також враховується те, що Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 №15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й «Про прокуратуру».
Тобто, запровадження Законом №113-IX атестації прокурорів пов'язано в тому числі із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах. Така атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є діючим і стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер по відношенню до позивача.
Запровадження законодавцем такого механізму реформування органів прокуратури України безперечно є втручанням у приватне життя особи прокурора у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності).
Проте, таке втручання у даному конкретному випадку прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету - відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України.
Міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у даному випадку є повністю співмірною із ступенем втручання держави з аналогічною метою у діяльність особи на посаді професійного судді, що було визнано і законним, і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20.01.2016 №1-в/2016.
При цьому, суд не знаходить підстав для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства на формування корпусу прокурорів системи органів прокуратури України та приватним інтересом заявника на продовження служби в органах прокуратури оминаючи процедуру атестації.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Крім того, суд відзначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки рішення Кадрової комісії № 2 з атестації регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 09.04.2020 № 337 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, позивач не надав суду належних доказів протиправності спірного рішення та підстав для його скасування, а інші позовні вимоги є похідними.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовну повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування індивідуального акту та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.11.2022.
Суддя А.С. Михайлик