Справа №638/17697/21
Провадження № 2/638/435/22
03 листопада 2022 року м.Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В. В.,
при секретарі - Рєзнік І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 4000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що з 2018 року перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , спільно мешкаючи у належній їй на праві власності квартирі. Під час цивільного шлюбу народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина мешкає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 . З серпня 2020 року між позивачем та відповідачем сімейні стосунки припинені, з того часу відповідач не надавав матеріальної допомоги та в загалі припинив цікавитись життям спільної доньки. Також зазначила, що позивач неофіційно працевлаштований та займається вантажоперевезеннями, інших дітей, непрацездатних батьків на утриманні не має. Позивач з 24.09.2019 року по 08.08.2022 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Розмір щомісячних витрат на спільну дитину складають: 4200 грн. - вартість дошкільного виховання; 1500 грн. - витрати на засоби дитячої гігієни; 1000 грн. - витрати на одяг для дитини; 4000 грн. - витрати на повноцінне харчування. Позивачка вказує на те, що вона одна не може забезпечити такий рівень витрат, тому вважає що батько (відповідач по справі), який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти щомісячно в розмірі 4000 грн., але на менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які покриватимуть хоча б половину вищезазначених щомісячних витрат на спільну дитину.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким ОСОБА_2 погоджується з позовними вимогами позивача частково, а саме має змогу сплачувати аліменти на її користь для утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1500 грн., але не менше 50%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.11.2021 року. Відповідач стверджує, що до звернення позивачки до суду він добровільно сплачував кошти на утримання дитини. Крім того, відповідач залишив все нажите майно, в тому числі автомобілі, які відповідач міг би використовувати для отримання доходу. На даний час відповідач не має доходу, оскільки не є працевлаштованим, знаходиться в пошуку роботи, тому суму аліментів, яку бажає стягнути з нього позивачка, на даний час сплачувати не має змоги. Також, відповідач заперечує проти розрахунку витрат на утримання дитини, вважає його не обґрунтованим та завищеним. Просить суд задовольнити позовні вимоги частково, та призначити аліменти у розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Від позивача судом отримана відповідь на відзив, де остання зазначила, що доводи відповідача про добровільну сплату аліментів є хибними. Відповідач жодними письмовими доказами не довів суду обставини, що він є безробітним, залишив все нажите майно позивачці. Також зазначила, що витрати на приватний розвиваючий дошкільний заклад «Бебі Клуб» обгрунтовані, так як дитина отримує необхідні знання та навички за навчальним планами, які в комунальному закладі відсутні, а послуги додаткових репетиторів будуть коштувати дорожче ніж витрати на відвідування клубу.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 18.11.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надіслала заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В своєму відзиві на позовну заяву просив суд проводити розгляд справи без його участі.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.4 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.
Сторони у справі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.08.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Неповнолітня дитина перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею, що підтверджується копією довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 03.11.2021 року та копією довідки ТОВ «РА «МЕГАПОЛІС» №21 від 19.07.2021 року. Даний факт не заперечується відповідачем.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. ч. 1-3 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17, який підлягає врахуванню судом першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить вимогам сімейного законодавства, оскільки розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, аналізуючи положення статтей 182 та 184 СК України, необхідно дійти висновку, що під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний врахувати, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі не повинен бути меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України.
На момент ухвалення судом рішення неповнолітній доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 3 роки. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» 50% прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років з 1 січня 2022 року становить 1050 гривень.
Відповідно положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадків, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням досліджених доказів та встановлених обставин справи, а також наданих пояснень у заявах по суті, суд вважає доведеним позивачем фактичний щомісячний розмір витрат на дитину з урахуванням її віку. За таких обставин, суд доходить висновку, що у зв'язку із об'єктивною потребою неповнолітньої дитини в забезпеченні належного матеріального утримання та фізичного, розумового і духовного розвитку дитини відповідного віку, позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно. Суд враховує, що вказаний розмір аліментів не є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Водночас, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не довів суду належними доказами обставини, які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, зокрема, щодо його матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, фінансової можливості, інші обставини, які б унеможливлювали стягнення аліментів у заявленому позивачем розмірі. Відповідач також не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням вказаної норми позовна вимога позивача щодо початку стягнення аліментів з 10.11.2021 року підлягає частковому задоволенню, тобто, з дня пред'явлення позову 17.11.2021 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.182, 184, 191 СК України, ст.ст. 12,13,76-83,141,258,259,264,265,268, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Харківська область, Богодухівський район, с. Колонтаїв) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: Харківська область, Богодухівський район, с. Колонтаїв), судовий збір на користь держави у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 коп..
Рішення суду щодо стягнення аліментів у частині суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Щепіхіна В. В.