Постанова
Іменем України
17 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 344/2389/20
провадження № 61-4999св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстім ЛТД»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., Томин О. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстім ЛТД» (далі - ТОВ «Екстім ЛТД») про визнання дій незаконними, зобов'язання виконати технічні умови на приєднання житлового будинку до мереж водопостачання і водовідведення та ввести будинок в експлуатацію, забезпечення проживання у будинку і користування комунальними послугами мешканців будинку на період усунення його недоробок.
Позов мотивований тим, що 22 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Екстім ЛТД» укладений договір № 89 купівлі-продажу квартири, що буде створена в майбутньому, відповідно до умов якого продавець зобов'язався забезпечити будівництво об'єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію, після введення будинку в експлуатацію та оформлення всіх необхідних документів протягом тридцяти робочих днів направити покупцю повідомлення про необхідність з'явитися для підписання акту прийому-передачі. Відповідно до пункту 1.5 договору термін введення в експлуатацію будинку - четвертий квартал 2014 року.
Листом від 25 квітня 2016 року ТОВ «Екстім ЛТД» повідомило, що 04 квітня 2011 року між Т0В «Екстім ЛТД» та ТОВ фірма «Екстім» (ТОВ «Передмістя 2000») підписаний договір про передачу функцій замовника по будівництву групи багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 . Згідно умов цього договору ТОВ «Екстім ЛТД» взяло на себе зобов'язання за власні кошти здійснити будівництво цього житлового будинку та передати у власність інвесторам придбані ними квартири.
09 березня 2017 року ТОВ «Екстім ЛТД» повідомило позивача, що будинок зданий в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об'єкту до експлуатації та протягом тридцяти днів вона зобов'язана підписати акт прийому-передачі квартири.
В акті приймання передачі об'єкту незавершеного будівництва від 06 квітня 2017 року відповідач не вказав, що не виконав технічні умови на систему водопостачання і водовідведення будинку.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 квітня 2017 року позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , де проживає разом з батьками.
У листопаді 2017 року позивач звернулась з іншими мешканцями будинку до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з проханням укласти договори на водопостачання та водовідведення, проте отримала відмову, яка мотивована тим, що відповідач не виконав вимоги статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо виготовлення технічних умов на приєднання до мереж водопостачання та водовідведення, та не затвердив їх у встановленому законом порядку, не подав на розгляд в КП «Івано-Франківськводоекотехпром» проект мереж водопостачання та водовідведення до житлового будинку по АДРЕСА_3 .
Наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 138 від 22 листопада 2017 року декларацію № ІФ 143163200435 від 15 листопада 2016 року про готовність об'єкта до експлуатації скасовано. Послуги централізованого водопостачання та водовідведення на будинок надавалися КП «Івано-Франківськводоекотехпром» по тимчасовому договору № 4596 від 22 січня 2018 року, укладеному з забудовником ТОВ «Екстім ЛТД», термін дії якого закінчився 01 травня 2019 року.
Вважає, що такі дії відповідача є незаконними та порушують її права, оскільки внаслідок недоробок відповідача по водопостачанню будинку, на теперішній час вона не має змоги укласти договір на постійній основі з КП «Івано-Франківськводоекотехпром».
Позивач просила:
визнати дії ТОВ «Екстім ЛТД» незаконними;
зобов'язати ТОВ «Екстім ЛТД» виконати технічні умови на приєднання житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 до мереж водопостачання і водовідведення та ввести будинок в експлуатацію;
забезпечити проживання у будинку і користування комунальними послугами мешканців будинку на період усунення його недоробок.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року, яке залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, як власник квартири, користується послугами з водопостачання та водовідведення КП «Івано-Франківськводоекотехпром», особисто до надавача послуг з приводу продовження чи укладення нового договору не зверталась, водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 не припинено, а надається на підставі договору, який укладений КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з «ТОВ «ГУК», таким чином права позивача, як власника нерухомого майна - споживача, відповідачем не порушені.
Щодо позовних вимог про визнання дій ТОВ «Екстім ЛТД» незаконними, зобов'язання виконати технічні умови на приєднання житлового будинку по АДРЕСА_3 до мереж водопостачання і водовідведення, введення будинку в експлуатацію, забезпечення проживання у будинку і користування комунальними послугами мешканців будинку на період усунення його недоробок, то такі не підлягають до задоволення у зв'язку з тим, що позивачем не представлено доказів існування, передбачених статтею 11 ЦК України, підстав виникнення у відповідача перед позивачем обов'язків щодо багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 . Предметом Договору купівлі-продажу квартири, що буде створено у майбутньому № 89 від 22 вересня 2014 року було виключно приміщення квартири АДРЕСА_4 , і виключно щодо цього приміщення, а не щодо багатоквартирного житлового будинку в цілому.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду підтвердила, що послуги з водопостачання та водовідведення до належної їй квартири надаються.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 904/740/18. Суди не звернули увагу, що будинок не введений в експлуатацію, що є перешкодою для укладення договорів з постачальниками, а ввести в експлуатацію зазначений житловий будинок зобов'язаний відповідач. Суди не надали оцінку тій обставині, що декларацію № ІФ 143163200435 від 15 листопада 2016 року про готовність об'єкта до експлуатації скасовано наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 138 від 22 листопада 2017 року. Зазначає, що в результаті колективного звернення мешканців будинку до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з проханням укласти договори на водопостачання та водовідведення, отримано інформацію від 04 грудня 2017 року про відмову в укладені договору з ОСОБА_2 , яка, на думку позивача, є належним доказом підтвердження факту звернення позивача до КП «Івано-Франківськводоекотехпром» з проханням укласти договори на водопостачання та водовідведення, а висновки судів в цій частині є помилковими.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/2389/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2022 року матеріали цивільної справи № 344/2389/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 червня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК Українипідстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 904/740/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 22 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Екстім ЛТД» укладений договір № 89 купівлі-продажу квартири, що буде створена у майбутньому, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа ТОВ «Екстім ЛТД» № 35 від 25 квітня 2016 року, 04 квітня 2011 року між ТОВ «Екстім ЛТД» та ТОВ фірма «Екстім» (ТОВ «Передмістя 2000») підписаний договір про передачу функцій замовника по будівництву групи багатоквартирних житлових будинків з комплексом розширеної інфраструктури торгівлі та побутового обслуговування на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 . 15 листопада 2014 року договір оренди землі № 153 від 23 травня 2011 року, укладений між Івано- Франківською міською радою та ТОВ фірмою «Екстім» (ТОВ «Передмістя 2000») припинив свою дію, що унеможливлює введення даного об'єкту в експлуатацію.
Декларація про готовність об'єкту до експлуатації № ІФ 143163200425 зареєстрована 15 листопада 2016 року.
06 квітня 2017 року ТОВ «Екстім ЛТД» та ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі об'єкту завершеного будівництва.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Наказом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 138 від 22 листопада 2017 року скасовано декларацію № ІФ 143163200435 від 15 листопада 2016 року про готовність об'єкта до експлуатації.
Відповідно до інформації КП «Івано-Франківськводоекотехпром» від 13 березня 2018 року для тимчасового надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення власникам квартир будинку по АДРЕСА_3 , укладений договір № 4596 від 22 січня 2018 року між КП «Івано-Фрківськводоекотехпром» та ТОВ «Екстім ЛТД», пунктом 4.3 якого передбачено, що тимчасові водопровідні лінії утримуються за рахунок «Абонента» і на баланс КП «Івано-Франківськводоекотехпром» не беруться. Зазначений житловий будинок ТОВ «Екстім ЛТД» передано на баланс та обслуговування ТОВ «Громадська управляюча компанія» згідно договору № 22/11 від 22 листопада 2016 року.
Відповідно до листа від 22 листопада 2018 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради встановлено, що для правомірного під'єднання будинку до централізованих мереж водопостачання та водовідведення виконавцю робіт необхідно затвердити нові технічні умови та виготовити на їх основі проект зовнішніх сантехнічних мереж, який буде підставою для виконання робіт із будівництва зовнішніх інженерних мереж будинку. Для зручності мешканців будинку КП «Івано-Франківськводоекотехпром» і на далі продовжуватиме надавати відповідні послуги згідно діючого договору. Позивачу запропоновано продовжити даний договір, або укласти новий, у випадку, якщо спірні питання між нею та ТОВ «Екстім ЛТД» не будуть вирішені до закінчення строку діючого договору.
У відповіді виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 06 травня 2019 року зазначено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 19 квітня 2019 року, встановлено, що послуги централізованого водопостачання та водовідведення на будинок по АДРЕСА_3 надаються на підставі договору № 4596 «Про тимчасове надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення» від 22 січня 2018 року, укладеного з забудовником - ТОВ «Екстім ЛТД», термін дії якого закінчився 01 травня 2019 року. Укладання договорів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення з індивідуальними споживачами, які проживають в багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 буде можливе після приведення зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення у відповідність технічним умовам та дотриманні вимог визначених статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
27 вересня 2021 року ОСОБА_1 зверталася на урядову гарячу лінію щодо відключення багатоквартирного житлового будинку від водопровідної мережі по АДРЕСА_5 . У відповіді на вказане звернення від 13 жовтня 2021 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зазначено, що 06 жовтня 2021 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» уклало договір з ТОВ «ГУК» на послуги водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 і відключати даний будинок від мереж водопостачання не планує.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20) зазначено, що «у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2021 року у справі № 680/195/19 (провадження № 61-18748св20) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов'язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту». […] У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що «порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову». У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях».
Встановивши відсутність порушення ТОВ «Екстім ЛТД» прав позивача ОСОБА_1 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги про те, що судами не надана оцінка тій обставині, що декларація № ІФ 143163200435 від 15 листопада 2016 року про готовність об'єкта до експлуатації скасована, є необґрунтованими з огляду на висновки, викладені у пунктах 71 - 73 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 210/5027/17, в якій зазначено, що «водночас, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 20 травня 2021 року у справі №826/7115/17, згідно з якими прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію є останнім етапом створення об'єкта архітектури, а зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього. З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації за Позивачем права власності на новостворений об'єкт містобудування (приміщення кафе), також вичерпала свою дію декларація про введення об'єкта в експлуатацію. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18».
Доводи касаційної скарги про помилковість висновків судів щодо неналежності доказу (інформації від 04 грудня 2017 року КП «Івано-Франківськводоекотехпром» про відмову в укладені договору з ОСОБА_2 ), є безпідставними, оскільки не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди позивача з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 904/740/18, не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини справи у цій справі та фактичні обставини у постанові на яку посилається позивач є різними.
Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційних скарг, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
З урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 210/5027/17 та меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук