Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21 листопада 2022 року м. ХарківСправа № 922/534/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61036, м. Харків, вул. Тепловозна, 8)
до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) , 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції 16) , 3) Фізичної особи - підприємця Гапоненко Павла Юрійовича ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсним договору, визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна
за участю представників:
прокурора - Владимирець А.О.;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився;
відповідача 3 - не з'явився;
відповідача 4 - Рєзанова А.Б.,
В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Харківської міської ради; 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; 3) Фізичної особи - підприємця Гапоненко Павла Юрійовича, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п. 58 додатку 1 до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2018 № 5563-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гапоненком Павлом Юрійовичем (код РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємельяновою І.Г. і зареєстрованого в реєстрі за № 3805;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Гапоненко Павла Юрійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути, а Харківську міську раду Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4 в житловому будинку літ. "Б-4", загальною площею 71,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, пров. Подільський (колишня вулиця Гамарника), 15.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2022 р. о 12:20.
У зв'язку з відпусткою судді Смірнової О.В., яка триває більше чотирнадцяти днів, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені Господарським процесуальним Кодексом України, розпорядженням керівника апарату суду №95/2022 від 15.08.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/534/22.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справі № 922/534/22 визначено суддю Трофімова І.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 cправу №922/534/22 було прийнято до розгляду та розпочато її розгляд спочатку в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.09.2022 об 11:45
Представник Харківської міської ради подав до суду заяву (вх.№ 11307 від 06.10.2022) про зупинення провадження у справі, відповідно до якої просить суд зупинити провадження у справі №922/534/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
Крім того, представник Харківської міської ради подав до суду заяву (вх.№ 11306 від 06.10.2022) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Ухвалою від 16.08.2022 підготовче засідання було відкладено на "24" жовтня 2022 року об 11:15.
У підготовче засідання 24.10.2022 прибув прокурор та представник відповідача 4, інші відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву представника Харківської міської ради (вх.№ 11307 від 06.10.2022) про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі представник Харківської міської ради посилається на положення п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України та вказує, що правовідносини, які склалися між сторонами спору у справі №925/1133/18, яка переглядається у касаційному порядку Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є подібними до правовідносин у справі № 922/534/22.
Суд установив, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09 грудня 2021 року у справі № 925/1133/18 було зупинено провадження у справі № 925/1133/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ № 488/2807/17, № 483/448/20 та оприлюднення повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.
Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 7 ч.1 ст. 228 ГПК України передбачено не обов'язок суду, а право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19.
Суд вважає, що на даний час відсутні об'єктивні обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи викладене, положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що заява Харківської міської ради про зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі № 922/534/22, та те, що п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України передбачає право суду для зупинення провадження у справі, а не його обов'язок, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Харківської міської ради про зупинення провадження у справі.
Розглянувши заяву представника Харківської міської ради (вх.№ 11306 від 06.10.2022) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду представник Харківської міської ради вказує, що в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави. Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Однак, прокурор, попередньо, до звернення до господарського суду, не звертався з належним та обов'язковим повідомленням до Харківської міської ради для надання можливості відреагувати на порушення і самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.
Розглянувши заяву представника Харківської міської ради про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на приписи законодавства, на підставі яких подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
При цьому, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог статей 1, 2, 6, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Звертаючись до господарського суду із даним позовом прокурор вказав, що є самостійним позивачем, оскільки Харківська міська рада - один із відповідачів, яка є органом, уповноваженим територіальною громадою м. Харкова на розпорядження комунальною власністю, незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Тобто відповідне рішення міської ради, на думку прокурора, є незаконним, таким, що суперечить положенням діючого на той час законодавства, та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі - визнанню недійсним, у зв'язку з чим вищевказані нежитлові приміщення підлягають витребуванню.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Харківську міську раду одним із відповідачів у справі та заявив вимоги про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору недійсним та витребування майна у комунальну власність, суд дійшов висновку, що прокурором у даній справі доведено наявність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави без визначення органу уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин.
При цьому, суд зазначає про відсутність процесуального випадку поєднання позивача та відповідача в одній особі, що унеможливить розгляд даного спору, та те, що відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах у зв'язку із визначенням Харківської міської ради відповідачем у даній справі, означає відсутність відповідного суб'єкта, якого належить повідомляти у порядку, визначеному абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.
Таким чином, суд зазначає, що прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи, у зв'язку з чим заява представника Харківської міської ради про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача 2 та 3, щодо яких немає відомостей про направлення їм ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 2, 5, 13, 46, 50-51, 74, 177-183, 227, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви представника Харківської міської ради (вх.№ 11307 від 06.10.2022) про зупинення провадження у справі 922/534/22 - відмовити.
2. У задоволенні заяви представника Харківської міської ради (вх.№ 11306 від 06.10.2022) про залишення позову без розгляду - відмовити.
3. Підготовче засідання відкласти на 19.12.2022 на 11:00 год.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 113.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 25.11.2022.
Суддя І.В. Трофімов
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.