Справа № 635/6333/20 Номер провадження 22-ц/814/1800/22Головуючий у 1-й інстанції Бобко Т.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
17 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року (повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного та витрат за проведення експертизи,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі АТ «Харківгаз») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат за проведення експертизи.
Позов обґрунтовувався тим, що відповідно до договору купівлі-продажу АВМ № 719048 від 31 липня 2000 року відповідач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим є споживачем послуг з газопостачання за вказаною адресою.
За місцем проживання відповідача встановлено лічильник природного газу (ЗВТ) типу Gallus 2000 G4, зав. № 00244637, 1997 року випуску.
26 червня 2019 року при проведенні огляду вищевказаного лічильника виявлено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника та складено акт про порушення № 000174. Для участі в засіданні комісії з розгляду акта про порушення № 000174, що було призначено на 25 липня 2019 року, запрошено споживача. Після демонтажу зазначеного лічильника представником АТ «Харківгаз», замість зазначеного лічильника, у присутності споживача встановлено інший лічильник газу типу Gallus, про що зазначено в акті № 000174 від 26 червня 2019 року та запрошено споживача для проведення експертизи, яка призначена на 05 липня 2019 року в лабораторії.
05 липня 2019 року проведено експертизу лічильника за участю представника ДП «Укрметтестстандарт» та складено акт № 547 про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника Gallus 2000 G4, зав. № 00244637, 1997 року випуску, який було знято відповідно до акта № 000174 від 26 червня 2019 року.
05 липня 2019 року ДП «Укрметтестстандарт» надано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) Gallus 2000 G4, зав. № 00244637.
25 липня 2019 року було проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення № 000174 від 26 червня 2019 року та прийнято рішення про задоволення вказаного акта та проведено донарахування необлікованого об'єму природного газу за період з 26 грудня 2018 року по 26 червня 2019 року. Вартість донарахованих об'ємів склала 21 532,60 грн. Також вирішено, що на підставі пункту 8 глави 9 розділу Х Кодексу споживачем має бути компенсовані витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ та витрати, пов'язані з експертизою і встановленням нового ЗВТ у розмірі 2 952,32 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року у задоволенні позову АТ «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу відмовлено.
Стягнуто з АТ «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3000, 00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вартість донарахованого обсягу газу та вартість проведеної експертизи лічильника розрахована та пред'явлена до сплати споживачу ОСОБА_1 на підставі рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Харківгаз», оформлене протоколом № 3127 від 25 липня 2019 року, яке рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року визнано протиправним та скасовано, позов АТ «Харківгаз» є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Вимоги, які зазначені в апеляційній скарзі
Не погодившись із вказаним рішенням, представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» адвокат Тузко Н.Г. оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Харківгаз» в повному обсязі й вирішити питання про розподіл судових витрат.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
В обґрунтування апеляційної скарги було зазначено, що рішення суду першої інстанції про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та витрат за проведення експертизи ґрунтується лише на рішенні Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 лютого 2021 року, що є порушенням вимог статті 263 ЦПК України.
Зокрема вказує, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не прийнято до уваги положення підпункту 1 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС щодо порушень споживача та несанкціонованого споживання, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та чого здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Також зазначає, що АТ «Харківгаз» не доведено факт втручання в роботу газового лічильника, оскільки не встановлено факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Однак, АТ «Харківгаз» в повному обсязі надано докази на підтвердження несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника, яке полягало в несанкціонованому відборі природного газу шляхом підробки пломби заводу виробника на лічильнику газу, оскільки актом експертизи газового лічильника № 547 від 05 липня 2019 року чітко встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника. Існує доступ до відлікового механізму. Наявність пошкодження корпусу лічильника (корозія).
Посилається на те, що судом не прийнято до уваги те, що повірка приладу обліку газу проводиться представниками ДП «Укрметртестстандарт», які і надали довідку про непридатність вищевказаного газового лічильника. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку, що несанкціоноване втручання є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення викривлення даних обліку природного газу. Також зазначає, що судом не прийнято до уваги те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач вважає, що рішення суду ухвалено із дотриманням вимог чинного законодавства, а судом правильно встановлено обставини по справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 24484,92 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору № 74/301105, укладеного з ВАТ «Харківгаз», правонаступником якого є АТ «Харківгаз».
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням від 07 жовтня 1993 року серії НОМЕР_1 та вкладкою № НОМЕР_2 , у зв'язку з чим має пільги щодо зниження плати за споживання газу.
10 грудня 2014 року працівниками ПАТ «Харківгаз» за адресою: вул. Шевченка, 73/4, смт Коротич, Харківська обл., здійснено опломбування ПЛГ, про що складено акт на встановлення/зняття охоронної пломби на ПЛГ; відповідальність за збереження пломб згідно з актом покладено на споживача.
Зазначені обставини не оспорюються сторонами та встановлені рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року по справі № 646/6354/19 (провадження № 2/646/279/2021) за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківгаз» про визнання протиправним та скасування рішення, що набрало законної сили.
26 червня 2019 року працівниками АТ «Харківгаз» проведено огляд вузла обліку Gallus 2000 G4, зав. № 00244637, 1997 року випуску, за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами чого складено акт про порушення № 000174, яким встановлено такі порушення: ознаки зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра.
26 червня 2019 року лічильник газу Gallus 2000 G4 зав. № 00244637, направлено на експертизу, про що складено акт (протокол) щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 000174.
05 липня 2019 року комісією АТ «Харківгаз» спільно із ДП «Укрметртестстандарт» проведено експертизу лічильника газу Gallus 2000 G4 зав. № 00244637, що належить ОСОБА_1 , встановленого за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт № 547. Експертизою встановлено: невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника; існує доступ до відлікового механізму; наявність пошкодження корпусу лічильника (корозія); інші пошкодження відсутні, що підтверджується актом експертизи від 05 липня 2019 року № 547.
05 липня 2019 року ДП «Укрметртестстандарт» за результатами повірки видано довідку № 39-1-3/21412 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, а саме лічильника газу Gallus 2000, G4 зав. № 00244637 з підстав: невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовуються виробником лічильника; наявність пошкоджень та дефектів лакофарбового покриття лічильника.
25 липня 2019 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення прийнято рішення, оформлене протоколом № 3127, яким вирішено акт про порушення від 26 червня 2019 року № 000174 вважати таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задовольнити його у повному обсязі, провести донарахування об'ємів недооблікованого природного газу за період із 26 грудня 2018 року по 26 червня 2019 року у розмірі 21 532,60 грн. Розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу та його вартості обраховано згідно з актом-рахунком від 25 липня 2019 року. Також вирішено, що за рахунок споживача мають бути компенсовані витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ (засобу вимірювальної техніки) та витрати, пов'язані з експертизою і встановленням нового ЗВТ в розмірі 2 952,32 грн., відповідно до пункту 8 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС.
Згідно акта-розрахунку від 25 липня 2019 року, на підставі акта про порушення № 000174 від 26 червня 2019 року до споживача ОСОБА_1 , о/р АДРЕСА_3 , розраховано суму вартості спожитого об'єму природного газу у розмірі 21 532,60 грн. За період з 26 грудня 2018 року по 26 червня 2019 року витрата газу за граничними об'ємами споживання склала 3698,43 м3, при цьому за вказаний період на особовому рахунку споживача відображена витрата природного газу 1557,79 м3. Донарахований обсяг, визначений за граничними об'ємами споживання, склав 2140,64 м3 (3698,43-1557,79).
Відповідно до розрахунку витрат, пов'язаних з проведенням експертизи лічильника газу від 25 липня 2019 року, складеного на підставі акта експертизи лічильника газу № 547 від 05 липня 2019 року, загальна вартість наданих послуг склала 2 952,32 грн.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням комісії з розгляду акту про порушення № 000174 від 26 червня 2019 року, яке було оформлене протоколом № 3127 від 25 липня 2019 року, оскаржив його до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року (справа № 646/6354/19; провадження № 2/646/279/2021) позов ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Харківгаз», оформлене протоколом № 3127 від 25 липня 2019 року.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року залишено без змін.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суди встановили, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» не доведено належними та допустимими доказами факту несанкціонованого втручання позивача у роботу лічильнику газу. Також, судами у судових рішеннях зазначено, що сам факт наявності пошкодження лічильника газу за відсутності інших обов'язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу.
Позиція апеляційного суду
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно з законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 18 «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодекс ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильника газу.
Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодекс ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - це несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) зобов'язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Абзацами 1, 3 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодекс ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Так, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу вимагається встановлення факту, а не можливості, несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу), про що може свідчити встановлений факт несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника).
Сам по собі факт пошкодження пломби не є підтвердженням несанкціонованого відбору природного газу з газорозподільних систем (крадіжка газу).
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справа № 335/7587/19 (провадження № 61-19705св20).
Таким чином, для здійснення нарахування необлікованого об'єму природного газу, зокрема, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.
Згідно положень глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Відповідно до пунктів 8, 9, 11, 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРС, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРС зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Вартість необлікованого(донарахованого)об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Відтак, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) виключно у разі задоволення акту про порушення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів несанкціонованого втручання відповідача в роботу лічильника. Крім того, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року (справа № 646/6354/19), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 травня 2021 року та постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Харківгаз», оформлене протоколом №3127 від 25 липня 2019 року.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільних систем «Харківгаз» щодо того, що Кодекс ГРС безпосередньо передбачає порядок формування комісії з проведення експертизи та порядок проведення експертизи; що в результаті проведеної експертизи підтверджено факт втручання в газовий лічильник, на підставі чого вон має право здійснити донарахування, та на нього не покладено додаткового зобов'язання надання будь-яких беззаперечних доказів, є необґрунтованими, адже висновком експертизи лічильника не підтверджено наявності обов'язкових елементів складу правопорушення його наслідків у вигляді викривлення даних обліку природного газу та причинного зв'язку між порушенням і наслідками. Висновки комісії за результатами експертизи лічильника мали б відображати наявність не облікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу, що було б наслідком пошкодження лічильника. Проте, як вже зазначалось, таких даних висновком не встановлено.
Окрім іншого, як зазначено у вказаному висновку - лічильник немає механічних пошкоджень, отже, довільне трактування вимог Кодексу газорозподільних систем позивачем не може бути підставою для застосування до відповідача санкцій у вигляді донарахованого об'єму природного газу.
Доводи апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про те, що оператор ГРМ за порушення споживачем Кодексу ГРС у вигляді несанкціонованого газопроводу має право здійснити донарахування і на нього не покладено обов'язку з надання доказів, є необґрунтованими, оскільки для стягнення вартості необлікованого газу, тобто відшкодування збитків, необхідно встановити склад цивільного правопорушення, що неможливо без відповідних доказів.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів наявності такого порушення як несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, а тому можливість стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу з ОСОБА_1 відсутня.
Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України судом першої інстанції дана правильна та об'єктивна оцінка всіх доказів по справі.
Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції встановив, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких він дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги особи, яка подала апеляційну скаргу, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Крім того, відсутні докази щодо наявності підстав для стягнення судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 листопада 2022 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко