Справа № 643/15649/18 Номер провадження 22-ц/814/1141/22Головуючий у 1-й інстанції Харченко А.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
25 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,
суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року, у складі судді Харченко А.М.
по справі за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав, закріплення житла, -
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради задоволено.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Передано неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , органу опіки та піклування.
Закріплено право на житло за неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.06.2019 року залишено без задоволення.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що вона має право оскаржити заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.06.2019 року в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
08 квітня 2022 року, тобто через 1 рік 10 місяців після залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, до Полтавського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту ухвали Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення вона не отримувала, а тому була позбавлена можливості ознайомитися з причинами відмови суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Роз'яснено, що апелянту необхідно вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та надати копію апеляційної скарги для позивача.
Ухвала суду мотивована тим, що посилання ОСОБА_1 на неможливість оскарження рішення суду у встановлений законом строк через неотримання повного тексту ухвали Московського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року є необгрунтованим, оскільки повний текст даної ухвали суду вона отримала під розписку 30.06.2020 (а.с. 246), тому вказані обставини не можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.
Копію ухвали Полтавського апеляційного суду від 28.10.2022 ОСОБА_1 отримала 04.11.2022, що підтверджується її розпискою на супровідному листі.
11 листопада 2022 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 в якій вона вказала, що розгляд справи відбувся без участі відповідачів, оскільки вони були неналежним чином повідомлені про розгляд справи.
До даної заяви було долучено наступні документи: довідки від комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний багатопрофільний дитячий санаторій» від 04.03.2020 р. № 71 щодо пребування ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на оздоровленні з 01.10.2019 по 30.10.2019, з 01.11.2019 по 30.11.2019, з 02.12.2019 по 29.12.2019, з 06.01.2020 по 30.01.2020, з 02.02.2020 по 28.02.2020, з 02.03.2020 по дату видачі довідки (04.03.2020); повідомлення від комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради від 28.09.2020 № 1494 у якому вказано, що протягом вересня та жовтня 2019 року, ОСОБА_1 телефонувала до відділення та цікавилася станом здоровя ОСОБА_7 ; заява до директора філії Харківської дирекції АТ «Укрпошта» щодо надання відповіді про надходження з Московського районного суду м. Харкова судових повісток.
14 листопада 2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшла аналогічна заява, до якої було долучено наступні документи: довідки від 28.03.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ; копія першої сторінки апеляційної скарги; копія звернення ОСОБА_1 до прокуратури Московського району від 18.09.2019; копія скарги ОСОБА_1 до Президента України; копія скарги ОСОБА_1 до міського голови м. Харкова від 17.09.2019.
Зі змісту наданих ОСОБА_1 документів, не вбачається про повідомлення нових поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, окрім того, апелянтом не надано копії повного тексту апеляційної скарги для позивача.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За наведених обставин, враховуючи, що заявником не усунуті зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 28 жовтня 2022 року недоліки, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року має бути визнано неподаною та повернуто апелянту.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 червня 2019 року визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді: Г.Л. Карпушин
Л.М. Хіль