справа № 361/4657/22
провадження № 3/361/3101/22
25.11.2022
25.11.2022 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Процика Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ за контрактом,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 256532 від 12.09.2022 ОСОБА_1 12.09.2022 о 05.45 годині в с. Літочки по вул. Центральна, 1, керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей тремтіння пальців рук), та відмовився від огляду поліцейським із застосуванням приладу «Драгер» та медичного огляду на стан сп'яніння в Броварській лікарні в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його інтереси в суді представляє адвокат Процик Д.Г., який в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності посилаючись на те, що працівники поліції при складанні матеріалів допустили ряд порушень вимог чинного законодавства. Так в протоколі конкретно не вказано місце складання протоколу та місце скоєння адміністративного правопорушення, крім того порушили процедуру направлення водія на огляд на стан сп'яніння, а саме не запропонували ОСОБА_1 після відмови від освідування приладом «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу пройти медичний огляд безпосередньо в лікарні, і від такого огляду він не відмовлявся, після складання протоколу працівники поліції відпустили водія і він продовжив керування автомобілем, що ставить під сумнів зазначені в протоколі обставини щодо явних ознак алкогольного сп'яніння останнього.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи адвоката Процика Д.Г., суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.1112.2008 № 1103 та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Сам огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.п. 2-4 Порядку, п.п. 2, 6 Розділу І, п. 6 Розділу ІІ Інструкції).
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 3-4, 6 ст. 266 КУпАП, п.п. 6-8 Порядку, п. 7 Розділу І Інструкції).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
В ході розгляду справи було досліджено доданий до протоколу відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак працівники поліції не запропонували йому пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я.
Також суд звертає увагу, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.09.2022 заповнені шляхом заздалегідь підготовленого шаблону і інших варіантів пояснення, крім запропонованого поліцейським немає.
Згідно положень ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і стосовно яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами. Однак в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія, від керування автомобілем, як і відсутні відомості про передачу вказаного автомобіля іншій особі, як це передбачено ч. 7 ст. 266 КУпАП.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 52 рішення Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2008 року у справі «Романаускас проти Литви», яким визначено, зокрема, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим,
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення ЄСПЛ від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні встановлено, що уповноваженим органом процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому вважається недійсним.
Оцінивши наявні в цій справі докази, наявність певної неповноти і суперечностей, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами, та приходить до висновку про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.
Враховуючи обставини справи, керуючись ст. 7, 247, 251-252, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Н.С.Сіренко