ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2022Справа № 910/15938/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участі секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/15938/18
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 30; ідентифікаційний код: 41552248)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )
про визнання недійсними рішень, скасування реєстраційних дій
Представники учасників справи:
від позивача: Бойко Н.В., ордер серії АІ № 1216434 від 09.02.2022;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Воротиленко О.С., ордер серії АН № 1040748 від 22.07.2021.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати недійсним повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформлені протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018;
- скасувати реєстраційну дію відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", проведену 05.10.2018 Кашніковим Русланом Едуардовичем , Державне підприємство "Київоблреклама", на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018: Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 05.10.2018 10671100007026878; Кашніков Руслан Едуардович , Державне підприємство "Київоблреклама".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" прийняті з грубим порушенням прав та законних інтересів позивача як учасника цього товариства, всупереч положенням статуту товариства та нормам чинного законодавства, оскільки про скликання зазначених загальних зборів учасників позивач повідомлений не був, про проведення зборів та порядок денний зборів обізнаний не був, участі у зборах не приймав, з питань порядку денного зборів не голосував, а за його відсутності збори є неповноважними, що, на думку позивача, є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах 05.10.2018, та, як наслідок, підставою для скасування реєстраційної дії, проведеної на підставі незаконного рішення загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 (Суддя Ягічева Н.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15938/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/15938/18 відмовлено у задоволенні заяви про залучення третьої особи у справі ОСОБА_2 , а також клопотань позивача про повернення заяв відповідача без розгляду та про зупинення провадження у справі, закрито провадження у справі, на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 в частині закриття провадження у справі № 910/15938/18 скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 справу № 910/15938/18 передано для розгляду судді Нечаю О.В.
З огляду на надходження 17.11.2021 до Господарського суду міста Києва ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.11.2021 про витребування матеріалів справи № 910/15938/18, у зв'язку з поданням ОСОБА_2 касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, матеріали справи було передано до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 було закрито касаційне провадження у справі № 910/15938/18 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021.
29.12.2021 матеріали справи № 910/15938/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2022 прийнято справу № 910/15938/18 до свого провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2022.
09.02.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
У підготовче засідання 09.02.2022 з'явилась представник позивача, представник відповідача не з'явився, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 09.02.2022 судом було залучено ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та оголошено перерву до 02.03.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача та третю особу було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 02.03.2022.
Підготовче засідання, призначене на 02.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 08.06.2022.
У підготовче засідання 08.06.2022 з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 08.06.2022 судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі та оголошено перерву до 06.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 06.07.2022.
09.02.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи судових рішень у справі № 910/15925/18.
У підготовче засідання 06.07.2022 з'явилась представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з'явились, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 06.07.2022 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2022.
27.07.2022 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи, яке 27.07.2022 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-37/32194/22.
27.07.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
У судове засідання 27.07.2022 з'явився представник третьої особи, представники сторін не з'явились, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 27.07.2022 судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю, оголошено перерву до 03.08.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 03.08.2022.
03.08.2022 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відкладення розгляду справи, яке 03.08.2022 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-37/33771/22.
У судове засідання 03.08.2022 з'явився представник третьої особи, представники сторін не з'явились, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 03.08.2022 судом було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву до 17.08.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 17.08.2022.
У судове засідання 17.08.2022 з'явився представник третьої особи, представники сторін не з'явились, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 17.08.2022 судом було оголошено перерву до 07.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 07.09.2022.
У судове засідання 07.09.2022 з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 07.09.2022 представником третьої особи було подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу та залишення позову без розгляду, у задоволенні якого судом було відмовлено, а також відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 07.09.2022 представник третьої особи заперечував щодо доказів, долучених позивачем до позовної заяви. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 21.09.2022.
21.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про виклик свідків, заява про виключення зі складу доказів у справі протоколу загальних зборів №6 від 05.10.2018, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про повернення на стадію підготовчого засідання.
У судове засідання 21.09.2022 з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 21.09.2022 судом було відмовлено у задоволенні клопотань третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду, про повернення на стадію підготовчого засідання у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 12.10.2022.
12.10.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову та заява про виключення зі складу доказів копій установчих документів, долучених позивачем до позовної заяви.
У судове засідання 12.10.2022 з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 12.10.2022 судом оголошено перерву до 16.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 16.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2022 було витребувано у Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації всі документи з реєстраційної справи щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація".
01.11.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли копії документів з реєстраційної справи щодо ТОВ "Перша будівельна корпорація".
15.11.2022 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову, яка 16.11.2022 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за № 01-20/6104/22.
16.11.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заяви про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У судове засідання 16.11.2022 з'явились представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У судовому засіданні 16.11.2022 судом було досліджено копії документів реєстраційної справи щодо ТОВ "Перша будівельна корпорація", витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2022 у Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та встановлено, що вони за змістом співпадають із копіями документів, долученими позивачем до позовної заяви в якості доказів, а також відмовлено у задоволенні клопотань третьої особи про відкладення судового засідання.
Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник третьої особи надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.
У судовому засіданні 16.11.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд
30.08.2017 загальними (установчими) зборами засновників (учасників) ТОВ "Перша будівельна корпорація" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1 від 30.08.2017, про створення ТОВ "Перша будівельна корпорація", визначення місцезнаходження товариства, встановлення розміру статутного капіталу товариства, розподіл часток статутного капіталу між засновниками (учасниками), затвердження статуту товариства, обрання директора товариства.
Місцезнаходження ТОВ "Перша будівельна корпорація" засновники визначили за адресою: АДРЕСА_3 .
Для забезпечення діяльності ТОВ "Перша будівельна корпорація" за рахунок вкладів засновників (учасників) було створено статутний капітал товариства у розмірі 26 000 000,00 грн.
Вклад ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "Перша будівельна корпорація" в розмірі 16 250 000,00 грн, що відповідає 62,50% статутного капіталу, внесено шляхом передачі у власність товариства 5/8 частин нежилого приміщення (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Вклад ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "Перша будівельна корпорація" в розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 37,50% статутного капіталу, внесено шляхом передачі у власність товариства 3/8 частин нежилого приміщення (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
30.08.2017 проведено державну реєстрацію новоствореної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (ідентифікаційний код 41552548).
01.09.2017 державним реєстратором було зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 930,30 кв.м за ТОВ "Перша будівельна корпорація".
12.09.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" були прийняті рішення, які оформлені протоколом № 2 від 12.09.2017, про затвердження нової редакції статуту Товариства.
Відповідно до редакції статуту відповідача, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", протокол № 2 від 12.09.2017:
- до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, внесення змін до статуту Товариства, створення та відкликання виконавчого органу Товариства та ревізійної комісії, прийняття рішення про припинення Товариства, утворення (призначення) комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора тощо) (п. 9.2);
- про проведення загальних зборів учасників учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного - поштою цінним листом з описом та повідомленням про вручення або засобами кур'єрського зв'язку листом з описом та повідомленням про вручення. Повідомлення повинно бути вручене учаснику не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-хто з учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів (п. 9.8);
- кожен з учасників Товариства, присутній на загальних зборах учасників, має кількість голосів, що пропорційна розміру його частки у статутному капіталі Товариства і визначається за таким принципом, що на один відсоток статутного капіталу Товариства припадає один голос (п. 9.11);
- збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 100 відсотками голосів (п. 9.12);
- рішення з питань визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу Товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з Товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 75 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. Рішення з інших питань приймається простою більшістю голосів, присутніх на загальних зборах учасників (9.13).
05.10.2018 було проведено загальні збори учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", на яких були прийняті наступні рішення, оформлені протоколом загальних зборів № 6, зокрема, про припинення відповідача як юридичної особи, шляхом ліквідації за рішенням учасників; про призначення ліквідатором відповідача його директора - ОСОБА_4 ; про затвердження порядку проведення ліквідаційної процедури відповідача.
Як вбачається зі змісту протоколу № 6 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, на загальних зборах були присутні ОСОБА_4 , який представляв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 особисто та запрошений ОСОБА_5 .
Спірний протокол підписано ОСОБА_4 як представником ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_5 . Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. Підпис ОСОБА_1 на протоколі № 6 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018 відсутній.
Того ж дня, на виконання рішень загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", оформлених протоколом № 6 від 05.10.2018, державним реєстратором Кашніковим Русланом Едуардовичем було проведено реєстраційну дію відносно відповідача (номер 10671100007026878) "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації".
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що всупереч положенням статуту ТОВ "Перша будівельна корпорація" він не був повідомлений про скликання загальних зборах учасників товариства 05.10.2018, не був обізнаний про проведення цих зборів та їх порядок денний, участі у зборах не приймав, з питань порядку денного зборів не голосував, а за його відсутності збори є неповноважними.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ТОВ "Перша будівельна корпорація" зазначало, що на загальних зборах товариства, які відбулись 05.10.2018, ОСОБА_1 був присутній і голосував проти ухвалення рішення про припинення товариства. При цьому, на час проведення загальних зборів чинною була редакція статуту відповідача, затверджена протоколом № 3 від 18.07.2018 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", відповідно до пункту 9.9.19 якого рішення загальних зборів учасників з усіх питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Відтак, за твердженнями відповідача, оскільки рішення про припинення товариства прийнято 62,50% голосів учасників товариства, таке рішення є законним.
В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020, визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018. Визнано недійсним повністю з моменту затвердження статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлений протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018. Скасовано реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", проведені 19.07.2018 Бадаховим Ю.Н. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлених протоколом №3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 19.07.2018 10671070002026878; Бадахов Юрій Назірович , приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи; Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 19.07.2018 10671050003026878; Бадахов Юрій Назірович; приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна органу управління.
Також судом встановлено, що 06.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №10671110008026878 про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" за рішенням засновників.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом першим частини першої статті 116 ЦК України передбачено право учасника господарського товариства у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 97 ЦК України).
Згідно з положеннями частин 1, 2 та 4 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
06.02.2018 прийнято Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким визначено правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
У постанові від 22 червня 2021 року у справі № 910/7844/20 Верховний Суд вказав, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Оскільки Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту повинні були внесені до 17.06.2019.
За встановленими обставинами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/15925/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020, визнано недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлений протоколом № 3 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018.
Отже станом на 05.10.2018 (дата проведення спірних загальних зборів) діяв статут відповідача, затверджений протоколом загальних зборів учасників № 2 від 12.09.2017.
Матеріали справи не містять доказів того, що станом на день проведення спірних загальних зборів ТОВ "Перша будівельна корпорація" до статуту товариства вносились зміни з метою приведення його у відповідність до норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". При цьому, на дату проведення спірних загальних зборів не минув рік з дня набрання чинності цим Законом.
Відтак при вирішенні даного спору щодо правомірності рішень загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018 підлягають застосуванню положення статуту відповідача в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема, нормам Закону України "Про господарські товариства".
Так, пунктом 9.1 статуту ТОВ "Перша будівельна корпорація", в редакції протоколу загальних зборів учасників № 2 від 12.09.2017, визначено, що загальні збори учасників мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності товариства, внесеного до порядку денного зборів, згідно із цим статутом та законодавством.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Згідно з пунктом 9.8 статуту про проведення загальних зборів учасників учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного - поштою цінним листом з описом та повідомленням про вручення або засобами кур'єрського зв'язку листом з описом та повідомленням про вручення. Повідомлення повинно бути вручене учаснику не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів учасників. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Однак, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача як учасника ТОВ "Перша будівельна корпорація" про скликання загальних зборів на 05.10.2018 та їх порядок денний, як це передбачено п. 9.8 Статуту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Ураховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).
При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №907/167/17).
Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Однією з безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2020 у справі № 902/36/19).
Отже, порушення порядку повідомлення позивача при проведенні спірних загальних зборів учасників товариства хоча і мали місце, однак не можуть бути безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів від 05.10.2018 недійсними. У даному випадку визначальним є факт присутності або відсутності позивача при проведенні спірних зборів та, як наслідок, факт повноважності таких зборів.
Слід зазначити, що норми чинного Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначають поняття кворуму, за наявності якого загальні збори учасників товариства є повноважними.
Разом з тим, частинами 1, 2 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачалось, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.
Згідно з п.п. 9.12, 9.13 статуту ТОВ "Перша будівельна корпорація" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 100 відсотками голосів. Рішення з питань визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу товариства, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 75 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення з інших питань приймається простою більшістю голосів, присутніх на загальних зборах учасників.
Отже, учасники товариства при затвердженні статуту в редакції від 12.09.2017 реалізували надане їм законом право на встановлення іншого відсотку голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, а саме 100% голосів.
Відповідно до пункту 9.15 статуту голова загальних зборів учасників організує ведення протоколів загальних зборів учасників товариства, які мають бути підписані присутніми на загальних зборах учасниками, а також головою та секретарем загальних зборів учасників.
У тексті протоколу № 6 від 05.10.2018 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" зазначено, що на зборах були присутні учасники, що володіють 100% голосів.
При цьому, вказаний протокол підписано лише представником за довіреністю учасника ОСОБА_2 , який володіє 62,50% голосів - ОСОБА_4 як головою зборів та запрошеною особою ОСОБА_5 як секретарем зборів. Справжність підписів останніх посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н.
За твердженнями позивача, він не був присутній на загальних зборах учасників товариства 05.10.2018 та у голосуванні на цих зборах участі не брав, а відомості про його присутність, зазначені в протоколі № 6 від 05.10.2018, не відповідають дійсності.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18).
Відповідач під час розгляду справи не надав доказів належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників на 05.10.2018, як і не надав жодних доказів на підтвердження присутності позивача на вказаних загальних зборах, натомість заперечуючи проти задоволення позову, обмежився лише посиланням на відмінну редакцію статуту.
Слід зазначити, що вимога до учасника товариства підписати протокол загальних зборів не передбачена ані Законом України "Про господарські товариства" ані Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Так, ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що голова зборів товариства організує ведення протоколу; ч. 4 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає, що на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
Тобто жодний з цих законів не передбачає імперативу щодо підписання протоколу загальних зборів присутніми учасниками.
Поряд із цим така вимога погоджена учасниками в установчому документі товариства і вона не суперечить законодавству, а відтак повинна виконуватись.
В даному випадку відсутність підпису ОСОБА_1 на протоколі № 6 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018 свідчить на користь його відсутності на спірних загальних зборах.
Відсутність позивача на загальних зборах учасників товариства була обставиною, яка унеможливлювала прийняття рішень загальними зборами, оформленими протоколом № 6 від 05.10.2018, оскільки позивач володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 37,50%, а відтак за його відсутності, в силу приписів пунктів 9.12, 9.13 статуту, загальні збори не мали кворуму для їх проведення та прийняття рішення про припинення товариства.
За таких обставин вимога позову про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформлених протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Разом з вимогою про визнання рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" недійсними, позивачем заявлено вимогу про скасування реєстраційної дії, проведеної на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформлених протоколом № 6.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 7 вищевказаного закону визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17, від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 сформовано правовий висновок, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов'язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.
Відповідно до частини 10 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;
2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;
3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
У такому випадку, якщо суд встановить, що суб'єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.
Варто також зауважити, що виходячи із положень пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Тобто, вимоги щодо реєстраційних дій розглядаються господарським судом, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.
У постанові від 15.01.2020 у справі № 910/3648/19 Верховний Суд виклав правову позицію, відповідно до якої вимога щодо скасування дії з внесення в Єдиний держаний реєстр відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб. Отже, вимога про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу є наслідком порушення вимог законодавства у зв'язку із прийняттям спірних рішень загальними зборами учасників відповідача, тому є зверненою до відповідача похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаних рішень загальних зборів.
З урахуванням вищевикладеного, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом скасування реєстраційної дії, проведеної 05.10.2018 Кашніковим Русланом Едуардовичем , Державне підприємство "Київоблреклама" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018: Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 05.10.2018 10671100007026878; Кашніков Руслан Едуардович , Державне підприємство "Київоблреклама".
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на результат вирішення спору, судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 в розмірі 5 445,00 грн (3 524,00 грн + 1 921,00 грн), відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 та касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 залишаються за ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 129, 185, 191, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41552248) від 05.10.2018, оформлені протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018.
3. Скасувати реєстраційну дію відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41552248), проведену 05.10.2018 Кашніковим Русланом Едуардовичем , Державне підприємство "Київоблреклама", на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018, оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 05.10.2018: Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 05.10.2018 10671100007026878; Кашніков Руслан Едуардович , Державне підприємство "Київоблреклама".
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (Україна, 02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 30; ідентифікаційний код: 41552248) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 445 (п'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн 00 коп.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.11.2022
Суддя О.В. Нечай