Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1461/21
1-кс/287/178/22
"23" листопада 2022 р. м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 287/1461/21, -
У провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001202 від 02.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст. 246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
03.11.2022 року через канцелярію суду від судді ОСОБА_3 надійшла заява про самовідвід у справі № 287/1461/21, яка обґрунтована тим, що на розгляді судді ОСОБА_3 перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060260000606 від 11.10.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (справа № 287/359/14-к). 29.03.2018 року суддею ОСОБА_3 винесено вирок, яким ОСОБА_15 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок. На думку судді ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_15 стосовно якого ним, як головуючим суддею, 29.03.2018 року винесено обвинувальний вирок має також статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 62019000000001202 від 02.08.2019 року, яке також передано для розгляду йому, як головуючому судді, то у даному випадку склалася ситуація, яка спричиняє об'єктивно обумовлений внутрішній сумнів у сторонньої особи, щодо безсторонності судді, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, в обґрунтування своєї заяви про самовідвід суддя ОСОБА_3 зазначив, що ним також розглядалася справа про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який також має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 62019000000001202 від 02.08.2019 року (справа № 287/808/20). Під час розгляду вказаної справи ним досліджувалися дані, які характеризують ОСОБА_9 , письмові пояснення дружини ОСОБА_17 з приводу обставин, що викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Вказана обставина хоч і не вплине на законність та обґрунтованість прийнятого за результатами розгляду вказаного кримінального провадження рішення по справі, проте може викликати у стороннього спостерігача та учасників процесу враження необ'єктивного розгляду даної кримінальної справи та сумніви у неупередженості судді під час розгляду кримінальної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 287/1461/21 передано судді ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_18 у судове засідання не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід без його участі та відмовити у її задоволенні.
Суддя ОСОБА_3 для дачі особистих пояснень до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Від обвинуваченого ОСОБА_14 та його захисника адвоката ОСОБА_19 надійшли заяви з проханням розглядати подану суддею ОСОБА_3 заяву про самовідвід без їх участі, з приводу рішення покладаються на розсуд суду.
Від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшла письмова заява з проханням розглядати заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід без його участі. Не заперечує щодо задоволення самовідводу.
Представник ДП «Олевське ЛГ» ОСОБА_20 надав до суду письмову заяву з проханням розглядати заяву про самовідвід без його участі та без фіксації судового процесу. Рішення по справі винести на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , захисники ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , а також представник Олевської міської ради Житомирської області у судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Водночас кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена обов'язкова участь учасників провадження при розгляді заяви про самовідвід. Тобто, неявка учасників судового провадження, які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджають вирішенню питання про самовідвід.
Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід за відсутності судді ОСОБА_3 , прокурора, обвинувачених та їх захисників.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі частини 4 статті 107 КПК України, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши заяву про самовідвід, а також надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б, виходячи з розумної оцінки ситуації, якимось чином вплинути на хід цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи щодо певної особи чи питання (п. 2.4).
У § 125-127 рішення Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2011 року в справі «Агрокомплекс проти України», заява № 23465/03 суд повторює, що для визначення того, чи можна вважати суд «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6, слід звернути увагу, inter alia, на спосіб призначення його членів і строки їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи існують ознаки незалежності такого органу (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Фіндлей проти Сполученого Королівства» (Findlay v. the United Kingdom), від 25 лютого 1997 року, п. 73, Reports 1997-1).
Щодо питання «безсторонності» у розумінні пункту 1 статті 6, в усталеній практиці Суду чітко визначено, що стосовно цієї вимоги існують два критерії: суб'єктивний і об'єктивний. Передусім, суд має бути безстороннім з суб'єктивної точки зору, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-яку особисту прихильність або упередженість чи зацікавленість. Якщо немає доказів протилежного, діє презумпція особистої безсторонності. По-друге, суд має також бути безстороннім з об'єктивної точки зору - тобто, забезпечувати достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву з цього приводу (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Кіїскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland), заява № 26323/95, ECHR 1999-V (витяги)). Зокрема, при застосуванні об'єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки самих суддів, безсумнівні факти, що можуть служити підставою для сумніву в їхній безсторонності (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. The yiherlands) [ВП], заяви № 39343/98 та інші, п. 191, ECHR 2003-VI).
При вирішенні питання щодо наявності у певній справі обґрунтованих підстав для сумніву у дотриманні цих вимог, позиція відповідної особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можна вважати такий сумнів об'єктивно обґрунтованим (див. зазначене рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands), n. 194).
Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз'яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013). При цьому, здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що «…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі «Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності.
Аналізуючи зазначені вимоги закону, суддя приходить до переконання, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).
З матеріалів заяви про самовідвід вбачається, що на розгляді судді ОСОБА_3 перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060260000606 від 11.10.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (справа № 287/359/14-к). Крім того, суддею ОСОБА_3 також розглядалася справа про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому, ОСОБА_15 та ОСОБА_9 мають статус обвинувачених у кримінальному провадженні № 62019000000001202 від 02.08.2019 року.
Враховуючи наведене, обставини, які були вказані суддею ОСОБА_3 з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, є такими, що виключають його участь в розгляді даного кримінального провадження, а тому з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення можливих сумнівів щодо неупередженості судді, з метою гарантування об'єктивного здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд, вбачається необхідним заяву про самовідвід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 75, 80, 81, 82, 372 КПК України, суд -
Заяву судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі № 287/1461/21 - задовольнити.
Відвести суддю Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 62019000000001202 від 02.08.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.4 ст. 246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.4 ст.246, ч.3 ст.28 ч.3 ст.365, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Кримінальне провадження (справа № 287/1461/21) передати для визначення судді в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1