25 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/1112/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
без виклику сторін,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", м. Кременчук, Полтавська область (вх. № 3884 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 (повний текст складено 24.11.2021) у справі №917/1112/21 (суддя Ціленко В.А.),
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 77287,30грн,
09.07.2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (надалі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ") про стягнення 77287,30грн збитків, нарахованих на підставі пунктів 3.13. та 5.7. договору № 5447/18-КП-23 постачання природного газу від 28.12.2018, пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору в частині споживання у квітні 2019 року природного газу в обсязі, погодженому сторонами.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21 позов задоволено з мотивів його доведеності та обґрунтованості; стягнуто з відповідача на користь позивача 77287,30грн збитків та 2270,00грн судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначає, що право постачальника вимагати на підставі Правил постачання природного газу та укладеного договору від споживача відшкодування збитків за використання меншого/більшого обсягу від замовленого об'єму природного газу не звільняє позивача від тягара доказування понесених збитків.
Разом з цим судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених порушенням відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором в частині споживання у квітні 2019 року природного газу в обсязі меншому, ніж було узгоджено сторонами у п.2.1. договору, а погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків не звільняє від обов'язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21; встановлено учасникам справи строк до 05.01.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; розгляд вказаної апеляційної скарги ухвалено розпочати з 06.01.2022 без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 зупинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21, до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/6994/20.
15.08.2022 на адресу апеляційного суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшло клопотання, в якому позивач просить поновити провадження у справі №917/1112/21.
23.08.2022 на адресу апеляційного суду від ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" надійшло клопотання, в якому відповідач просить врахувати висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №917/1111/21, яка, на думку відповідача, є аналогічною цій справі.
Судом встановлено, що Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.06.2022 було прийнято постанову у справі №904/6994/20, якою касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 904/6994/20 залишено без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 задоволено клопотання АТ "НАК "Нафтогаз України" та поновлено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" ухвалено продовжити з 12.09.2022 без повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, було запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 була направлена сторонам рекомендованими поштовими повідомленнями на юридичні адреси: позивачу - поштове відправлення трек-номер 6102271448880 (отримано 22.09.2022); відповідачу - поштове відправлення трек-номер 6102271448898 (отримано 22.09.2022).
З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (77287,30грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
Колегія суддів також зазначає, що з урахуванням положень Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX), від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX), від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX) Східний апеляційний господарський суд здійснює розгляд справи №917/1112/21 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.12.2018 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" (споживач) було укладено договір №5447/18-КП-23 постачання природного газу від 28.12.2018 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствми, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Шляхом підписання додаткових угод №№ 1-15 сторонами було неодноразово внесено зміни до договору №5447/18-КП-23 постачання природного газу від 28.12.2018.
Окрім того, додатковою угодою № 2 до Договору постачання природного газу № 5447/18-КП-23 від 28.12.2018 року сторони домовилися застосовувати з 01.03.2019 року пункти 2.3., 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2 абз 2) підп. 3.9.2, п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п'ятий підп. 5) п. 6.2. підп. 8) п.6.2. підп. 4) п.6.3. абзац третій підп. 2) п.6.4.
Відповідно пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1. абз. 1) підп. 3.9.2, п.3.9. абзац четвертий підп. 5) п. 6.2. абзац другий підп. 2) п.6.4. цього Договору визнано такими, що втратили чинність.
Пунктом 3.13. Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо, фактичний об'єм (обсяг) використанню природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- якщо, фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф-Уn)хЦхК,
де: Vф - об 'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2,1 Договору;
Ц - ціна природного газу за цим Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Умовами п. 5.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 Договору, здійснюється наступним чином:
- постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору;
- постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту- претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
За умовами підп.8) п.6.2 Договору споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Вказані пункти Договору узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим.
Відповідно до п. 2.1., в редакції додаткової угоди №3 від 20.03.2019, постачальник передає споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 6439,00000 тис.куб.метрів.
У свою чергу, згідно з актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 у квітні 2019 року ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" прийняло від АТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ у обсязі 6088,297 тис.куб.метрів.
Тобто, у квітні 2019 року відповідач фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 350,70300 тис.куб.метрів (на 5,45%), ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1. Договору.
Відповідно до пп. 8 п. 6.2 договору споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору.
Згідно з пп. 4 п. 6.3 договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2019 АТ "НАК "Нафтогаз України" направило на адресу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Акт-претензію від 11.06.2019 за вих. №26-1825-19 про відшкодування збитків за квітень 2019 року у розмірі 77287,30грн.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №5447/18-КП-23 постачання природного газу від 28.12.2018 та недотримання використання відповідачем обсягів природного газу у квітні 2019 року, що стало підставою для нарахування збитків за недотримання обсягів фактично спожитого газу та подальшого звернення до Господарського суду Полтавської області.
Як вже зазначалось, Господарський суд Полтавської області 18.11.2021 ухвалив оскаржуване рішення у справі №917/1112/21, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 77287,30грн збитків.
Господарський суд першої інстанції визнав заявлений позов обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Разом з тим суд відзначив, що загальний розмір збитків завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем п. 2.1 договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил складає 77287,30грн та відповідає приписами чинного законодавства.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення збитків в розмірі за різницю між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного природного газу у квітні 2019 року.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) x Ц х K,
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
К- коефіцієнт, який визначається постачальникові та не може перевищувати 0,5.
Пунктом 3.13. Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- якщо, фактичний об'єм (обсяг) використанню природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- якщо, фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Уn)хЦхК, де: Vф - об 'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2,1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Отже, Правила постачання природного газу та укладений між сторонами договір передбачають право постачальника вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення обсягу використання замовленого об'єму природного газу.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За приписами ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК Укарїни) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
За вищенаведеними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність усіх елементів, що складають цивільне правопорушення, а саме: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. Відсутність хоча б одного елементу робить неможливим застосування відповідальності у вигляді збитків.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
Відтак, позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань і завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький по змісту висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 25.03.2021 у справі №910/4608/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що передбачений у Договорі порядок розрахунку збитків, за відсутності факту реально понесених збитків, не є підставою для розрахунку та стягнення збитків.
При цьому, посилання позивача, викладені у відповідь на відзив на те, що порядок відшкодування збитків, завданих суб'єктам ринку природного газу у правовідносинах між постачальниками та споживачами природного газу імперативно регулюються Розділом 6 Правил постачання природного газу (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), застосування яких є обов'язковим до даного виду правовідносин, колегією суддів відхиляються, оскільки зазначені Правила постачання регламентують порядок розрахунку збитків, в той час як у відповідності до загальних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Вказане право на стягнення збитків зі споживача (передбачене п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу) не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку передбаченому ГПК України.
У той же час, ані нормами Закону України "Про ринок природного газу", ані нормами Правил постачання природного газу позивача не звільнено від обов'язку доведення наявності збитків, протиправності поведінки відповідача та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, відступити від якої колегія суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2022 у справі №904/6994/20 (до винесення якої було зупинено провадження у цій справі) не вбачала підстав.
Судом апеляційної інстанції з досліджених матеріалів справи встановлено, що позивачем у даній справі, окрім розрахунку розміру збитків, не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження дійсного понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.
Таким чином, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту меншого обсягу споживання відповідачем природного газу у квітні 2019 року, ніж погодженого сторонами у договорі, і понесення у зв'язку з цим збитків.
В матеріалах справи відсутні достовірні докази, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника).
Отже, за встановлених апеляційним судом обставин, зокрема відсутність доказів, які б свідчили про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків не підлягають задоволенню.
Однак, суд першої інстанції зазначеного не врахував та не встановив наявності усіх елементів складу правопорушення як обов'язкової підстави для стягнення збитків. Лише констатувавши факт того, що збитки нараховані правомірно відповідно до умов договору, суд порушив принцип змагальності та повноту дослідження обставин у цьому спорі про стягнення збитків.
З огляду на наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги щодо стягнення 77287,30грн збитків є неправильним, у зв'язку з чим, останнє підлягає скасуванню, а доводи скаржника щодо порушення судом застосування норм ст.ст. 224, 225 ГК України є обґрунтованими та визнаються судом такими, що знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді рішення суду у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки господарським судом першої інстанції не було у повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" та скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21 з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку із задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2021 у справі №917/1112/21 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про стягнення 77287,30грн збитків - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, Україна, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (39600, Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 2, код ЄДРПОУ 42225136) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3405,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов