ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 листопада 2022 року Справа № 902/262/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22, ухвалене суддею Маслієм І.В., повний текст рішення складено 13.07.2022
за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"
до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області
про стягнення 1 167 990,92 грн.
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про стягнення 1 167 990,92 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №475 від 07.02.2022 в частині оплати за поставлену теплову енергію.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22 провадження у частині стягнення з відповідача 837 704,09 грн. боргу закрито. Позов задоволено частково. Стягнуто з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 330 286,83 грн. - боргу та 17 519,86 грн. - витрат на сплату судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 06 липня 2022 року по справі №902/262/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Вінницької міської ради “Вінницяміськтеплоенерго” до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про стягнення заборгованості за надані послуги з продажу та постачання теплової енергії відмовити в повному обсязі.
Листом №902/262/22/4453/22 від 11 серпня 2022 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №902/262/22 з Господарського суду Вінницької області.
24 серпня 2022 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/262/22.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2022 р.
26.09.2022 р. електронну адресу апеляційного господарського суду від Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.222 р. по справі №902/262/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області залишити без задоволення. Задовольнити заяву про участь у судовому засіданні по справі №902/262/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Провести судове засідання по справі №902/262/22, призначене на 06.10.2022 р. об 10:30 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 р. клопотання Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/262/22 - задоволено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "03" листопада 2022 р. об 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ). Запропоновано Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надати апеляційному суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми, в якому вказати суми боргу за 2021 - 2022 роки помісячно, з посиланням на документальне обґрунтування та вказівкою на ту частину боргу яка була сплачена на час подання позовної заяви. Запропоновано Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області надати апеляційному суду обґрунтований контррозрахунок оплат за договором купівлі - продажу теплової енергії №475 від 21.12.2020 р. та від 07.02.2022 р. з посиланням на відповідні платіжні документи.
24.10.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від начальника Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.
27.10.2022 р. від представника Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення стосовно заявленої до стягнення суми.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "17" листопада 2022 р. о 11:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою:33001, м.Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).
14.11.2022р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої просить доручити господарському суду Вінницької області.
Згідно даних Web-програми “Бронювання системи відеоконференцзв'язку” станом на 15 листопада 2022 року неможливо забронювати зал в господарському суді Вінницької області на 17 листопада 2022 року про проведення засідання в режимі відеоконференції у зв'язку із заздалегідь заброньованим на цей самий день і час іншим судовим засіданням, про що складено довідку заступника начальника відділу забезпечення судового процесу апеляційного суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/262/22, у зв'язку з технічною неможливістю забезпечити проведення відеоконференції.
У судовому засіданні 17.11.2022 р. представник позивача телефонограмою повідомив, що у зв'язку з відсутністю електроенергії та Інтернет зв'язку у Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" у м. Вінниця 17.11.2022р., Коренюк Марія Валеріївна не зможе взяти участь у розгляді справи №902/262/22 та просить розглядати вказану справу за наявними матеріалами та підтримує доводи викладені у відзиві та поясненнях.
Представник Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22 позов задоволено частково. З урахуванням поданих сторонами доказів сплати відповідачем грошових коштів, після відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення частини боргу у розмірі 837 704,09 грн., у зв'язку із чим провадження у справі в частині стягнення заборгованості за теплову енергію, поставлену у січні 2022 року по договору №475 від 07.02.2022, у розмірі 837 704,09 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, поставлену у січні 2022 року, задоволені судом в сумі 330 286,83 грн. Такий висновок суд зробив на підставі власних розрахунків, які виклав у мотивувальній частині рішення.
Власний розрахунок суду проведено за період дії обох договорів, з врахуванням наступного. Станом на січень 2021 за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 577 067,80 грн., за період з січня 2021 по грудень 2021 включно позивач поставив теплову енергію відповідачу на загальну суму 4 104 614,30 грн, а відповідач провів оплати за 2021 рік на загальну суму 3 669 386,19 грн (з урахуванням оплати від 28.01.2022 на суму 541780,38 грн) таким чином заборгованість за 2021 рік відповідача перед позивачем складала 1 012 295,91 грн. (577067,80+4104614,30-3669386,19=1012295,91).
В січні 2022 позивач поставив теплову енергію відповідачу на суму 1 167 990,92 грн, тобто станом на лютий 2022 заборгованість відповідача перед позивачем становила 2 180 286,83 грн (1012295,91+1167990,92).
Здійснені відповідачем оплати за період з 17.02.2022 по 31.03.2022 включно в сумі 1 000 000,00 грн закрили частково заборгованість за 2021 рік, таким чином станом на день подачі позовної заяви до суду (21.04.2022 згідно штампу канцелярії суду) у відповідача рахувалась заборгованість за 2021 рік в сумі 12295,91 грн та 1 167 990,92 грн за січень 2022 року, що в загальному розмірі становить 1 180 286,83 грн.
Після подачі позовної заяви до суду відповідачем за період з 22.04.2022 по 04.07.2022 включно проведено оплати на загальну суму 850 000,00 грн.
Таким чином, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію поставлену у січні 2022 року становить 330 286,83 грн.(1180286,83-850000,00).
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 06 липня 2022 року по справі №902/262/22 є незаконним та необґрунтованим, тобто таким, що ухвалено як з порушенням норм матеріального та процесуального права, так і таким, що ухвалене без повного і всебічного з'ясування обставин справи та без наданням оцінки всім аргументам учасників справи, зокрема, долучених до матеріалів справи відповідачем.
Зокрема апелянт акцентує увагу на те, що до суду першої інстанції відповідачем було надано пояснення про наявність заборгованості за Договором №475, який укладений між цими ж сторонами 21.12.2020, який діяв з 01.01.2021 по 31.12.2021. Даний Договір не пролонгувався. Заборгованість за цим Договором ніяким чином не стосується умов Договору №475, який укладено 07.02.2022 на період дії з 01.01.2022 по 31.12.2022, тобто не стосується предмету даного позову. Окрім того, Позивач не посилався на умови Договору № 475 укладеного 21.12.2020, який діяв з 01.01.2021 по 31.12.2021, хоча визнавав, що реальна заборгованість виникла саме за цим Договором-конкретним Договором.
Судом першої інстанції не взято це до уваги та залишено поза увагою той факт, що борг утворився за період дії попереднього договору і спір стосується боргу, утвореного за попереднім договором-кредиторською заборгованістю за Договором, а предметом спору не може бути рахунок сплати платежів за новим договором. Термін дії Договору на 2021 рік закінчився 31.12.2021 року. Дійсно умови Договору передбачають, що термін дії Договору до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків-до повного виконання фінансових зобов'язань, однак додаткову угоду по продовженню терміну дії Договору між сторонами укладено не було. Спір відносно розмежування тарифів між сторонами триває і по даний час.
Також, судом першої інстанції враховано однакові умови Договорів щодо порядку розрахунків до Договорах у разі наявної заборгованості за минулі періоди (пункти 7.8-7.9), однак залишено поза увагою той факт, що Договори є укладеними на різні періоди і умови Договору на 2022 рік не включає умови погашення заборгованості за минулим Договором (на 2021 рік). Тобто, оплати, що надійшли в першому кварталі 2022 року не можуть бути зараховані в рахунок заборгованості за попереднім Договором, тим більше, що між Сторонами виник спір щодо заборгованості за попереднім Договором в зв'язку з розмежуванням тарифів для бюджетних організацій та інших орендарів з початку опалювальною сезону.
Крім вище вказаного, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що підтримавши позицію позивача, судом першої інстанції було порушено норми Господарського процесуального кодексу України щодо самопредставництва. Оскільки, позовну заяву підписано представником КП ВМР «ВМТЕ» Коренюк М.В.- представником за довіреністю №05/17 від 01.03.2022. яка відповідно до наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 91-тр-6128 від 03.02.2022 та посадової інструкції є начальником відділу по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту, що свідчить про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду .
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" у відзиві вказує, що оскільки, згідно з випискою з журналу нарахувань і оплати за період з жовтня 2021 р. по травень 2022 р. по особовому рахунку № 475, у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за спожиті послуги станом 31.12.2021 р. в сумі 1 554 076,29 грн., то позивач, керуючись умовами Договору, зокрема п. 7.8. Договору, врахувало фактичні оплати відповідача (станом на день подачі позовної заяви до суду) в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, а саме: 541 780,38 грн. (платіж від 28.01.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 17.02.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 23.02.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 18.03.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 28.03.2022); 100 000,00 грн. (платіж від 30.03.2022) та 100 000,00 грн. (платіж від 31.03.2022). Крім того, позивач повідомим, що Договір №475 від 21.02.2020 року укладений між позивачем та відповідачем - як з госпрозрахунковою організацією. За Даним Договором не було передбачено розподіляти споживачів, які орендують приміщення у Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області по категоріям Бюджет та Інші (листування міститься в матеріалах справи), а тому нарахування проведено вірно та згідно з чинним законодавством, а тому перерахунку не підлягають. На думку позивача, твердження відповідача, що не в змозі вчасно і в повному обсязі оплачувати свої послуги, посилаючись на те, що орендарі/балансоутримувачі не вчасно та не в повному обсязі відшкодовують відповідачу свої витрати, не спростовують, а фактично підтверджують факт неналежного виконання умов даного Договору.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
21.12.2020 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (позивач, в договорі постачальник) та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (відповідач, в договорі Споживач) було укладено Договір № 475 закупівлі-продажу теплової енергії на період дії з 01.01.2021 по 31.12.2021.
07.02.2022 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (позивач, в договорі Постачальник) та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (відповідач, в договорі Споживач) було укладено новий договір № 475 закупівлі-продажу теплової енергії (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
Найменування товару - згідно ДК 021:2015-09320000-8 “Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, (далі - Товар). Товар за цим Договором постачається Споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу теплоносія. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2. Договору).
Теплова енергія поставляється Споживачу у кількості 1480,00 Гкал (для потреб опалення), згідно з Додатком №1 до цього договору. Крім теплової енергії Споживач оплачує вартість підживлення (витік хімічно-очищеної води (теплоносія)), згідно фактично використаних Споживачем кубічних метрів протягом року (п. 1.3. -1.4. Договору).
Ціна цього Договору становить -7 428 391,86 грн., в тому числі: ПДВ -1 238 065,32 грн. Ціна та обсяги закупівлі товару (теплової енергії) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків для Споживачів, які укладають договір шляхом проведення переговорної процедури. Для споживачів, які не укладають договір шляхом проведення переговорної процедури ціна та обсяги закупівлі товару (теплової енергії) можуть бути як зменшені так і збільшені (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).
В розділах 4 та 5 Договору визначено права та обов'язки Споживача та Постачальника, зокрема Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором (п. 4.2.7).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку(п. 6.1. Договору).
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до Додатку №2 цього Договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для Сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1. - 7.3. Договору).
Розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку: Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 7.5. -7.7. Договору).
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та /або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використану теплову енергію в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків. При виникненні потреби, але не менше одного разу на рік, Сторони проводять звірку розрахунків за надану теплову енергію з відповідним оформленням акту звірки взаємних розрахунків (п. 7.8. та п. 7.9. Договору).
Цей Договір набуває чинності з 01.01.2022 та діє до 31 грудня 2022 року, але регулює відносини з 01.01.2022 відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ. В частині розрахунків Договір діє до повного їх проведення (п. 12.1. Договору).
До Договору між сторонами підписано ряд Додатків до договору №475 від 07.02.2022, а саме: Додаток №1. Обсяги постачання теплової енергії споживачу, Додаток №2. Схема межі поділу теплової мережі, Додаток №3. Технічна характеристика об'єкта споживання теплової енергії, Додаток №4. Температурний графік роботи теплових мереж, Додаток №5. Характеристика вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем у січні 2022 року здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 1 167 990,92 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за січень 2022 р. від 31.01.2022 р. на суму 1 167 990,92 грн. Акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) підписаний сторонами. Розрахунки за цим актом не були проведені, у зв'язку з чим позивач вимагає стягнути з відповідача наявний борг.
4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам (далі Закон) визначений обов'язок споживачів теплової енергії визначений, статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорах правовідносин з приводу постачання теплової енергії для потреб опалення.
Зокрема в матеріалах справи наявні два Договори закупівлі-продажу теплової енергії: №475 від 21.12.2020, який набув чинності з 01.01.2021 та діяв до 31.12.2021 та №475 від 07.02.2022, який набув чинності з 01.01.2022 та діє до 31.12.2022. Обидва договори містять умову, що у частині розрахунків вони діють до повного виконання фінансових зобов'язань. Умови даних договорів є ідентичними різняться вони лише кількістю постачання теплової енергії та ціною Договору. Таким чином, в період 2021 -2022 років між сторонами існували і існують на час розгляду справи господарські договірні відносини з приводу постачання теплової енергії.
Визначений позивачем як підстава боргових зобов'язань акт здачі-прийняття виконаних робіт за січень 2022 р., згідно з яким позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 167 990,92 грн., свідчить про наявність неоплачених робіт (послуг) за січень 2022 року. Зміст акту, пояснення позивача , надані в судовому засіданні підтверджують , що предметом позову є борг за надані послуги у січні 2022 року, а відтак коло питань, які повинен дослідити суд, і обставин, які необхідно встановити, стосуються наявності або відсутності цього боргу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що із поданого відповідачем реєстру банківських документів за січень-липень 2022 року вбачається, що відповідачем на користь позивача здійснено оплати з призначенням платежу за січень 2022, а саме: 17.02.2022 на суму 200 000,00 грн, 23.02.2022 на суму 200 000,00 грн, 18.03.2022 на суму 200 000,00 грн, 28.03.2022 на суму 200 000,00 грн, 30.03.2022 на суму 100 000,00 грн та 31.03.2022 на суму 100 000,00 грн. Загальна сума оплати з призначенням платежу за січень 2022 становить 1 000 000,00 грн. Таким чином є підстави вважати, що суми коштів, сплачені відповідачем в період з 17.02.2022 по 31.03.2022 в загальній сумі 1 000 000,00 грн. є оплатою боргу, визначеного позивачем за січень 2022 року.
Враховуючи, що згідно матеріалів справи позов №ПП/58/22/4 від 20.04.2022 надійшов до господарського суду 21.04.2022 згідно штампу канцелярії суду, заборгованість за січень 2022 рік була частково оплачена відповідачем, залишок боргу становив суму 167 990,92 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що після подачі позовної заяви до суду до прийняття судом рішення у цій справі 06.07.2022 відповідачем в період з 22.04.2022 по 04.07.2022 проведено оплати за теплову енергію на загальну суму 750 000,00 грн. а саме: 22.04.2022 р. на суму 200 000,00 грн (призначення платежу за лютий 2022 р.), 29.04.2022 на суму 50 000 грн (призначення платежу за березень 2022 р.), 29.04.2022 на суму 100 000 грн (призначення платежу за березень 2022 р.), 24.05.2022 на суму 100 000 грн (призначення платежу за березень 2022 р.), 01.07.2022 на суму 100 000 грн. (призначення платежу за березень 2022 р.), 04.07.2022 на суму 200 000 грн (призначення платежу за березень 2022 р.).
Рахунки, направлені позивачем відповідачу за надані послуги у 2022 році до матеріалів справи сторонами не подані.
Виходячи із наявних доказів, наданих сторонами, враховуючи умови п.7.8 Договору №475 від 07.02.2022, колегія суддів вбачає наступні висновки.
Відповідно до п.7.8 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та /або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використану теплову енергію в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.
Враховуючи умови п. 7.8. Договору, залишок боргу за теплову енергію в сумі 167 990,92, який виник у січні 2022 року і не був сплачений на час відкриття провадження у справі, сплачено відповідачем під час здійснення судового провадження до прийняття судом рішення.
Таким чином, до відкриття судом провадження у справі відповідач в рахунок боргу в сумі 1 167 990, 92 грн., який позивачем визначено як предмет позову, сплатив 1000000 грн., після відкриття провадження у справі оплатами відповідача погашено залишок визначеного боргу в сумі 167 990,92 грн.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач в повній мірі розрахувався за теплову енергію, поставлену у січні 2022 року, оскільки грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника незалежно від призначення платежу. Матеріали справи підтверджують, що після відкриття провадження у справі відповідач за період з 22.04.2022 по 04.07.2022 провів оплати на загальну суму 750 000,00 грн., що покриває борг відповідача в розмірі 167 990,92, який був наявний станом на день подання позовної заяви до суду.
Таким чином, сума боргу, сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі у розмірі 1000000 грн. заявлена безпідставно, а встановлені апеляційним судом обставини щодо частини боргу в розмірі 167 990,92 грн. дають підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
В результаті викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію поставлену у січні 2022 року в сумі 1 000 000 грн. необхідно відмовити, а в частині стягнення 167 990,92 грн. закрити провадження у справі.
Що стосується доводів сторін про існування боргу за період 2021 року та розрахунків, здійснених судом, апеляційний суд зазначає.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частина 1 статті 14 ГПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ВП ВС у постанові від 23.10.20 у справі №925/642/19 з приводу захисту порушеного права зазначала, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи рішення у цій справі, здійснив власний розрахунок заборгованості за період дії обох договорів, який включає 2021 і частково 2022 рік. На підставі проведених розрахунків суд дійшов висновку, що станом на січень 2021 за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 577 067,80 грн., за період з січня 2021 по грудень 2021 включно позивач поставив теплову енергію відповідачу на загальну суму 4 104 614,30 грн, а відповідач провів оплати за 2021 рік на загальну суму 3 669 386,19 грн (з урахуванням оплати від 28.01.2022 на суму 541780,38 грн) таким чином, на думку суду першої інстанції заборгованість за 2021 рік відповідача перед позивачем складала 1 012 295,91 грн. (577067,80+4104614,30-3669386,19=1012295,91). Також, місцевий суд вказав на те, що в січні 2022 позивач поставив теплову енергію відповідачу на суму 1 167 990,92 грн, тобто станом на лютий 2022 заборгованість відповідача перед позивачем становила 2 180 286,83грн (1012295,91+1167990,92). Здійснені відповідачем оплати за період з 17.02.2022 по 31.03.2022 включно в сумі 1 000 000,00 грн закрили частково заборгованість за 2021 рік, таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на день подачі позовної заяви до суду у відповідача рахувалась заборгованість за 2021 рік в сумі 12 295,91 грн та 1167 990,92 грн за січень 2022 року, що в загальному розмірі становить 1 180 286,83 грн. Після подачі позовної заяви до суду відповідачем за період з 22.04.2022 по 04.07.2022 включно проведено оплати на загальну суму 850 000,00 грн. Відтак, Господарський суд Вінницької області дійшов висновку, що, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію поставлену у січні 2022 року становить 330 286,83 грн.(1180286,83-850000,00).
Колегія суддів критично оцінює наведений висновок суду першої інстанції, оскільки з матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні з позовом до Господарського суду Вінницької області позивач просив стягнути з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області 1 167 990,92 грн. заборгованості за січень 2022 року без урахування заборгованості, яка виникла раніше у період дії за договору купівлі-продажу теплової енергії №475 від 21.12.2020.
Вбачається, що суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі, неправильно застосував процесуальний закон, вийшов за межі позовних вимог, оскільки надав оцінку обставинам, які не були предметом дослідження, зокрема розрахункам сторін на підставі Договору купівлі-продажу теплової енергії №475 від 21.12.2020 за період 2021 року, що і призвело до помилкових висновків.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.09.21 у справі 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Виходячи з того, що позивачем, як того і вимагають положення статті 162 ГПК України, точно визначив зміст своїх позовних вимог, обмеживши предмет позову боргом, який виник у січні 2022 року, господарський суд не мав підстав для дослідження інших періодів розрахунків між сторонами, хоча спір між сторонами , можливо, охоплює і більший період часу.
Господарський суд Вінницької області, ухвалюючи рішення у справі, повинен був діяти лише в межах заявлених позовних вимог, оскільки саме у такий спосіб реалізуються права позивача як учасника справи, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства як одне з основних його положень.
Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції, вийшовши за межі позовних вимог, порушив правило ч.2 ст.237 ГПК України.
З огляду встановлені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 року у справі №902/262/22 винесене з порушенням норм процесуального права. Відтак, наявні обґрунтовані підстави для скасування прийнятого у справі судового рішення і ухвалення нового рішення.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у частині стягнення з відповідача 167 990, 92 грн. боргу - закрити, у задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22 прийнято з порушенням процесуального права, не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом, що призвело до помилкових висновків.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22 слід задовольнити частково та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким частково закрити провадження у справі, а в іншій частині відмовити у задоволенні позову.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022 р. у справі №902/262/22 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Вінницької області скасувати. Прийняти нове рішення. Резолютивну частину викласти в наступній редакції:
"Провадження у частині стягнення з відповідача 167 990, 92 грн. боргу - закрити.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 20098076) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) - 2 519,86 грн. судового збору за подання позовної заяви."
Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд.13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 20098076) - 22 500,01 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити Господарському суду Вінницької області
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/262/22 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "25" листопада 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Розізнана І.В.