Єдиний унікальний номер 448/1345/22
Провадження № 3/448/801/22
25.11.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч.1 ст.184 КУпАП, -
На адресу Мостиського районного суду Львівської області з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №794973 від 12.10.2022р., складеного інспектором СЮП Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Петик В.В. відносно ОСОБА_1 слідує те, що 12.10.2022р. близько 10:00год. остання ( ОСОБА_1 ) в с.Мишлятичі Яворівського району ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення належних умов життя, навчання та виховання своїх дітей ОСОБА_2 , 2005р.н., ОСОБА_3 , 2012р.н., ОСОБА_4 , 2013р.н., а саме ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, внаслідок чого неналежно піклується про дітей.
Даним протоколом констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_5 в судовому засіданні 22.11.2022 року винуватість свою не визнала та надала пояснення, що не згідна із вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення. Вказала, що у вищевказаний день поралась по господарству та у її похресника було день народження, а тому випила невелику кількість вина. Оскільки її сім'я перебуває на обліку, як малозабезпечена, приїхала комісія з працівником поліції та зразу ж почали складати відносно неї протокол. Зазначила, що є вдовою, тримає велике господарство, діти чисті, одягнуті, охайні, ходять до школи, яку не пропускають, також їздить з дитиною-інвалідом на лікування та індивідуальні навчання, в будинку тепло і чисто, діти всім забезпечені.
Оцінюючи зазначені вище пояснення та інші докази в їх сукупності, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протокол.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Адміністративним правопорушенням (проступком), як визначено ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, за диспозицією ч.1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
З диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП вбачається, що відповідальність за це правопорушення можлива лише у випадку вчинення конкретних дій, які проявляються в ухиленні батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, при цьому обов'язків, які передбачені законодавством.
При цьому, диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП є бланкетною, тобто називає і описує лише правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм інших законів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, № 2402-III (із відповідними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.12 вказаного Закону України виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Таким чином, відповідно вимог статті 256 КУпАП та змісту ч.1 ст.184 КУпАП у протоколі повинен бути вказаний нормативний акт, який передбачає відповідальність за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
В той час, як при складанні протоколу про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.
Крім того, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №794973 від 12.10.2022р., складеного інспектором СЮП Яворівського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Петик В.В. відносно ОСОБА_1 та матеріалів справи, вона ( ОСОБА_1 ) 12.10.2022р. близько 10.00год. за місцем свого проживання, а саме у с.Мишлятичі Яворівського району Львівської області, ухилилася від забезпечення належних умов життя, навчання та виховання своїх дітей ОСОБА_2 , 2005р.н., ОСОБА_3 , 2012р.н., ОСОБА_4 , 2013р.н., а саме ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, внаслідок чого неналежно піклується про дітей.
До протоколу на підтвердження викладених в ньому обставин долучено рапорт старшого інспектора сектору ювенальної превенції Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області В.Петик від 12.10.2022р.; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 ; характеристику на ОСОБА_1 , видану виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.10.2022р. та довідку про склад сім'ї, видану виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 12.10.2022р.
Однак, рапорт працівника поліції наявний в матеріалах справи суд не бере до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а (провадження № К/9901/33786/18), де Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в п.53 вказаної постанови зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, без будь-яких інших належних і допустимих доказів.
Також судом не приймається до уваги долучений до матеріалів справи акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 , оскільки у такому не зафіксовано дату та час його складання, тобто не засвідчено час і місце проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання останньої ( ОСОБА_1 ), а отже такий не підтверджує факт вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі про адміністративного правопорушення у визначеному місці, часі.
Отже, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який є доказом у справі і оцінюється судом, він не містить відомостей у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх дітей, не вказано яких саме обов'язків вона не виконала як матір (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), що свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про ухилення чи невиконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо дітей ОСОБА_2 , 2005р.н., ОСОБА_3 , 2012р.н., ОСОБА_4 , 2013р.н., а також, матеріали справи не містять причинного зв'язку між даною подією та незабезпеченням матір'ю, передбачених ст.184 КУпАП умов, які виникають з її обов'язків.
Сама лише констатація у протоколі факту зловживання такою ( ОСОБА_1 ) алкогольними напоями та «ведення аморального способу життя» не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов'язків по вихованню дітей.
З п.1 ст.247 КУпАП слідує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме, його об'єктивна сторона, яка полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання неповнолітніх дітей, а також суб'єктивної сторони, яка характеризується відсутністю її вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі у цій частині підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак