Справа №463/7057/22
Провадження №2-а/463/133/22
22 листопада 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Рудаков Д. І.
з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б..
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 батальйону 1 роти рядового поліції Стадника Івана Івановича Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
29.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 батальйону 1 роти рядового поліції Стадника Івана Івановича Управління патрульної поліції у Львівській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №5932969 від 24.09.2022року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позовній вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2022 року відповідачем у м.Львові було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, згідно якої позивач 24.09.2022р. приблизно о 10.41год. керував транспортним засобом та не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 і зі смуги, яка вказує рух тільки праворуч здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4 «ґ» ПДР України - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.
Даною постановою до позивача застосовано покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Позивач з фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, категорично не погоджується, вважає дії інспектора поліції неправомірними, а винесену постанову незаконною та необґрунтованою, а отже такою, що має бути скасована.
Спірна постанова винесена з порушенням права позивача, що ґрунтується на неповному та не об'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Відповідачем при розгляді справи не наведено будь-яких доказів його протиправної поведінки. Просив вимоги задовольнити.
Ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
Відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на адміністративний позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Відповідач - рядовий поліції Стадник І.В. надав до суду записи з нагрудної камери.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися належним чином повідомлені.
Під час судового розгляду, за участю позивача, судом проведено перегляд відеофайлів, що записані на компакт-диску, який наданий відповідачем за клопотанням.
Заслухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, провівши перегляд відеофайлів, що записані на компакт -диску, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесений до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, передбачені ч.1 ст.122 КупАП.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою патрульної поліції від 24.09.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
Згідно постанови, позивач 24.09.2022р. приблизно о 10.41 год. керував транспортним засобом KIA CEED, номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 і зі смуги, яка вказує рух тільки праворуч здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4 «ґ» ПДР України - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до матеріалів адміністративної позовної заяви, позивач вказаний факт визнає, однак, заперечує факт порушення ним ПДР України та стверджує, що рух по вищевказаній вулиці він здійснював з дотриманням Правил дорожнього руху України.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
На відеозаписах зафіксовано адміністративне правопорушення, яке вчинив позивач, тобто невиконання вимог дорожнього знаку 5.16. у м.Львові пл.Адама Міцкевича, 4.
З вказаних відеозаписів можливо встановити дату та місце фіксування обставин, які відображені в ній, та встановлення зображених дорожніх знаків, в день, зазначений в оскарженій постанові.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані відповідачем відеозаписи є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскарженій постанові.
Згідно ст.283 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марку, модель, номерний знак).
Отже, доводи позивача про те, що органом поліції прийнято рішення про притягнення до відповідальності без доказів, під час судового розгляду, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем надано належні та достатні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відомості про яке викладені в оскарженій постанові.
Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, отже, ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само, як і те, який державний орган розглядав справу.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова не підлягає скасуванню. В задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.9, 222, 245, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст.77, 205, 229, 241-246, 255, 286 КАС України,
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м.Львова.
Копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (адреса місцезнаходження: 79053, м.Львів, вул.Перфецького,19).
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 1 роти рядовий поліції Стадник Іван Іванович Управління патрульної поліції у Львівській області (місце праці: 79053, м.Львів, вул.Перфецького,19).
Суддя Д.І. Рудаков