Справа №463/8248/22
Провадження №1-кп/463/631/22
іменем України
22 листопада 2022 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142360000854 від 28.09.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
встановив:
ОСОБА_3 згідно з судового наказу Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 29 жовтня 2020 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття, однак ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, грубо порушуючи обов'язки щодо необхідності утримання неповнолітніх дітей, які покладені на нього, як батька, Конституцією України (ч.2 ст.51) та статтею 180 Сімейного кодексу України, ігноруючи вимоги державного виконавця щодо необхідності виконання аліментних зобов'язань, діючи умисно, з жовтня 2020 року по серпень 2022 року, знаходячись у м.Львові, злісно ухилявся від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дітей (аліментів). Так, будучи фізично здоровим, ОСОБА_3 без поважних причин офіційно не працював, заходів щодо свого працевлаштування на постійну чи тимчасову роботу не вживав, з приводу постановки на облік до місцевого центру зайнятості не звертався. Протягом тривалого часу, працюючи у фізичних осіб - підприємців, приватних осіб та маючи тимчасовий заробіток, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати аліментів не повідомляв у державну виконавчу службу дані про місце своєї роботи та приховував фактичні доходи, аліменти на дітей добровільно не виплачував та будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей не надавав, не приймав участі у їх вихованні, чим посягав на належний рівень життя і нормальний розвиток дітей. Таким чином, ОСОБА_3 в період часу з жовтня 2020 року по серпень 2022 рік, тобто в сукупності 23 місяці, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей, встановлених рішенням Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 29.10.2020, чим допустив заборгованість в сумі 113 642 (сто тринадцять тисяч шістсот сорок дві) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Личаківського районного суду м.Львова в порядку ст.302 КПК України.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, тобто у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022142360000854 від 28.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України, а саме злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді арешту.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371,373-374,376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164КК України, і призначити йому покарання у виді двох місяців арешту.
Строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1