ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 листопада 2022 року м. Київ №640/16865/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльністю дії відповідачів Київського міського Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідачів Київський міський Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Обґрунтовуючи вимоги позивачем зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Київського міського Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають у відмові позивачу у перерахунку та виплаті грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі не скористались своїм правом на надання відзивів на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення, наявного в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі 3906,00 грн, яку виплатило Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач звернувся з заявою до відповідачів з вимогою здійснити виплату допомоги у повному обсязі, як то передбачено статтею 13 Закону №3551-XII.
Станом на день подачі позовної заяви та на день розгляду справи по суті, відповіді від відповідачів до суду на недані.
Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від 29 вересня 2020 року задовольнив позов частково, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20 як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що з 27 лютого 2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у таких розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач є інвалідом війни 2 групи, а отже має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік слідує, що останнє здійснило виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, в розмірі 3906,00 грн, проте як встановлено судом з 27 лютого 2020 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20-а.
В той же час, як вбачається з позовної заяви та не заперечується, ані відповідачами, ані позивачем, виплату у меншому розмірі позивачу здійснило Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а тому позовні вимоги до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат суд вважає безпідставними та необґрунтованими, а тому відмовляє в їх задоволенні.
Так, у рішенні від 29 вересня 2020 року Верховний Суд дійшов висновку, що порушене право на спірну соціальну допомогу до 5 травня підлягає захисту у спосіб зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму.
Суд з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити дії, визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
При цьому суд вважає за доцільне наголосити, що викладення позивачем позовної вимоги як «визнати протиправною бездіяльністю дії відповідачів» є суперечливою та взаємовиключною, оскільки бездіяльність суб'єкта владних повноважень це його пасивна поведінка, тобто відсутність дій, які він мав вчинити, але не вчинив (відсутність будь-якого реагування на поставлене питання). В той же час дії суб'єкта владних повноважень є його активною поведінкою, спрямованою на досягнення тих чи інших цілей.
Відтак, оскільки відповідач, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, відмовив позивачу у виплаті допомоги до 5 травня у повному обсязі, тим самим вчинив протиправні дії, тому належним способом захисту є визнання таких дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати у 2022 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м Києві здійснити перерахунок та виплатити належну ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2022 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко