ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 листопада 2022 року м. Київ № 640/30283/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 16 червня 2020 року № 2600-0314-8/75822 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 26 травня 2020.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив про те, що відповідачем було протиправно та безпідставно відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, та не враховано наданих позивачем документів, що підтверджують страхові/пільгові періоди роботи позивача на підприємствах та посадах, які дають право на пільгову пенсію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.03.2021 до суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що, відповідно до наданих позивачем документів, її страховий стаж складає 24 роки 19 днів, а згідно записів в трудовій книжці, не вбачаються посади, які дають право виходу на пенсію по вислузі років, тому позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно заяви від 26.05.2020.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів даної справи, до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачем через електронних кабінет було подано заяву про призначення пенсії вхідний номер № 2996 від 26.05.2020.
01.06.2020, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу через електронний портал повідомило про відмову призначенні пенсії.
03.06.2020 позивачем було направлено через електронний кабінет звернення № ВЕБ- 26002-Ф-С-20-033662 про роз'яснення причин відмови у призначенні пенсії.
У подальшому, ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про те, що відповідно до наданих документів, страховий стаж складає 24 роки 19 днів. Згідно записів в трудовій книжці, не вбачаються посади, які дають право на виходу на пенсію по вислузі років. Оскільки стаж роботи за вислугу років станом на 11.10.2018 відсутній, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно заяви від 26.05.2020, про що повідомлено листом Головного управління № 23600-0314-8/78522 від 16.06.2020.
Наведене і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень, визначених ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за цим Законом призначаються, зокрема трудові пенсії за вислугу років.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, статтею 48 Кодексу законів про працю України, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 та пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 року за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-VI).
Відповідно до приписів частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розмір пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюється відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом першим частини другої статті 114 Закону № 1058-VI, встановлено, що працівникам, зайнятих на повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно змісту пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом 1788-ХІІ.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплат пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058-IV.
Відповідно до положень частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Так, частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV, встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи при призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення при призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
За даних обставин, застосуванню підлягають Списки № 1, затверджені постановами Кабінету Міністрів України та СРСР, а саме, постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», від 16.01.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та від 24.06.2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Згідно розділу XVI «Виробництво штучного та синтетичного волокна» постанови Ради Міністрів СРСР № 1173, право на пільгове пенсійне забезпечення мають, зокрема, робітники прядильних цехів, прядильник.
Судом досліджено, що згідно записів у трудовій книжці позивача, в період 01.09.1984 по 20.07.1986 (1 рік 10 місяців 19 днів), позивач проходила навчання в ПТУ при «Київській бавовно-прядильній фабриці» де отримала кваліфікацію прядильниці 5 розряду прядильного цеха. З 21.07.1986 по 03.08.1995, працювала прядильницею 5 розряду до прядильного цеха Київської бавовно-прядильної фабрики (9 років 0 місяців 13 днів). У період 04.08.1995 - 25.04.1996, позивач працювала в Тресті «Київміськбуд» № 4 на посаді робітника комплексного обслуговування та зберігання домоволодіння (8 місяців 21 день).
26.04.1996 - 20.10.1998 в порядку переведення, працювала в ДП «ЕКОС ЖУ «Центральне» робітником по комплексному приміщенні та утриманню приміщень (2 роки 5 місяці 24 дні).
З 21.10.1998 - 01.11.2001, працювала в ЖУ «Південне» працівником комплексного прибирання (3 роки 0 місяців 14 дні); 01.01.2002 - 22.06.2006 працювала на ТОВ «Теремки 514» на посаді продавця першої категорії (4 роки 5 місяців 21 день); 01.07.2006 - 03.01.2011 працювала на посаді продавця в ФОП « ОСОБА_2 » (4 роки 6 місяців 3 дні).
Слід звернути увагу на те, що посаду, на якій позивач працювала прядильницею, дійсно, віднесено до Списку № 1, а отже, період за такою професією слід зараховувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1.
Так, у відповідності до розділів III, IV Порядку № 22-1, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві наділене повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
За даних обставин. Суд вважає, що, фактично, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало рішення про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії, не надавши чітких підстав для такої відмови та періоду роботи позивача, який не було враховано, як і не було вчинено дій з приводу уточнення періодів роботи, які не було враховано до стажу.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що робота позивача у період навчання в ПТУ при «Київській прядильній фабриці» з 01.09.1984 по 20.07.1986 року та на посаді прядильний 5 розряду прядильницького цеху Київської бавовняно-придильної фабрики (від 17.02.1992 Київське орендне підприємство «Бавовнянка») з 21.07.1986 по 07.08.1995 року, повинна зараховуватись до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 розділу XXXII «Загальні професії» постанови РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956.
Статтею 13 Законом України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Позивачем було надано фактично всі особисті документи, які можуть бути наявні у самого позивача.
З урахуванням того, що судом встановлено, що відповідачем під час розгляду заяви позивача з порушенням норм чинного законодавства не було враховано та у повній мірі досліджено всіх наданих позивачем документів про підтвердження страхового/пільгового стажу позивача, зокрема, які надають їй право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 16 червня 2020 року № 2600-0314-8/75822 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та наявність підстав для його скасування.
У розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Водночас, суд враховує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У разі, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Важливо розуміти, що дискреційні повноваження - це, насамперед, сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта. Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Оскільки прийняття рішення про призначення пенсії на пільгових умовах є дискреційним обов'язком органів Пенсійного фонду, та ураховуючи ту обставину, що саме відповідач у силу закону має повноваження обчислювати страхований стаж, перевіряти надані документи для призначення пенсії на предмет їх відповідності та достатності, суд позбавлений можливості встановити чи виконав позивач всі приписи законодавства для його прийняття та чи має позивач необхідний для призначення пенсії стаж з урахуванням встановлений під час розгляду даного спору обставин.
За таких обставин вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу та не підлягає задоволенню.
У свою чергу, приписи ч. 2 ст. 5 КАС України передбачають, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, з огляду на що, суд вважає за необхідне для повного захисту прав позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Приписи ч. 2 ст. 77 КАС України визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення позивача з даним позовом до суду було сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі, у розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 16 червня 2020 року № 2600-0314-8/75822 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 26 травня 2020 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
Суддя В.І. Келеберда